Справа №    1-16/11,

20

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 21 06.2011року                                                           м. Болехів                                                                                      

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:      

головуючого судді Головенко О.С.

секретаря   Латик В.Є

              з участю прокурорів  Хомин В.Д., Назарчук В.Й.

              підсудного ОСОБА_1, його захисника –адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого,  неодруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина , судимого 28.10.2010 року Долинським районним судом Івано-Франківської області за ч.2 ст.185 КК України до 3-х років позбавлення волі, ст.ст.75,76 КК України іспитовий строк два роки,

у вчиненні  злочину, передбаченого   ч.2 ст.185  КК України,                     

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_1, повторно вчинив таємне викрадення чужого майна при таких обставинах.

ОСОБА_1, будучи засудженим вироком Долинського районного суду від 28 жовтня 2010 року за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і під час відбування покарання скоїв аналогічний злочин.

1 січня 2011 року о 19.30 годині, підсудний ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні котельні ТзОВ «Сперанца», яке знаходиться в м.Болехові по вул.Д.Галицького, 169 у стані алкогольного сп`яніння, скориставшись відсутністю сторожа, таємно викрав три дросельні засувки діаметром 100 мм, вартістю 600,00 грн. за одну, заподіявши ТзОВ «Сперанца»майнових збитків на суму 1800,00 грн.

Підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину не визнав та пояснив, що 1 січня 2011 року, близько 10.30 години до нього зателефонував ОСОБА_3, який працює сторожем ТзОВ «Сперанца»та запропонував прийти до нього на роботу, щоб випити спиртних напоїв. Коли близько 11.00 години прийшов на територію підприємства, ОСОБА_3 очікував його коло озера, після чого придбав півлітрову пляшку горілки, яку вони розпивали в котельні,  де чергує ОСОБА_3 близько двох годин. О 13.00 год. він повернувся додому,  де пробув до 16.00 год., а близько цього часу до нього знову зателефонував ОСОБА_3 та повторно запросив прийти для розпивання спиртного.

Сп'янівши, ОСОБА_3  сказав, що він має металобрухт, який є на фірмі і немає ніякої цінності і  запропонував йому здати ОСОБА_4, щоб отримати гроші. ОСОБА_3  взяв у куті котельні білий мішок, в якому був металобрухт і допоміг йому нести.  Перекинувши через паркан мішок, ОСОБА_3 залишився стояти біля літньої кухні, вказавши йому,  щоб він йшов здавати металобрухт сам, через те, що він з ОСОБА_4 у поганих стосунках.   Постукавши йому у двері, ОСОБА_4, відчинивши їх, сказав, що металобрухт не приймає і зачинив двері.   

Він,  взяв мішок з металобрухтом, і пішов назад та замітив, що  низ мішка був  розірваний і з нього  випали засувки. Він викинув мішок, а сам пішов додому, залишився засувки на дорозі.

Але, незважаючи на невизнання вини підсудним, його винність у вчиненому повністю доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема :

- з оголошених пояснень свідків ОСОБА_3, бачається, що 1 січня 2011 року близько 18.00 години до нього на роботу на територію ТзОВ «Сперанца», де він працює сторожем, завітав ОСОБА_1, якого він знає на протязі двох років. Останній приніс з собою пляшку горілки, яку вони розпили в приміщенні котельні. Близько 20.00 години він захотів випити чаю, а тому пішов до території підприємства ОСОБА_5, щоб набрати води. Затримався там близько 10 хвилин, розмовляючи з сторожем ОСОБА_6, а коли повернувся то виявив, що ОСОБА_1 в приміщенні котельні немає, одночасно з ним зникли три дросельні засувки, які стояли в кутку, з чого зробив висновок, що ОСОБА_1 їх викрав (а.с. 23-24).

- Поясненнями  свідка ОСОБА_6, що працював охоронцем ТзОВ "Скорпіон"  на а.с.29-30, що теж оголошувалися судом ,стверджується, що ОСОБА_3 близько 19.30год. 01 січня 2011року приходив до нього в сторожку набрати води.. Через кілька днів  він дізнався від ОСОБА_3, що до нього приходив ОСОБА_1, і коли він ходив по воду, то залишив його одного в котельні, звідки він викрав три дросельні засувки, і що тепер в нього через це неприємності.

- поясненнями свідка  ОСОБА_11 , який є власником ТЗОВ "Сперанца" вбачається, що ним  було виявлено зникнення трьох дросельних засувок, вартістю 600,00 грн. кожна, на загальну суму 1800,00 грн. З цього приводу  він звернувся  в міліцію і цього ж дня працівники міліції відшукали та повернули йому на зберігання засувки. Оскільки викрадене йому  повернуто, то жодних претензій до підсуднього не має, цивільний позов не заявляє , просить його суворо не карати.

- показаннями свідка ОСОБА_4 стверджується, що 1 січня 2011 року близько 19.00-20.00 години до нього додому прийшов ОСОБА_1, який хотів продати три дросельні засувки. Оскільки не мав наміру їх купляти, то відмовив ОСОБА_1, зіславшись на те, що не має грошей. Після цього ОСОБА_1, який був один на подвір'Ї,  пішов, а 5 січня 2011 року у себе на городі він виявив ці самі дросельні засувки, які згодом він передав працівникам міліції.

- свідок ОСОБА_8, який теж на той час працював сторожем в ТзОВ "Сперанца" пояснив, що закінчуючи свою зміну, він передав ОСОБА_3 задвижки, які були не сховані, а лежали  на видному місці.  І коли він знову заступив на зміну після чергування ОСОБА_3, то побачив, що з чотирьох задвижок є тільки три.  ОСОБА_3 сказав, що під час його зміни були вкрадені задвижки.

