Справа № 2-1240/11

РІШЕННЯ

іменем України

"05" вересня 2011 р.  

Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді  Саса С.  С.

при секретарі Цюцик О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрий справу за позовом ОСОБА_1 до підприємства житлово-комунального господарства Моршинської міської ради про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом та просить поновити її на роботі на посаді інженера з охорони навколишнього середовища або на іншій посаді відповідно до її спеціальності та кваліфікації в підприємстві житлово-комунального господарства Моршинської міської ради, стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 10000 гривень. Покликається на те, що 06.06.2001 року на підставі наказу №82 її було прийнято на посаду старшого лаборанта ВОС в комунальне підприємство “Моршинводоканал”. 10.12.2002 року наказом №34к від 10.12.2002 року її було переведено на посаду інженера-еколога. 01.06.2007 року на підставі рішення №272 від 26.12.2006 року на підставі рішення №272 від 26.12.2006 року виконавчого комітету Моршинської міської ради, комунальне підприємство “Моршинводоканал” реорганізовано шляхом приєднання в підприємство житлово-комунального господарства Моршинської міської ради. 01.06.2007 року наказом № 6к від 01.06.2007 року ОСОБА_1 було переведено на посаду інженера з охорони навколишнього середовища.

04.03.2011 року наказом №14 директора підприємства житлово-комунального господарства Моршинської міської ради від 07.03.2011 року позивачку звільнено із посади інженера з охорони навколишнього середовища згідно п.1 ст. 40 КЗпП України в зв’язку із скороченням штату та чисельності працівників. Звільнення вважає незаконним, оскільки при звільненні не було враховано, що вона має переважне право на залишення на роботі, оскільки стаж її роботи становив 9 років і 9 місяців і в неї була більш висока кваліфікація і продуктивність праці. Не враховано при звільненні, що вона була єдиною працюючою особою в сім’ї та на її утриманні є неповнолітня дочка. При одержанні попередження №1245 від 29.12.2010 року про майбутнє вивільнення із займаної посади їй не було запропоновано іншої роботи на тому ж підприємстві за відповідною спеціальністю та кваліфікацією, а було запропоновано посади прибиральник території дільниці благоустрою та сажотрус, які не відповідають її фаху, кваліфікації та досвіду трудової діяльності. Крім того, при звільненні було порушено вимоги ст.43 КЗпП України, оскільки вона є членом виборного профспілкового органу в первинній профспілковій організації ПЖКГ ММР і на момент звільнення не було згоди вищого виборного органу –Львівської обласної організації профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України.

При звільненні було порушено вимоги ч.3 ст. 40 КЗпП України, оскільки в період з 16.02.2011 року по 04.03.2011 року включно позивачка перебувала на листку непрацездатності.

Згідно Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” роботодавець не пізніше як за 3 місяці до намічуваних звільнень повинен подати ППО подання стосовно скорочення чисельності або штату працівників. Подання ППО стосовно скорочення оформлено з порушенням п.1 ст. 40 КЗпП України.

Крім того, діями відповідача  у зв’язку із її звільненням їй була заподіяна моральна шкода, оскільки вона  у зв’язку із звільненням зазнала душевних страждань, втратила душевний спокій, здоровий сон, її охопила паніка, вона впала в депресію, різко погіршився стан її здоров’я, погіршилися відносини між близькими та друзями, що призвело до втрати нормальних життєвих зв’язків та вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Моральну шкоду оцінює в розмірі 10000 гривень, яку просить стягнути із відповідача.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини та просить позов задоволити.

Представник відповідача Лаврієнко М.В. позов заперечила та пояснила, що 01.03.2011 року на підприємстві ЖКГ Моршинської міської ради було проведено скорочення чисельності штату працівників на підставі ч.1 ст. 40 КЗпП України. При звільненні працівників було додержано всі вимоги закону, зокрема, у відповідності до Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” 29.11.2010 року за три місяці до скорочення працівників директор ПЖКГ попередив первинну профспілкову організацію про скорочення чисельності штату працівників. За два місяці до звільнення працівники, посади яких скорочувалися, були попереджені про звільнення, в тому числі і ОСОБА_1, яка відмовилася отримувати повідомлення, через що інспектор з кадрів був змушений направляти повідомлення через пошту. При звільненні ОСОБА_1 була запропонована робота, від якої вона відмовилася. Переважного права позивачка при звільненні не мала, оскільки посаду, яку скоротили, займала тільки вона. 07.02.2011 року директор ПЖКГ звернувся до профспілкового комітету ПЖКГ Моршинської міської ради із поданням про надання згоди на розірвання трудової угоди між позивачем та ПЖКГ ММР. Після зібрання профкому ОСОБА_1 будучи секретарем ППО сфальсифікувала протокол та внесла неправдиві дані, через що Львівська обласна профспілкова організація утрималась від дачі свого рішення на звільнення позивачки та зобов’язала ППО ПЖКГ ММР провести ще раз засідання та винести рішення. 07.03.2011 року після виходу з лікарняного ОСОБА_1 було скорочено за згодою профспілкового комітету ПЖКГ, однак інспектором з кадрів було допущено технічну помилку в наказі та трудовій книжці, оскільки помилково записала день звільнення 04.03.2011 року, за що отримала догану, а ОСОБА_1 була попереджена про допущену описку та її просили повернути трудову книжку для виправлення помилки, однак позивачка відмовляється надати трудову книжку для внесення виправлення. Звільнення ОСОБА_1 є законним та обгрунтованим, а тому просить відмовити в позові.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, третьої особи, свідків, суд вважає, що в позові слід відмовити.

