16 жовтня 2006 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу Луганського учбово-виробничого об'єднання Українського товариства сліпих (далі-УТОС) на рішення Апеляційного суду Луганської області від 31 травня 2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Луганського учбово-виробничого об'єднання УТОС про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, посилаючись на те, що 1 квітня 2005 року звільнився із роботи у відповідача за власним бажанням, проте при звільненні з ним не провели повний розрахунок і сума невиплаченої заробітної плати була стягнута на його користь рішенням суду від 13 червня 2005 року, а виплачена - 11 листопада 2005 року, тому відповідач відповідно до ст.117 КЗпП України повинен виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період із 1 квітня по 11 листопада 2005 року.

Рішенням Артемівського районного суду м.Луганська від 10 березня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 31 травня 2006 року рішення суду першої інстанції скасоване і постановлене нове рішення про задоволення позову та стягнення із відповідача на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 3047 грн. 66 коп.

У касаційній скарзі Луганське учбово-виробниче об'єднання УТОС просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на необґрунтованість рішення, порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановлюючи рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що при звільненні позивача не було проведено розрахунку і заробітна плата йому була виплачена лише 11 листопада 2005 року; посилання відповідача на скрутне становище підприємства та наявність значної кредиторської заборгованості не свідчить про відсутність його вини у невиплаті заробітної плати та не звільняє Луганське учбово-виробниче об'єднання УТОС від обов'язку, передбаченого ст.117 КЗпП України.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Доводи скарги та зміст оскаржуваного рішення також не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом  ОСОБА_1 до Луганського учбово-виробничого об'єднання УТОС про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, за касаційною скаргою Луганського учбово-виробничого об'єднання УТОС на рішення Апеляційного суду Луганської області від 31 травня 2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити Луганському учбово-виробничому об'єднанню УТОС.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                                  Ю.Л.Сенін