ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
25.09.06 Справа № 5/489-19/93А
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.
суддів: Дубник О.П.
Мурська Х.В.,
при секретарі Горбач Ю.Б.,
з участю представників:
від скаржника (відповідач) –Томашівський О.Г.
від позивача –не з’явився
розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова від 03.08.2006 року
на постанову господарського суду Львівської області від 29.06.2006 року, суддя Левицька Н.Г.
у справі №5/489-19/93А,
за позовом Спільного українсько-узбецького товариства з обмеженою відповідальністю „Тиса”, м.Львів
до відповідача Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова
про скасування податкового повідомлення - рішення №0000282310/0/931 від 20.01.2005 року
Особам, які беруть участь у справі, права і обов'язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено.
Постановою господарського суду Львівської області від 29.06.2006 року по справі №5/489-19/93А за позовом Спільного українсько-узбецького товариства з обмеженою відповідальністю „Тиса” до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова задоволено позовні вимоги та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000282310/0/931 від 20.01.2006р. про донарахування податкового зобов’язання по податку на прибуток та застосування штрафних санкцій.
При винесенні постанови господарський суд Львівської області виходив з наступного:
В акті перевірки позивача зазначено про порушення останнім п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме що СП ТзОВ "Тиса" в 3-му кварталі 2004р. зайво віднесено до валових витрат 23 788,00 грн., які сплачено за послуги, отримані від ТзОВ "Бурштин". Підставою для такого висновку стали твердження спеціалістів ДПІ про недоліки актів виконаних робіт, складених між СП ТзОВ "ТИСА" та ТзОВ "Бурштин" від 12.07.2004р. на суму 15121,51 гри., ПДВ 3004,49 грн. та від 12.07.2004р. на суму 8666,57 грн., ПДВ 1733,31 грн., оскільки вони, виходячи із тексту акту перевірки не відповідають змісту та суті Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 "Витрати", п.1. ст. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", п.1.2. ст. 1, п. 2.1. ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".
Суд першої інстанції вказує на те, що послуги від ТзОВ "Бурштин" отримувались СП ТзОВ "Тиса" відповідно до умов Договору №546/001П від 04.02.2002р. Вказаний Договір містить перелік послуг, які надаються в першу чергу. Також вказаний Договір містить вимогу про обов'язковість складання актів приймання-передачі послуг для встановлення факту їх отримання та визначення вартості.
На виконання умов Договору між СП ТзОВ "Тиса" та ТзОВ "Бурштин" складено акти виконаних робіт №546/06 від 12.07.2004р. та №546/08 від 12.07.2004р.
Господарський суд, дослідивши вказані акти встановив, що вони містять всі реквізити необхідні для ведення податкового обліку. Виходячи з вищенаведеного суд робить висновок про те, що оскільки форма акту здачі-приймання послуг не затверджена жодним нормативним документом, є ненормативною, а відповідно акт здачі-приймання може бути складено у довільній формі. Поняття одиниці виміру послуги у законодавстві відсутнє. Таким чином, СП ТзОВ "Тиса" вірно віднесено суми, виплачені ТзОВ "Бурштин" до валових витрат.
Не погоджуючись з постановою господарського суду ДПІ у Личаківському районі м.Львова подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Львівської області від 29.06.2006 року по справі №5/489-19/93А, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову повністю, покликаючись на ті обставини, що позивачем занижено податкове зобов’язання по податку на прибуток внаслідок неправомірного включення сум до валових витрат та неправильного застосування коефіцієнту нарахування амортизації.
Скаржник вказує на те, що кошти, сплачені ТзОВ "Бурштин" за надання послуг по стягненню боргів з підприємств боржників СП ТзОВ "Тиса" за актами виконаних робіт №546/06 від 12.07.2004р. та №546/08 від 12.07.2004р., не підтверджено належним чином оформленими первинними документами, оскільки згадані акти виконаних робіт не містять інформації про зміст господарських операцій та їх показники в кількісному виразі. Оскільки позивачем не представлено податковому органу жодних інших документів на підтвердження фактичного надання послуг, відповідач вважає, що факт надання послуг є недоведеним.
