Справа № 2-272/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25 травня 2011 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

          головуючого судді             Кальчук А.П.

           при секретарі                      Онищенко Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до КП «Черкасиелектротранс», КП «Соснівська СУБ», Виконавчого комітету Черкаської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкаси про визнання права на проживання, виселення, відповідачів та вселення в кімнату гуртожитку,  -

В С Т А Н О В И В :

          Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 08.02.2010р. звернулись до суду з позовом до КП «Черкасиелектротранс»про вселення та усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням.

          19.11.2009р. позивачка ОСОБА_3, яка діяла в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_4.) звернулась до Придніпровського районного суду з позовом до КП «Черкасиелектротранс»про вселення її та доньки в кімнату АДРЕСА_1.

          Справа з Придніпровського райсуду була передана до Соснівського райсуду та обидва позови об»єднані в одне провадження.

          Позивачі обгрунтовували свої позовні вимоги тим, що вони зареєстровані в АДРЕСА_1. Залишали кімнату вимушено і тимчасово: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 –в зв»язку з роботою, а ОСОБА_3 –в зв»язку з перебуванням на вихованні в Уманському інтернаті.

          В ході судового розгляду позивачі уточнили свої позовні вимоги та просили визнати за ними право на проживання в кімнаті АДРЕСА_1, вселити їх в кімнату та виселити з кімнати відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яким житло було надано незаконно.

          В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала та пояснила, що після розлучення поїхала шукати роботу до с. Требухов Броварського району Київської області. Через 2-3 місяці приїздила в м. Черкаси провідувала дітей. Чоловік ОСОБА_7 виїхав з кімнати і знявся з реєстрації без відому позивачів. Про те, що він, проживаючи в кімнаті, не сплачував за проживання, їм стало відомо лише в суді.

          Позивачка ОСОБА_3 пояснила, що з 2002 по 2005 рік перебувала в інтернаті, а після інтернату в кімнаті проживала періодично. Після народження доньки не змогла вселитись у кімнату, так як там проживала вже інша сім»я. На даний час проживає у віруючих людей в церкві.

          Позивач ОСОБА_2 пояснив, що він являється інвалідом дитинства. В серпні 2005 року він разом з матір»ю поїхали в Київську область шукати роботу, а коли повернулись через кілька місяців, то кімната булла зайнята іншими людьми. 18 років йому виповнилось в 2007 році (ІНФОРМАЦІЯ_5). До суду він звернувся 08.02.2010 року.

          В судове засідання представник відповідача КП «Черкасиелектротранс»не з»явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином. З мтеріалів, наданих до суду відповідачем, вбачається, що станом на 01.07.2005р. за ОСОБА_1 була заборгованість по сплаті за проживання в гуртожитку –2435,41 грн.

          В попередніх судових засіданнях позов не визнавав.

          Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з»явились, про день розгляду справи були повідомлені належним чином.

          Представник органу опіки та піклування вважав, що позов ОСОБА_2 та позов ОСОБА_3 в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_6 підлягають до задоволення.

          Представники відповідачів виконавчого комітету Черкаської міської ради та КП «Соснівська СУБ»в судове засідання не з»явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

          Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі ордера №218 від 14.02.1989 року, виданного адміністрацією Черкаського троллейбусного управління поселились та з 1989 року проживали в кімнаті АДРЕСА_1

          Кімната була надана сім»ї ОСОБА_2 в зв»язку з тим, що ОСОБА_1 працювала в ЧТУ водієм тролейбуса.

          Як вбачається з копії будинкової книги ОСОБА_1 була зареєстрована в кімнаті АДРЕСА_1 з 01.03.1989р., ОСОБА_3 –з 22.05.2002р., а ОСОБА_2 –з 02.08.1989р.

          Згідно з ордером разом з ОСОБА_1 кімната була надана також її чоловіку ОСОБА_7, доньці ОСОБА_3 та ОСОБА_6

          ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3. і був зареєстрований в кімнаті з 02.08.1989р.

          Сім»я ОСОБА_1 проживала в кімнаті в повному складі до 2005 року. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 розпався. ОСОБА_1 отримувала допомогу по безробіттю до 2003 року.

          В зв»язку з тим ,що у сім»ї не було засобів для існування ОСОБА_1 поїхала в сільську місцевість шукати роботу, а чоловік з дітьми залишився в кімнаті в гуртожитку.

          На момент вибуття з кімнати АДРЕСА_1 в серпні 2005 року дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 їм ще не виповнилось 18 років.

          ОСОБА_7 вибув з кімнати АДРЕСА_1 в 2005 році. З довідки адресного бюро вбачається, що він знявся з місця реєстрації 02.11.2005р. і вибув в АДРЕСА_2. Згідно з протоколом №6 від 08.11.2005р. спільного засідання адміністрації та профкому КП «Черкасиелектротранс»кімната АДРЕСА_1, що звільнилась, була надана ОСОБА_4 15.11.2005р. ОСОБА_4 був виданий ордер №9 на зайняття кімнати АДРЕСА_1.

          Відповідно до рішення №5-647 від 13.05.2010 року Черкаської міської ради гуртожиток для проживання сімей по АДРЕСА_1 був переданий з балансу КП «Черкасиелектротранс»на баланс КП «Соснівська СУБ»для подальшого утримання та експлуатації.

          Суд вважає, що позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в її інтересах та  в інтересах її доньки ОСОБА_6 підлягає до задоволення.

          На момент надання кімнати в листопаді 2005 року сім»ї відповідачки ОСОБА_4 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були зареєстровані в кімнаті АДРЕСА_1, такими, що втратили право на проживання в кімнаті вони не були визнані. Вони ще й  на даний час зареєстровані в спірній кімнаті.

          Таким чином, рішення про надання кімнати сім»ї ОСОБА_4 було прийняте з порушенням законодавства, так як кімната не була вільною, позивачі не були зняті з реєстрації.

          Крім того, суд враховує, що в 2005 році на момент вселення сім»ї ОСОБА_4 в кімнату ОСОБА_2 був неповнолітнім і не міг самостійно захищати своє право на житло.

          Також, суд вважає, що станом ІНФОРМАЦІЯ_4, коли народилась ОСОБА_6, її мати –позивачка ОСОБА_3 мала право на проживання в кімнаті АДРЕСА_1, а тому вони підлягають вселенню в цю кімнату.

За таких обставин суд вважає, що вимога позивачів про вселення в квартиру АДРЕСА_1  підлягає до задоволення.

Зі згоди позивачів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.           

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 218, 224 ЦПК України, ст.. 59 ЖК України, -

В И Р І Ш И В :

          Позов задовольнити.

          Визнати за позивачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право на проживання в квартирі АДРЕСА_1.

          Визнати недійсним ордер №9 на заняття житлової площі в гуртожитку, виданий КП «Черкасиелектротранс»15.11.2005р.

          Виселити з квартири АДРЕСА_1 будинку, розташованого за АДРЕСА_1 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2

          Вселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у квартиру АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання  копії рішення.

Головуючий: