КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2011 № 27/111
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гольцової Л.А.
суддів: Ропій Л.М.
Рябухи В.І.
за участю секретаря
судового засідання
Філоненко М.В.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_3, представник, довіреність № 998 від 02.07.2011;
від відповідача: ОСОБА_4, представник, довіреність № 2405-25/534 від 09.09.2011;
від третьої особи: повідомлений належним чином, але не з’явився;
розглянувши апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2011
у справі № 27/111 (суддя Дідиченко М.А.)
за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_5
до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
третя особа Державне казначейство України
про стягнення 71 341,11 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2011 у справі № 27/111 задоволено частково позов Фізичної особи – підприємця ОСОБА_5 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа Державне казначейство України про стягнення 71 341,11 грн. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 60 900,00 грн. заборгованості, 1 867,04 грн. 3% річних, 6 942,60 грн. збитків від інфляції, 697,07 грн. державного мита, 224,55 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права.
Зокрема, скаржник посилається, що подорожні листи, які є підставою для оплати послуг, оформлені неналежним чином, оскільки на них відсутній підпис уповноваженої особи відповідача. Таким чином, позивачем не надано доказів того, що послуги за спірним договором були взагалі надані.
Представник Фізичної особи – підприємця ОСОБА_5 (далі – ФОП ОСОБА_5) у відзиві на апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та в засіданні суду проти доводів скарги заперечував, просив рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2011 у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Державне казначейство України засідання суду, призначене на 21.09.2011 повноважних представників не направило, про причини їх нез’явлення в засідання суду не сповістило незважаючи на те, що було повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги Міністерства економічного розвитку і торгівлі України належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 18.08.2011.
Крім того, Державне казначейство України відзив на апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України не надало, проте, відповідно до ст. 96 ГПК України, це не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.
Представником відповідача в засіданні суду 21.09.2011 заявлено клопотання про здійснення правонаступництва Міністерства економіки України - Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.
Відповідно до ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Указом Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” з метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, усунення дублювання їх повноважень, забезпечення скорочення чисельності управлінського апарату та витрат на його утримання, підвищення ефективності державного управління та відповідно до пункту 15 частини першої статті 106 Конституції України постановлено утворити, зокрема, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, реорганізувавши Міністерство економіки України, а також поклавши на Міністерство, що утворюється, функції у сфері реалізації державної регуляторної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва, регулювання цінової політики (крім питань реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
Згідно з Указом Президента України від 31.05.2011 № 634/2011 „Про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України” затверджено Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та установлено, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України є правонаступником Міністерства економіки України.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне замінити відповідача у справі Міністерство економіки України його правонаступником Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Між ФОП ОСОБА_5 (Виконавець) та Міністерством економіки України (Замовник) 11.11.2009 укладений договір про надання послуг з транспортного обслуговування № 14/55, за умовами якого Виконавець надає Замовнику транспортні послуги, пов’язані з підготовкою та проведенням робочого візиту Глави Уряду Російської Федерації до АР Крим та проведення п’ятого засідання Комітету з питань економічного співробітництва Українсько-Російської міждержавної комісії (15-21 листопада 2009 року) (п. 1.1 договору).
Пунктом 2.6 договору передбачено, що Виконавець зобов’язався оформити та надати Замовнику для підпису подорожні листи, оформлені в обов’язковому порядку у відповідності до типової форми № 3 „Подорожній лист службового легкового автомобіля”, Інструкції про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи та Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування та замовлення первинної транспортної документації, затверджених наказом Державного комітету статистики від 17.02.1998 № 74.
Замовник, в свою чергу, зобов’язався підписати оформлені Виконавцем та відповідальною особою Замовника, в частині їх компетенції, подорожні листи з зазначеною в них фактичною кількістю відпрацьованого часу та пройденого автомобілем шляху (п. 3.1 договору), а також здійснити оплату за надані Виконавцем послуги на підставі рахунку-фактури, подорожніх листів, реєстру послуг та актів приймання-передачі виконаних робіт та у порядку, встановленому розділом 4 цього договору (п. 3.2 договору).
Загальна вартість транспортних послуг за цим договором становить 60 900,00 грн. (п. 4.3 договору).
Відповідно до п. 4.4 договору розрахунки здійснюються згідно з п. 3.2 договору на протязі 10 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури.
У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за надані послуги здійснюються протягом 3-х банківських днів з дати отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок (п. 4.5 договору).
Сторонами оформлено та підписано тарифи (додаток № 1 до договору № 14/55), список автомобілів для надання послуг з транспортного обслуговування на загальну суму 60 900,00 грн. (додаток № 2 до договору № 14/55) та протокол погодження загальної вартості послуг з транспортного обслуговування (додаток № 3 до договору № 14/55).
Відповідач листом від 14.11.2009 № 4504-21/273 звернувся до позивача, в якому просив з метою забезпечення підготовки та проведення засідань Ради голів урядів держав-учасниць СНД в м. Ялта 19-20 листопада 2009 року, забезпечити офіційні делегації держав-учасниць СНД автомобілями на період з 16.11.2009 по 20.11.2009 згідно розрахунку № 3 кошторису витрат, затверджених Міністерством економіки України 09.10.2009. Оплату буде здійснено згідно наданого рахунку та акта виконаних робіт.
