ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" вересня 2011 р. Справа № 5005/2737/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, суддіКоваленко С.С. (доповідач),
суддівНовікової Р.Г., Прокопанич Г.К.
розглянувши касаційні скарги МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі", ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"
напостанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.07.11р.
у справі№ 5005/2737/2011 господарського суду Дніпропетровської області
за позовомДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"
доМКП "Дніпропетровські міські теплові мережі"
простягнення 24053074,08 грн.
За участю представників сторін
від позивача ОСОБА_1 дов.,
від відповідача ОСОБА_2. дов.
ВСТАНОВИВ:
Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі по тексту–позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до міського комунального підприємства “Дніпропетровські міські теплові мережі” (далі по тексту–відповідач) про стягнення з відповідача 24 053 074 грн. 08 коп., що складає 15 784 902 грн. 40 коп. –заборгованості за поставлений відповідно до умов договору від 23.09.2009р. №06/09-1448ТЕ-4 природний газ, 1 814 764 грн. 77 коп. –пені, 4 667 572 грн. 59 коп. –суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів та 1 785 834 грн. 32 коп. –3% річних.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2011 року у справі № 5005/2737/2011 (суддя Загинайко Т.В.) позовні вимоги задоволені частково. Припинено провадження у справі в сумі 922 399 грн. 07 коп. – заборгованості. Стягнуто з міського комунального підприємства “Дніпропетровські міські теплові мережі” на користь дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” 14 862 503 грн. 33 коп. –заборгованості, 181 476 грн. 48 коп. - пені, 4 667 572 грн. 59 коп. –інфляційних нарахувань, 1 785 834 грн. 32 коп. - річних, 25 500 грн. 00 коп. –витрати по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 року у справі № 5005/2737/2011 (судді Герасименко І.М., Кузнєцова І.Л., Сизько І.А.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2011 року залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі", ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 23.09.2009 року між дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (постачальником) та міським комунальним підприємством “Дніпропетровські міські теплові мережі” (покупцем) було укладено договір №06/09-1448ТЕ-4 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання (далі по тексту - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов’язався передати у власність покупцю природний газ за наявності його обсягів, а покупець зобов’язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ (надалі - газ) в обсязі, зазначеному в статті 2 цього Договору.
Згідно пунктів 1.2 та 1.3 Договору за вказаним Договором постачається імпортований природний газ, отриманий постачальником за договором поставки природного газу між НАК „Нафтогаз України” та постачальником; газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для надання населенню послуг та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання; використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору (пункт 1.3 Договору в редакції Додаткової угоди від 30.04.2010р. № 3 до Договору);
Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник передає покупцю в період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року газ в обсязі до 124 800 тис. куб.м, в тому числі по місяцях (тис. куб.м) у жовтні – 24 200 тис.куб.м, у листопаді –44 100 тис.куб.м, у грудні –56 500 тис.куб.м
Додатковою угодою від 21.12.2009р. №1 до Договору поставки природного газу від 23.09.2009р. №06/09-1449ТЕ-4 пункт 2.1 Договору доповнено підпунктом 2.1.1, в якому сторони узгодили, що постачальник передає покупцю в період з 01 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року газ в обсязі до 177 000 тис. куб.м, в тому числі по місяцях (тис.куб.м) у січні –59 000 тис.куб.м, у лютому –52 000 тис.куб.м, у березні –47 000 тис.куб.м, у квітні –19 000 тис.куб.м.
Також вказаною додатковою угодою від 09.04.2010р. №2 до Договору поставки природного газу від 23.09.2009р. №06/09-1449ТЕ-4 пункт 2.1 Договору доповнено підпунктом 2.1.2, в якому сторони погодили, що постачальник передає покупцю в період з 01 травня 2010 року по 30 вересня 2010 року газ в обсязі до 27 800 тис. куб.м, в тому числі по місяцях (тис.куб.м) у травні –6 440 тис.куб.м, у червні - 5 120 тис.куб.м, у липні –4 160 тис.куб.м, у серпні –5 280 тис.куб.м, у вересні –6 800 тис.куб.м.