 Пояснення  цих свідків з приводу обставин скоєного злочину узгоджуються із іншими доказами , що є в матеріалах справи:

- протокол-заявою директора ТзОВ «Сперанца»про викрадення в ніч на 2 січня 2011 року трьох металічних засувок діаметром 100 мм на загальну вартість 1800,00 грн. (а.с.8-9).

- даними протоколу огляду місця події,  з якого вбачається,  з котельні, яка знаходиться на території ТзОВ «Сперанца»в м.Болехові по вул.Д.Галицького, 169, зникли три дросельні засувки, які знаходились біля вхідних дверей (а.с.10-11).

- даними проколу огляду та добровільної видачі викрадених засувок, згідно якого громадянин ОСОБА_4 5 січня 2011 року добровільно передав правцівникам міліції три металічні засувки діаметром 100 мм. (а.с.14).

 Як вбачається з матеріалів справи на досудовому слідстві підсудний вину у вчиненому визнавав, вказуючи, що крадіжку вчинив він (а.с 46, 47).

В судовому засіданні, заперечуючи таким поясненням, зазначав,  що  оговорив себе у вчиненні крадіжки, до якої непричетний, так як був введений в обману слідчим  ОСОБА_12, який  наполягав на тому, щоб він визнав вину у вчиненні крадіжки  і запевнив його та матір,  що в такому випадку  йому за це призначать покарання у вигляді штрафу.

Ці доводи підсуднього ретельно перевірені судом і визнані такими, що не відповідають дійсності і дані ним з метою уникнення від кримінальної відповідальності , оскільки спростовані поясненнями свідків, матеріалами справи.

Так, опитаний судом слідчий  ОСОБА_12 , в провадженні якого проводилося досудове слідство, пояснив, що всі покази підсудним давалися добровільно, без будь-якого тиску.  Всі пояснення, які надавав підсудний перевірялися  шляхом опитування свідків. Ніяких розяснень ні йому, ні його матері ОСОБА_9 з приводу призначення покарання він не давав, так як це компетенція суду. Очну ставку з ОСОБА_3 не проводив, оскільки підсудний при предявленні обвинувачення вину визнав повністю.

Мати підсудного ОСОБА_7  в своїх поясненнях заперечила той факт, що  слідчий їй говорив, що при визнанні вини її сином, покарання буде у виді штрафу.

 Поясненнями свідка ОСОБА_3, ОСОБА_6 підтверджується вчинення підсудним крадіжки за  час відлучення  ОСОБА_3 з території підприємства, яке він охороняв.

Спростовані також  твердження підсудного про те, що він приходив до  ОСОБА_4  з викраденим разом із ОСОБА_3, так як свідок ОСОБА_4 вказував, що підсудний  приходив до нього один і пропонував  йому купити викрадене .

Виправдовуючи свої дії, підсудний вказував і на те, що  він не міг вчинити крадіжку без відома сторожа ОСОБА_3, так як не знав, де знаходяться задвижки і вони  були сховані.

Але і це твердження спростоване свідком  ОСОБА_8, який вказав, що задвижки були на видному місці.

Про те, що  підсудний  раніше притягався до кримінальної відповідальності за крадіжку, свідчить  винесений щодо нього вирок Долинського районного суду від 28.10.2010 року, за яким він був засудженим за  ч.2 ст.185 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком два роки.(а.с.35-37).

Оцінивши докази в сукупності, суд прийшов до висновку про доведеність вини підсудного у повторному вчиненні ним таємного викрдення чужого майна, а тому його неправомірні дії вірно кваліфіковані за  ч.2 ст.185 КК  України.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, передбачених   ст. 65 КК України, суд при його призначенні має врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та пом'якшуючі й обтяжуючі обставини. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.   

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходячи зі змісту ч. 2 ст. 75. ч. 3 ст. 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування ст. 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України.

У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що  пом”якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом”якшує відповідальність підсудному, суд відносить те, що в нього є на утриманні неповнолітня дитина та відшкодування завданих збитків  шляхом повернення викраденого  .

Обтяжуючу покарання обставиною є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Суд не погоджується із зазначенням в обвинувальному висновку про наявність обтяжуючих обставин –вчинення злочинів повторно та рецидив злочину, оскільки  злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК за попереднім вироком склав кваліфікуючу ознаку повторності вчинення даного злочину, то вони  не можуть бути враховані ще як обтяжуючі покарання обставини.  

Як видно із матеріалів справи, раніше ОСОБА_1   притягувався до кримінальної відповідальності  і був засуджений за вчинення аналогічного злочину, при цьому йому судом надавалась можливість виправитися без позбавлення волі, але останній належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, повторно скоїв аналогічний злочин через коротний проміжок часу під час відбування покарання, не зайнятий корисним ділом, проявляє схильність до протиправної поведінки, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, а тому  суд   приходить до переконання, що його виправлення можливо тільки в умовах тимчасової ізоляції від суспільства.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує згідно вимог ст.81 КПК України.

 Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

З а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, призначивши йому покарання - три роки  позбавлення волі.

Згідно ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, не відбуте покарання за вироком  Долинського суду  Івано-Франківської області від 28 жовтня 2010року   і остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки  три  місяців.

До набрання вироком законної сили змінити засудженому ОСОБА_1  запобіжний захід з підписки про невиїзд на взяття під варту в залі суду.

Речові докази –три чавунні дросельні засувки діаметром 100 мм, які знаходяться на зберіганні у директора ТзОВ «Сперанца»ОСОБА_10 залишити останній.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п”ятнадцяти  діб засудженим з моменту вручення йому копії вироку, а іншими учасниками судового розгляду –в той же строк з моменту його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги, а прокурором –апеляційного подання до Болехівського міського суду.

Суддя                                                                    Головенко О.С.