Справа № 2-а-1158/11

ПОСТАНОВА

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         23.05.2011 року  Слов`яносербський  районний  суд Луганської області у складі  Тімінського В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі  Луганської області про визнання  неправомірними дій  Пенсійного фонду  в Слов»яносербському  районі щодо  відмови підвищення та сплати пенсії як дитини війни,                                                                                                                     

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2011 року позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі  Луганської області,  посилаючись на ту обставину, що він має правовий статус дитини війни. Відповідно до ст. 6  Закону України „ Про соціальний захист  дітей війни” дітям війни розмір пенсії або щомісячне  довічне грошове   утримання чи державна соціальна  допомога, що виплачується  замість пенсії, підвищується на  30%  мінімальної пенсії за віком. Відповідачем підвищення до пенсії в 2010 році виплачувалося не в повному розмірі. На звернення до відповідача про перерахунок пенсії позивач отримав письмову відмову. Просить визнати відмову відповідача в нарахуванні і виплаті підвищення до пенсії, як дитині війни, неправомірною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату йому доплати до пенсії у вигляді підвищення її на 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.  Позивач просив розглянути  справу  за  його відсутності.   

          Ухвалою суду від 23.05.2011 року вимоги позивача щодо зобов'язання нарахувати і виплатити підвищення до пенсії в період з 01.01.2010 року по 25.10.2010 року включно залишені без розгляду, у зв’язку з пропуском строку звернення до суду.    

         Відповідач у встановлений законом строк заперечень на позов не надав.

        Справа розглянута, відповідно до положень ст.183-2 КАС України в порядку скороченого провадження.    

       Суд, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково.    

       Згідно відомостей Управління праці та соціального захисту населення Слов`яносербськой райдержадміністрації та відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач є дитиною війни та має право на підвищення до пенсії у випадках і на умовах, передбачених Законом України “Про соціальний захист дітей війни” та іншими законами України.    

       Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно ст.7 вказаного Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.    

       Згідно з  пп.4 п. 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Правлінням ПФУ № 8-2 від 30.04.2002 року, управління відповідно до покладених на нього завдань призначає, здійснює перерахунок і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.

       Отже,  обов'язок по здійсненню перерахунку належних до виплати грошових сум позивачу покладено на відповідача - Управління Пенсійного фонду України Слов`яносербському  районі  Луганської області.

        У 2010-2011 роках дія ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не призупинялася, а застосування відповідачем положень Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення до пенсії визначений Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, який має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України. Крім того, суд звертає увагу на те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені  статтею 46 Конституції України .     

       Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.      

       За змістом ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України "Про соціальний захист дітей війни" реалізовано конституційне  право на соціальний захист громадян, які мають статус "дитини війни", серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.    

       Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.      

       Таким чином, відповідач припустився бездіяльності щодо невиплати в повному обсязі позивачу підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.    

       Розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ст. 28 ч.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком. Відповідно до вказаної норми, мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.    

       Згідно п.1, п. 2 ч. 1 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, зобов’язання відповідача вчинити певні дії.    

      На підставі викладеного, вимоги позивача суд находить обґрунтованими, та вважає, що порушення права позивача на отримання підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, може бути поновлено шляхом визнання протиправною бездіяльності управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському  районі Луганської області  та зобов'язання відповідача виконати певні дії, а саме здійснити позивачу перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ст. 28 ч.1 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і провести відповідні виплати за період з 26.10.2010р. по 31.12.2010р. відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням фактично виплачених сум.    

           На підставі ч.2 ст.6, ч.2 ст.19, ч.2 ст.22,    ч.1 ст.46 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст.6, 8, 9, 70-72, 86, 99, 100, 158-163, 167, 183-2  Кодексу  адміністративного  судочинства  України,       

ПОСТАНОВИВ:

       Позов задовольнити частково.

       Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському  районі Луганської області щодо нарахування і невиплати ОСОБА_2 доплати до пенсії як дитині війни в період з 26.10.2010 року по 31.12.2010 року в розмірі меншому ніж встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

      Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському  районі Луганської області здійснити перерахунок розміру доплати до пенсії ОСОБА_2 за період з 26.10.2010 року по 31.12.2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та виплатити заборгованість за відрахуванням вже сплаченої суми.

      Постанова суду, прийнята в скороченому провадженні, підлягає негайному виконанню.

      Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Слов`яносербський  районний  суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

      Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                Суддя                                                              В.В. Тімінський