ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"03" жовтня 2006 р. | Справа № 15/237/05 |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
судді-доповідача Жекова В.І.
суддів Пироговського В.Т.,Картере В.І.
секретар судового засідання Буравльова О.М.,
за участю представників сторін в засіданні суду 03.10.2006р.:
від позивача Лук’янова О.В., Тимченко Л.М.,
від відповідача Щедров Є.В., Годунова О.В.
розглянула апеляційну скаргу
ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва
на постанову господарського суду Миколаївської області
від 12.07.2006р.
у справі № 15/237/05
за позовом ВАТ „Миколаївська теплоелектроцентраль”
до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва
про визнання недійсним рішення.
Розгляд справи згідно із приписами п.6 Розділу VІІ та п.1 ч.1 ст.17 КАС України здійснено в порядку, встановленому цим Кодексом.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.09.2006р. відкрито апеляційне провадження по даній справі за апеляційною скаргою ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.09.2006р. розгляд справи в апеляційному порядку призначено на 03.10.2006р.
Вказані ухвали надіслана сторонам 07.09.2006р., тобто сторони повідомлені про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Згідно із приписами ст.160 КАС України у судовому засіданні від 03.10.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Враховуючи ту обставину, що на момент заявлення позову спори про визнання недійсним рішення органу ДПС були підвідомчі господарським судам України, колегія суддів вважає за можливе розглянути заявлені вимоги по суті, не дивлячись на те, що спір по цій справі, починаючи з 01.09.2005р., розглядається за КАС України, яким не передбачено такий спосіб захисту від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, як заявлення позову про визнання рішення недійсним.
ВАТ „Миколаївська теплоелектроцентраль” звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовною заявою про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 17.02.2004р. № 0000232301/0.
Рішенням місцевого господарського суду від 20.04.2004р. (суддя Ткаченко О.В.) зі справи № 6/73, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2004р. та постановою Вищого господарського суду від 12.01.2005р. визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 17.02.2004р. № 0000232301/0.
Постановою Верховного Суду України від 05.04.2005р. частково скасовано постанови Вищого господарського суду України від 12.01.2005р., Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2004р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 20.04.2004р. щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 17.02.2004р. № 0000232301/0 в частині визначення податкового зобов’язання в сумі 53739 грн. (основний платіж), справу в цій частині позовних вимог передано на новий розгляд до суду першої інстанції, у решті судові рішення зі справи № 6/73 залишено без змін, оскільки господарськими судами попередніх інстанцій не враховано, що в ч.4 ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” йдеться лише про санкції за невиконання чи неналежне виконання, щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які за правилами цієї статті не застосовуються протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.05.2005р. прийнята до провадження вказана справа із присвоєнням їй № 15/235, а ухвалою від 18.07.2005р. справі присвоєно № 15/237/05.
Постановою господарського суду першої інстанції від 12.07.2006р. (суддя Васильєва Л.І.) позов задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 17.02.2004р. № 0000232301/0 в частині визначення суми податкового зобов’язання по ПДВ у сумі 53739 грн., в решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, відмовити ВАТ „Миколаївська теплоелектроцентраль” у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В запереченнях на апеляційну скаргу ВАТ „Миколаївська теплоелектроцентраль” просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, як необґрунтовану, у зв’язку з чим постанову господарського суду Миколаївської області від 12.07.2006р. по справі № 15/237/05 залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, вислухавши пояснення представників сторін, колегія судів встановила наступне:
ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва проведена планова комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ „Миколаївська теплоелектроцентраль” за період з 01.01.2001р. по 01.10.2003р., з питання правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету сум прибуткового податку з громадян, податку з власників транспортних засобів, та інших самохідних машин і механізмів, та державного мита за період з 01.01.2001р. по 01.12.2003р., за результатами якої складено акт від 13.02.2004р. № 173/65/23-01/30083966.
Зазначеним актом встановлено, порушення товариством підпункту 4.1.1. статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме не включення до складу валового доходу сум реалізації матеріалів, продуктів та харчування працівників в їдальні, яка здійснювалась в рахунок заробітної плати за 2001 рік в сумі 158 997 грн., 1 квартал 2002 року на 33 465 грн. (що в подальшому вплинуло на зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування, що переноситься на наступні податкові періоди).
Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновками наведеними в оскаржуваному судовому рішення, оскільки відповідно до вимог п.п.3.1 статті 3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
З наявного у справі акту перевірки вбачається, що контролюючим органом не здійснювалась перевірка правильність визначення товариством суми валових витрат, в порушення підпункту 5.2.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
Пунктами 1.4 — 1.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок, щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності юридичними особами, їх філіями відділеннями та іншими відокремленими підрозділами встановлено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень, зокрема норм податкового та валютного законодавства.
За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового та валютного законодавства (далі –суттєві обставини). Факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Помилковість висновків контролюючого органу наведених акті перевірки додатково підтверджуються висновком № 3298-3300 судово-економічної експертизи від 28 квітня 2006 року, де валові витрати товариства за перевіряємий період підлягають збільшенню на 351 509 грн. Експерт також зазначає, що це сталося внаслідок того, що товариство не включило витрати по придбанню продуктів і товарів для їдальні за весь перевіряємий період. За висновком експерта за перший квартал 2001 року товариство не мало оподатковуваного прибутку, а остане мало збитки у сумі 3 773 грн.
Відтак, мотиви, з яких подана скарга, не можуть бути підставами для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, а тому останнє слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Керуючись ст.ст.160,162,195,196,198,200,205,206 КАС України, колегія суддів
Ухвалила:
Постанову господарського суду Миколаївської області від 12.07.2006р. зі справи № 15/237/05 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Ухвала в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач | В.І. Жеков |
Судді | В.І. Картере |
В.Т. Пироговський |