Відповідно до п. 5.1 Договору ціна за 1 000 куб.м природного газу встановлена в сумі 593,448 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ –2%, податок на додану вартість за ставкою 20%; крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами –122 грн. 00 коп., крім того ПДВ –20%; до сплати за 1 000 куб.м природного газу –727,32 грн., крім того ПДВ –20%, всього з ПДВ –872,78 грн.
Додатковою угодою від 30.04.2010р. №3 до Договору поставки природного газу від 23.09.2009р. №06/09-1449ТЕ-4 з 01 травня 2010 року ціна за 1 000 куб.м природного газу становить 565,997 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу; крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та газорозподільними трубопроводами становить 150 грн. 00 коп., крім того ПДВ 20%; до сплати за 1 000 куб.м природного газу –727,32 грн., крім того ПДВ –20% всього з ПДВ –872,78 грн.
Крім цього, вказаною додатковою угодою від 06.08.2010р. №4 до Договору поставки природного газу від 23.09.2009р. №06/09-1449ТЕ-4 сторони змінили з 01 серпня 2010 року ціну за 1 000 куб.м природного газу, яка становить 840,196 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу; крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та газорозподільними трубопроводами становить 234 грн. 00 коп., крім того ПДВ 20%; до сплати за 1 000 куб.м природного газу –1 091 грн. 00 коп., крім того ПДВ –20%, всього з ПДВ –1 309 грн. 20 коп.
Крім того, суди встановили, що на виконання умов Договору, позивачем було поставлено відповідачу газ у загальному обсязі 178 576,411 тис. м куб. на суму 155 859 934 грн. 38 коп., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу від 31.10.2009р. на суму 2 167 179 грн. 41 коп., 30.11.2009р. на суму 19 730 268 грн. 56 коп., від 31.12.2009р. на суму 33 831 535 грн. 04 коп., від 31.01.2010р. на суму 42 846 649 грн. 30 коп., від 28.02.2010р. на суму 29 258 181 грн. 80 коп., від 31.03.2010р. на суму 25 924 294 грн. 43 коп., від 30.04.2010р. на суму 1 722 614 грн. 65 коп., від 31.05.2010р. на суму 373 446 грн. 82 коп., від 30.06.2010р на суму 33 грн. 17 коп., від 31.07.2010р. на суму 1 831 грн. 10 коп., від 31.08.2010р. на суму 1 953 грн. 32 коп. та від 30.09.2010р. на суму 1 946 грн. 78 коп.
Згідно положень п. 6.1 Договору оплата за газ згідно пункту 5.1 проводиться грошовими коштами у такому порядку: - перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; - подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця; остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач за поставлений газ розрахувався частково.
Крім цього, також було здійснено частковий розрахунок у сумі 922 399 грн. 07 коп. після звернення з позовом до суду, у зв’язку з чим провадження у зазначеній сумі правомірно припинено судом першої інстанції на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. За таких обставин, заборгованість відповідача перед позивачем склала 14 862 503 грн. 33 коп. При цьому докази погашення зазначеної заборгованості в матеріалах справи відсутні.
Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На підставі викладеного, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про стягнення з відповідача основну заборгованість в сумі 14 862 503 грн. 33 коп.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Суди зазначили, що в п. 7.2 Договору сторони узгодили, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього Договору, покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.
З огляду на викладені норми законодавства, місцевий господарський суд правомірно скористався своїм правом та зменшив розмір пені до 10% від суми, належної до стягнення, у зв’язку з чим пеня за період з 18.08.2010 року по 18.02.2011 року визначена в сумі 181 476 грн. 48 коп., а у стягненні решти пені відмовлено.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, інфляційні втрати становлять 4 667 572 грн. 59 коп. (листопад 2009р. - січень 2011р.), а річні –1 785 834 грн. 32 коп. (з 11.11.2009р. по 18.02.2011р.).
Таким чином, здійснивши перевірку наданого розрахунку, суд першої інстанції, з яким погодився суд попередньої інстанції, дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 4 667 572 грн. 59 коп. –інфляційних нарахувань, 1 785 834 грн. 32 коп. –трьох відсотків річних.
Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою рішення місцевого господарського суду залишено без змін, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційні скарги МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі", ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.07.11р. по справі № 5005/2737/2011 залишити без змін.
Головуючий, суддя С.С. Коваленко
Суддя Р.Г. Новікова
Суддя Г.К. Прокопанич