КОПІЯ
Апеляційний суд Хмельницької області
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“24” грудня 2007 р. м. Хмельницький
судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого судді Харчук
суддів: Бережного С.Д.
Гуменюк Н.І.
при секретарі Коробчук А.А.
з участю: апелянта
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22-ц-2324 за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 21 листопада 2007 року за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2та ОСОБА_3про відшкодування майнової та моральної шкоди, заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, судова колегія,
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 являються законними володільцями автомобіля „Волга” ГАЗ-3110, 1987 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, на підставі доручення від імені власника ОСОБА_4 володіли зазначеним автомобілем.
21 жовтня 2005 року біля 13 години в місті Славута на перехресті вулиць Щорса та Осіпенка ОСОБА_2, керуючи зазначеним автомобілем, порушив Правила дорожнього руху, на перехресті рівнозначних доріг не надав перевагу транспорту, що рухався з правої сторони, і допустив зіткнення з належним позивачу легковим автомобілем ВАЗ-21110, державний номерний знак НОМЕР_2 пошкодив його.
Діями ОСОБА_2 йому заподіяно майнову шкоду на суму 4120,55 гривень та моральну шкоду на суму 1700 гривень. Крім того, ним понесені витрати на оцінку ушкоджень 150 гривень та витрачено пального на різні поїздки, пов'язані _________________________________________________________________________Головуючий у першій інстанції - Тончук Р.І. Справа № 22-ц-2324 Доповідач - Харчук В.М. Категорія № 23
із заподіянням шкоди , на суму 128 гривень.
Тому позивач просив стягнути із відповідачів солідарно 4398,02 гривень майнової шкоди та 1700 гривень моральної шкоди, 68 гривень сплаченого судового збору, 30 гривень витрат на ІТЗ, 500 гривень витрат на юридичну допомогу адвоката.
Відповідач ОСОБА_2 позову не визнав, посилаючись на те, що працював за трудовим договором в службі радіо-таксі „Візит” водієм автомобіля „Волга ГАЗ-3110”, належного чоловікові власника служби радіо-таксі приватного підприємця ОСОБА_5, і дійсно допустив зіткнення транспортних засобів, заподіяв майнову шкоду позивачу. Однак, рішенням суду від 13 липня 2006 року ця шкода вже стягнута із ОСОБА_5.
Відповідач ОСОБА_3 позову не визнав, посилаючись на те, що не причетний до дорожньо-транспортної пригоди, автомобілем він не керував, ним не володів. А працював в місті Донецьку. Сам факт видачі на його ім'я доручення не покладає на нього обов'язку по відшкодуванню шкоди.
Рішенням Славутського міськрайсуду від 21 листопада 2007 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права - ст.ст.1188, ч.1, п.1, 1166-1167, 1191, 1187, 1188 ЦК України, 33 ЦПК України.
Дійсно рішенням від 13 липня 2006 року Славутським міськрайсудом стягнуто заподіяну йому дорожньо-транспортною пригодою майнову та моральну шкоду із власника служби радіо-таксі „Візит” ОСОБА_5.
Однак ОСОБА_5 все своє майно розпродала і виконати зазначене рішення неможливо.
Згодом йому стало відомо, що належними володільцями зазначеного автомобіля є відповідачі у справі. ОСОБА_5 жодного відношення до цього транспортного засобу не має.
Тому він подав позов до належних відповідачів, а суд ще під час першого розгляду справи повинен був замінити неналежного відповідача належним.
Суд в рішенні безпідставно послався на ст.ст.1166, 1167 та 1191 ЦК України, які не регулюють спірних правовідносин, не послався на норму права, яка регулює спірні правовідносини.
Судом не враховано, що позов ним заявлено до інших осіб та з інших підстав.
Тому просить рішення Славутського міськрайсуду від 21 листопада 2007 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.
Судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга апелянта задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу апелянта і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення з одних формальних міркувань.
Судом встановлено, що 21 жовтня 2005 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем ГАЗ-3110 „Волга”, державний номерний знак НОМЕР_1, порушив Правила дорожнього руху України, на рівнозначному перехресті вулиць Щорса та Осіпенка в місті Славуті не надав переваги в русі транспортному засобу, що рухався праворуч, допустив зіткнення транспортних засобів і пошкодив легковий автомобіль ВАЗ-21110, державний номерний знак НОМЕР_2 належний ОСОБА_1.
Цим зіткненням ОСОБА_1 заподіяно майнову шкоду на суму 4398,02 гривень та моральну шкоду на суму 1700 гривень.
Зазначена майнова та моральна шкода стягнута рішенням Славутського міськрайсуду від 13 липня 2006 року із приватного підприємця ОСОБА_5 - власника служби радіо-таксі „Візит”, так як ОСОБА_2працював водієм зазначеного легкового автомобіля у приватного підприємця ОСОБА_5 на підставі трудового договору, власником автомобіля, яким управляв ОСОБА_2, являється чоловік ОСОБА_5 - ОСОБА_6 Сам автомобіль ГАЗ-3110 „Волга” використовувався на законних підставах приватним підприємцем ОСОБА_5, як автомобіль-таксі для перевезення пасажирів у власній підприємницькій діяльності.
Зазначені обставини повністю підтверджуються дослідженими доказами: технічним паспортом на автомобіль ОСОБА_1. (а.с.8), копією постанови про притягнення ОСОБА_2 до адмінінстративної відповідальності за вчинене правопорушення (а.с.9), копією рішення Славутського міськрайсуду від 13 липня 2006 року, яке носить преюдиційне значення (а.с.10-11); копією акту огляду транспортного засобу (а.с.12); звітом про визначення матеріальної шкоди автомобілю ОСОБА_1. (а.с.13-20); копією трудового договору між приватним підприємцем ОСОБА_5 та ОСОБА_2, зареєстрованого у службі зайнятості (а.с.30), іншими доказами.
Відповідно до ст.ст.1166-1167, 1187-1188, 1172 ЦК України 2003 року заподіяна зіткненням двох транспортних засобів власнику одного з них майнова та моральна шкода відшкодовується власником джерела підвищеної небезпеки на загальних підставах за наявності вини водіїв транспортних засобів, наявності заподіяної майнової та моральної шкоди, що наступила, причинного зв'язку між протиправними діями та шкідливими наслідками, що наступили. Шкода може бути відшкодована не лише власником, але й законним володільцем цього транспортного засобу.
За шкоду, заподіяну працівником підприємства, фізичної особи чи приватного підприємця під час виконання своїх трудових обов'язків, відповідає роботодавець.
Рішенням Славутського міськрайсуду від 13 липня 2006 року встановлено, що майнова шкода ОСОБА_1. заподіяна ОСОБА_2 під час виконання ним своїх трудових обов'язків водія автомобіля-таксі, який на законних підставах використовувався володільцем приватним підприємцем ОСОБА_5 у своїй підприємницькій діяльності для перевезення пасажирів. Цим рішенням покладено обов'язок по відшкодуванню шкоди на приватного підприємця ОСОБА_5, як роботодавця.
Відповідно до ст.61, ч.3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Тому суд першої інстанції дав належну оцінку дослідженим доказам і обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2та ОСОБА_3 Підстав до скасування рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги апелянта не вбачається.
Керуючись ст.ст.303, 307-308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
У Х В А Л И Л А :
апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити, рішення Славутського міськрайсуду від 21 листопада 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.
Головуючий суддя: /підпис/ судді: /підписи/
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду В.М. Харчук