У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 вересня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього.

Вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 4 квітня 2005 року

               ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя м. Кіровограда, раніше неодноразово судимого, останній раз 04.08.2003 року Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч. 3 ст. 185, 69, 71 КК України на 1 рік 9 місяців позбавлення волі,

засуджено:- за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 357 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_1 за сукупністю злочинів призначено 4 роки позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди на користь потерпілих:

-    ОСОБА_3С. - 960 грн.;

-    ОСОБА_2 - 505 грн.

Постановлено стягнути судові витрати, пов'язані з проведенням експертизи, у сумі 235 грн.35 коп.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 21 червня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Як визнав суд, 14 січня 2005 року в обідній час ОСОБА_1, перебуваючи у нетверезому стані, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, проник в квартиру АДРЕСА_1, звідки таємно викрав гроші, речі та документи ОСОБА_3, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на суму 1069 грн. 50коп.

Крім того, в цей же день ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, повторно викрав у потерпілого ОСОБА_2 документи та його майно, загальною вартістю 815 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1  просить судові рішення щодо нього змінити, пом'якшивши йому покарання. Посилається на те, що він не викрадав всіх речей,   зазначених у вироку. Також суд невірно визначив початок строку відбування покарання.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що засудженому слід відмовити у задоволенні його касаційної скарги з наступних підстав.

Висновки суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку, і є обгрунтованими.

Цей висновок, зокрема, ґрунтується на показаннях самого засудженого під час досудового слідства та судового розгляду справи, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_2, свідків, на даних, що містяться у протоколах огляду місця події, виїмки та вилучення.

Як убачається із матеріалів справи, потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як на досудовому слідстві, так і при судовому розгляді справи повністю підтвердили кількість викраденого у них майна та документів. Їх показання послідовні, логічні, такі, що узгоджуються з обставинами справи, а тому сумнівів у своїй   достовірності не викликають.

Такі ж, як і в касаційній скарзі, твердження засуджений висловлював у своїй апеляції. Апеляційний суд визнав їх безпідставними. Свої висновки із цього питання суд належним чином умотивував. У касаційній скарзі засудженого не наведено інших, не досліджених судом доказів, якими б спростовувались висновки суду першої та апеляційної інстанції.

Дії засудженого кваліфіковано за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України правильно.

При призначені покарання ОСОБА_1 суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу( раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, судимість не знята та не погашена, характеризується задовільно, не працює). Враховані обставини, що обтяжують покарання (злочин вчинив в стані алкогольного сп'яніння). Пом'якшуючих обставин судом не встановлено. Призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Колегія суддів не знаходить підстав для пом'якшення призначеного покарання.

Порушень норм кримінально-процесуального закону, які б істотно  вплинули на правильність прийняття судових рішень, не встановлено.

При перевірці даної справи не виявлено передбачених ст. 398 КПК України підстав для перегляду судових рішень щодо ОСОБА_1 в касаційному порядку з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1  відмовити.

Судді:

Присяжнюк Т.І.                    Косарєв В.І.                             Глос Л.Ф.