Судом встановлено, що згідно наказу №14к від 07.03.2011 року ОСОБА_1 звільнено з посади інженера з охорони навколишнього середовища  підприємства житлово-комунального господарства у зв’язку із скороченням штату та чисельності працівників згідно п.1 ст. 40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку та компенсації за невикористані відпустки.

Згідно наказу №18к від 22.03.2011 року в зв’язку з допущеною технічною помилкою в наказі №14к від 07.03.2011 року “Про звільнення з роботи за скороченням штату та чисельності працівників”, внесено зміни до наказу №14к від 07.03.2011 року та зазначено, що ОСОБА_1 звільнено з 07.03.2011 року з виплатою заробітної плати за останній день роботи, а саме 07.03.2011 року.

ОСОБА_1 була повідомлена, що при її звільненні було допущено технічну помилку та до наказу №14 від 07.03.2011 року внесено зміни та зазначено, що вона звільнена з 07.03.2011 року, в зв’язку з чим її просили з’явитися з трудовою книжкою в ПЖКГ для проведення коригування у трудовій книжці відомостей щодо дати звільнення, що підтверджується повідомлення ПЖКГ Моршинської міської ради від 22.03.2011 року №210.

До цього, 25.11.2010 року директор ПЖКГ Моршинської міської ради видала наказ №55к про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників ПЖКГ Моршинської міської ради з 01.03.2011 року, в тому числі скорочено посаду інженера з охорони навколишнього середовища, яку займала позивач ОСОБА_1

29.11.2010 року за вих.№1079 директор ПЖКГ Моршинської міської ради звернувся із поданням до первинної профспілкової організації ПЖКГ про скорочення посад з 01.03.2011 року.

08.12.2010 року первинна профспілкова організація підприємства житлово-комунального господарства Моршинської міської ради дала згоду на скорочення посад на підставі наказу №55к від 25.11.2010 року, що підтверджується протоколом №7.

29.12.2010 року ОСОБА_1 була попереджена про майбутнє звільнення із займаної посади з 01.03.2011 року у зв’язку із скороченням чисельності працівників, однак від підпису про отримання повідомлення вона відмовилася, тому повідомлення було відправлено поштою 29.12.2010 року, що підтверджується актом комісії ПЖКГ Моршинської міської ради від 29.12.2010 року.

07.02.2011 року ОСОБА_1 у зв’язку із скороченням посади, яку вона обіймає, запропоновано переведення на роботу прибиральника території дільниці благоустрою або сажотруса, однак від переведення на запропоновані роботи ОСОБА_1 відмовилася, що підтверджується актом комісії ПЖКГ від 07.02.2011 року.

07.03.2011 року первинна профспілкова організація підприємства житлово-комунального господарства Моршинської міської ради прийняла рішення про надання згоди на звільнення ОСОБА_1, що підтверджується протоколом №6 від 07.03.2011 року засідання первинної профспілкової організації ПЖКГ Моршинської міської ради.

З Акту перевірки № 13-04-048/0488 територіальної державної інспекції праці у Львівській області від 21.03.2011 року вбачається, що при перевірці підприємства житлово-комунального господарства Моршинської міської ради щодо додержання законодавства про працю встановлено, що на виконання вимог ст.22 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії” та ч.2 ст. 49-4 КЗпП України 29.11.2010 року адміністрація Підприємства звернулась до профспілкової організації з інформацією про наступне вивільнення працівників для розроблення спільних заходів щодо запобігання вивільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення. Згідно наказу №14к від 07.03.2011 року “Про звільнення з роботи за скороченням штату і чисельності працівників” відбулось звільнення ОСОБА_1, інженера з охорони навколишнього середовища, за згодою профспілкового органу, у зв’язку із скороченням штату та чисельності працівників за п.1 ст. 40 КЗпП України. Процедури скорочення штату і чисельності працівників адміністрацією Підприємства дотримано відповідно до чинного законодавства.

На підставі зібраних доказів суд вважає, що позивач ОСОБА_1 була звільнена відповідно до вимог п.1 ст.40 КЗпП України, за попередньою згодою профспілкового органу з дотриманням вимог ст.43 КЗпП України, а також з дотриманням вимог ст. 49-2 КЗпП України. Позивачу було виплачено повністю вихідну допомогу в розмірі середньомісячного заробітку та компенсацію за невикористані відпустки, а також за останній день роботи, а саме 07.03.2011 року, проведено нарахування позивачу заробітної плати.

Суд вважає, що звільнення позивача було законним, вимоги позивача про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди є безпідставними, а тому суд вважає необхідним відмовити в позові.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 40, 42, 43, 49-2, 232 КЗпП України, суд

ВИРІШИВ :

Відмовити в позові ОСОБА_1 до підприємства житлово-комунального господарства Моршинської міської ради про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування 10000 гривень моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Головуючий-суддя:С. С. Сас