Позивачем 23.11.2009 оформлено відповідачу рахунок-фактуру № 34 на загальну суму 60 900,00 грн. (надання послуг по договору № 14/55).
23.11.2009 сторонами договору № 14/55 складено та підписано акт № 24 приймання-передачі виконаних робіт про те, що Виконавцем згідно договору від 11.11.2009 № 14/55 та рахунку від 23.11.2009 № 34 були надані послуги, пов’язані з підготовкою та проведенням робочого візиту Глави Уряду Російської Федерації до АР Крим та проведення п’ятого засідання Комітету з питань економічного співробітництва Українсько-Російської міждержавної комісії (15-21 листопада 2009 року) в повному обсязі на загальну суму 60 900,00 грн. До акта додано подорожні листи та розшифровки.
При цьому, сторони в акті погодили, що одна до одної претензій не мають і складений акт є підставою для фінансових розрахунків.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, останній зобов’язання по договору належним чином не виконав, за надані йому послуги за договором № 14/55 не розрахувався, у зв’язку з чим, у нього виникла заборгованість в сумі 60 900,00 грн.
Проте, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, що заборгованість перед позивачем виникла у зв’язку з неоплатою та поверненням невиконаних платіжних доручень Державним казначейством України. Як зазначає Міністерство, воно є бюджетною установою та зверталось до Державного казначейства України для зарахування і взяття на облік фінансового зобов’язання Міністерства перед позивачем, однак оплату Казначейством здійснено не було (а.с. 57, 70), Міністерство економічного розвитку і торгівлі України відмовило позивачу в оплаті фінансового зобов’язання у зв’язку з затримкою бюджетного фінансування (а.с. 58). Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву (а.с.68-70) погодився з тим, що у нього перед позивачем по договору № 14/55 виникла заборгованість на суму 60 900,00 грн.
Кабінет Міністрів України в Постанові від 09.03.2011 № 211 „Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення двостороннього співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями” передбачив, що бюджетні кошти спрямовуються на здійснення заходів, пов’язаних із, зокрема, погашенням кредиторської заборгованості, зареєстрованої органами Державної казначейської служби як фінансові зобов’язання (п. 2 Порядку).
06.07.2010 наказом Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України №801/655 затверджено паспорт на 2010 рік бюджетної програми за КПКВ 1201030 „Про забезпечення двостороннього співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями”, відповідно до якого відповідачу виділено бюджетні кошти на погашення кредиторської заборгованості за 2009 рік (а.с. 61-67).
Натомість в матеріалах справи відсутні докази направлення до Державного казначейства України платіжних доручень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на погашення спірної заборгованості, про які йдеться у зазначених вище поясненнях відповідача.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).
Оскільки матеріали справи не містять відомостей про погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 60 900,00 грн. за надані позивачем послуги за договором №14/551, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позов в частині стягнення з відповідача суми боргу.
Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних в сумі 3 008,29 грн. та інфляційних втрат в сумі 9 352,21 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано здійснив перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат та дійшов вірного висновку, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1 867,04 грн. та інфляційних втрат в сумі 6 942,60 грн., оскільки має місце факт невиконання відповідачем грошового зобов’язання за договором №14/55.
При цьому, суд першої інстанції мотивовано відмовив в задоволенні стягнення з відповідача суми пені, яка не була заявлена ним в позовній заяві, проте була включена до заяви про збільшення позовних вимог.
Не можуть бути прийняті до уваги заперечення скаржника, що позивачем не надано доказів того, що послуги за спірним договором були взагалі надані, оскільки подорожні листи, які є підставою для оплати послуг, оформлені неналежним чином (на них відсутній підпис уповноваженої особи відповідача).
Пунктами 3.1 та 3.2 договору передбачено обов’язок Замовника підписати оформлені Виконавцем подорожні листи з зазначеною в них фактичною кількістю відпрацьованого часу та пройденого автомобілем шляху, а також здійснити оплату за надані Виконавцем послуги на підставі рахунку-фактури, подорожніх листів, реєстру послуг та актів приймання-передачі виконаних робіт та у порядку, встановленому розділом 4 цього договору.
Таким чином, підставою для оплати послуг за спірним договором є окрім подорожніх листів, ще й рахунок-фактура та акт приймання-передачі виконаних робіт, які були оформлені належним чином та повністю схвалені відповідачем.
Посилання відповідача на відсутність на подорожніх листах його підпису не є підставою для відмови у здійсненні розрахунків за договором № 14/55, оскільки інші докази у справі свідчать про належне та своєчасне виконання позивачем своїх зобов’язань, тоді як відповідачем не надано належних доказів невиконання, в свою чергу, своїх зобов’язань, зокрема, не підписання подорожніх листів або доказів неналежного виконання позивачем зобов’язань за вказаним договором.
Суд першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, повно і всебічно з'ясував фактичні обставини справи, дослідив та надав оцінку як доводам позивача та третьої особи так і запереченням відповідача.
Оцінюючи матеріали та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2011 у справі № 27/111.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2011 у справі № 27/111 залишити без змін, а апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - без задоволення.
2. Матеріали справи № 27/111 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам та третій особі.
Головуючий суддя Гольцова Л.А.
Судді Ропій Л.М.
Рябуха В.І.
23.09.11 (відправлено)