Представник відповідача (скаржника) вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримав, просив постанову господарського суду Львівської області від 29.06.2006 року по справі №5/489-19/93А скасувати, в позові Спільного українсько-узбецького товариства з обмеженою відповідальністю „Тиса” відмовити повністю.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, проте подав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із перебуванням представника позивача у відпустці.
Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, за наявними в справі доказами.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:
ДПІ у Личаківському районі м.Львова проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю українсько-узбецьким підприємством „Тиса” за період з 01.07.2004р. по 30.09.2005р., за наслідками якої складено акт перевірки від 29 грудня 2005р № 414 /23-0/19164135.
Актом перевірки від 29 грудня 2005р. № 414 /23-0/19164135 встановлено порушення позивачем вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства” від 22.05.1997 № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), занижено податок на прибуток на суму 11833 грн. в т.ч. в ІІІ кв.2004р. на суму 9058 грн. та ІV кв.2004р. на суму 2 775 грн.
СП ТОВ „Тиса” згідно договору № 546/001П „Про надання послуг” від 04.02.2002 , укладеного з ТОВ „Бурштин”, отримано послуги по стягненню боргу з підприємств боржників, які оформлено актами виконаних робіт:
- № 546/06 від 12.07.04 на суму 15121,51 грн., ПДВ 3004,49 грн., в акті виконаних робіт вказано, що прострочена дебіторська заборгованість підприємствами боржниками погашена в червні –вересні 2002р., акт виконаних робіт підписано 12.07.04р.
- № 546/08 від 12.07.04 на суму 8666,57 грн. ПДВ 1733,31 грн. В акті виконаних робіт вказано, що підприємствами боржниками погашено прострочену дебіторську заборгованість за спожитий природний газ, не вказано період погашення заборгованості.
Розрахунки по даному договору з ТОВ Бурштин станом на 01.10.05р. не проведено. Дані витрати відображено в рядку 4.1 Декларації „Про податок на прибуток” за ІІІ кв.2004р.
На підставі зазначеного вище акту перевірки ДПІ у Личаківському районі м.Львова 20.01.2005 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000282310/0/931, яким позивачу за порушення п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем –податок на прибуток підприємств в розмірі 17749 грн. (з яких 11833 грн. –основний платіж та 5916 грн. –штрафні (фінансові) санкції).
Суд, заслухавши представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Місцевим господарським судом встановлено, що послуги отримувались відповідно до умов договору №546/001П від 04.02.2002р. який містить вимогу про обов’язковість складання актів приймання-передачі послуг для встановлення факту їх отримання та визначеності вартості. Відповідно судом першої інстанції зроблено висновок, що акти містять всі необхідні реквізити для ведення податкового обліку.
Проте, апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного:
Згідно п.1.1 договору № 546/001П від 04.02.02 ТОВ «Бурштин»з метою погашення боргів проводить :
- виявлення причин зривів виконання договорів в частині розрахунків з СП Тиса;
- виявлення можливостей та перспектив розрахунку;
- аналіз економічного стану підприємств боржників, загальну характеристику обігу продукції (обсяг, якість, ціни та ліквідність продукції)
- комерційний аналіз продукції, матеріалів, що пропонуються якості розрахунку за дебіторською заборгованістю;
- проведення уточнення позовних вимог до підприємств боржників;
- підготовку перинних документів для позовів в господарський суд.
В підтвердження виконання вказаних завдань позивачем надано акти виконання робіт, наданих послуг. Згідно вказаних актів №546/06, №546/08 від 12.07.2004р. Виконавцем (ТОВ „Бурштин”) проведено погашення простроченої дебіторської заборгованості підприємств згідно переліку. Однак, як вказує податкова інспекція, в наданих до перевірки актах не вказано, які саме послуги були надані виконавцем, статті витрат, зміст господарських операцій та їх показники в кількісному виразі чим порушено зміст та суть Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 «Витрати»Затвердженого міністерством фінансів України від 31.12.1999 р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р.
Так, Позивач окрім актів не подав будь яких інших документів, які б свідчили про виконану роботу по послугах згідно п.1.1 договору №546/001П. Зокрема не представлено жодних деталізованих звітів з описом наданих послуг, які б свідчили про фактичне виконання послуг, які пов’язані з господарською діяльністю платника податків.
Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" ( в редакції Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР, із внесеними змінами та доповненнями), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними, платіжними і іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.
Акти складені з порушенням п.1 ст.2 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», оскільки підставою для бухгалтерського обліку... господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Виходячи з вимог даного Закону України відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюються на підставі даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704. Відповідно до п.2.1. ст.2 вищезазначеного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації власника) на їх проведення.
Згідно ст.1.32 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-Р від 22.05.97 –„господарська операція” –будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною, суттєвою.
Відповідно до вимог п.3.2 ст. З Закону України від 16.07.99 № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"(із змінами та доповненнями), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. В Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.03 № 143, зазначено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку.
Статтею 9 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність із змінами та доповненнями), встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для ведення господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
Відповідно до п.1 ст.9 згаданого Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факті здійснення господарських операцій.
У п.2 ст.9 згаданого Закону вказано, що первинні та зведені облікові документи повинні містити такі обов’язкові елементи:
- назву документа (форми);
- дату і місце складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції;
- одиницю виміру господарської операції;
- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Витрати на придбання вищезазначених послуг, згідно представлених Позивачем документів - не оформлені відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання цих послуг, та їх взаємозв’язок з господарською діяльністю.
Враховуючи вищенаведене Позивачем, порушуючи п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97-ВР від 22.05.97із змінами та доповненнями, ст.9 Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. зайво віднесено до складу валових витрат в ІІІ кв.2004р. витрати по отриманих послугах на суму 23788 грн. і судом в оскаржуваній постанові даних норм Закону не спростовано .
Крім того, місцевим господарським судом скасовано податкове повідомлення-рішення повністю без врахування того, що заниження податкового зобов’язання по податку на прибуток виникло також внаслідок порушення позивачем вимог п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства” від 22.05.97 № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями. Оскільки СП ТОВ „Тиса” завищено норму амортизаційних відрахувань по основних фондах І та ІІ груп в ІІІ та ІV кв.2004р., а саме застосовано норму амортизаційних відрахувань по І гр. - 2%, по ІІ гр. - 10 % з придбаних в І півр.2004р. основних фондах, які були у використанні.
Витрати на придбання основних фондів підлягають амортизації за нормами, визначеними п.п.8.6.1п.8.6ст.8 Закону, з кварталу наступного за кварталом вводу об”єкта ОФ в експлуатацію. Згідно ст.1р.ІІ Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 01.07.04 № 1957-ІV норми амортизаційних відрахувань, зазначені у ст.8 Закону, застосовуються щодо витрат, понесених (нарахованих) платником податку після 01.01.04 у зв’язку з придбанням нових основних засобів. За даними податкового обліку підприємства, сума амортизації по даних об’єктах в ІІІ кв. 2004р. становить 33188 грн., ІV кв.2004р. –30949 грн., фактично сума амортизаційних відрахувань становить відповідно в ІІІ кв.2004р. - 20743 грн., в ІV кв.2004р.- 19851 грн. (згідно даних відомості нарахування амортизації за ІІІ, ІV кв.2004р., декларації про оподаткування прибутку підприємств за ІІІ кв. 2004, ІV кв.2004р.)
Позивачем не спростовано необхідності застосовування норми амортизації по І гр. - 1,25%, по ІІ гр. –6,25%. Уточнюючі декларації по податку на прибуток за 9 міс. 2004р. та 2004р. в ДПІ у Личаківському р-ні м. Львова не подавалися.
Господарським судом Львівської області упущено факт порушення п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства” від 22.05.97 № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, СП ТОВ „Тиса” внаслідок чого Позивачем завищено амортизаційні відрахування на суму 23543 грн. , що в свою чергу призвело до завищення валових витрат підприємства.
Так, суд першої інстанції при прийнятті рішення помилково прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанову господарського суду Львівської області від 29.06.2006 р. по справі №5/489-19/93А слід скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209 п.6,7 розділу VII КАС України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ДПІ у Личаківському районі м.Львова задоволити.
Постанову господарського суду Львівської області від 29.06.2006 р. по справі №5/489-19/93А скасувати. Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: Якімець Г. Г.
Судді: Дубник О. П.
Мурська Х.В.