Справа №2-51/07
2007 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2007 року м. Люботин
Люботинський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді Поліщук Т. В.,
за участю секретаря Шевченко І. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Люботин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про перерозподіл ідеальних часток та визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
До Люботинського міського суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про перерозподіл ідеальних часток та визнання права власності, в якій зазначає, що житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано в 17/50 частинах за нею та в 33/50 частинах за ОСОБА_4, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1. У 1992 році позивачка зробила прибудову літ. А 2-1. Рішенням виконкому Люботинської міської Ради від 19.09.2006 року надано дозвіл на розміщення самочинно побудованих будівель - прибудови літ. А 2-1 з тамбуром літ. А, літньої кухні, перебудованої із сараю літ. В, льоху літ. вп, вбиральні літ. Г, вигрібної ями літ. Я. Актом державної приймальної комісії прибудову з тамбуром прийнято в експлуатацію, але право власності на самочинно збудовані будівлі оформити позивачка не може у зв'язку зі смертю співвласниці, спадкоємцем якої є її діти - відповідачі по справі, у зв'язку з чим вона змушена була звернутись до суду з цим позовом.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1, позовні вимоги підтримала у повному обсязі. При цьому позивачка, вказала, що на земельній ділянці АДРЕСА_1, зі згоди співвласниці будинку ОСОБА_4., у 1992 році вона самовільно збудувала прибудову літ. А 2-1 з тамбуром літ. А, літню кухню, перебудовану із сараю літ. В, льох літ. вп, вбиральню літ. Г, вигрібну яму літ. Я., Актом державної приймальної комісії прибудову з тамбуром прийнято в експлуатацію, але право власності на самочинно збудовані будівлі оформити позивачка не може у зв'язку зі смертю співвласниці, спадкоємцем якої є її діти - відповідачі по справі.
Відповідач по справі - ОСОБА_2. у судовому засіданні визнав позовні вимоги та просить позов задовольнити, про що надав суду письмову заяву (а. с. 33).
Відповідачка по справі - ОСОБА_3. у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 до неї визнала у повному обсязі, з позовом згодна (а. с. 32).
Вислухавши пояснення позивача, вивчивши думку відповідачів, перевіривши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.
Згідно договору купівлі-продажу від 17.08.1988 року, посвідченого Другою держнотконторою Харківського району Харківської області, житловий будинок АДРЕСА_1 в 17/50 частках належить ОСОБА_1 (а. с 14-15). Відповідно до довідки Люботинського БТІ № Р-15363 від 04.12.2006 року будинок АДРЕСА_1 належить в 33/50 частках за ОСОБА_4. та в 17/50 частках за ОСОБА_1, до будинку прибудована прибудова А 2-1, яка в експлуатацію здана, але право власності на неї не оформлено (а. с. 30). Рішенням Люботинської міської Ради від 19.09.2006 року за № 547 надано дозвіл на розміщення самочинно побудованих будівель на присадибній ділянці АДРЕСА_1 (а. с. 8). Актом державної приймальної комісії від 30.09.2006 року, затвердженим рішенням Люботинської міської Ради від 10.10.2006 року за № 591 самочинно побудовані будівлі на присадибній ділянці АДРЕСА_1 прийнято в експлуатацію.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4. померла. Спадкоємцями після її смерті стали її діти - відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
2
Згідно ст. 112 ЦК України в редакції 1963 року майно може належати на праві загальної власності двом або кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі та одному чи кільком колгоспам чи інших кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам. Розділяються загальна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (спільна власність).
Для виділу частки новозбудованого домоволодіння ухвалою суду від 19.01.2007 року було призначено судово-будівельну експертизу, яку було проведено 04.03.2007 року, згідно висновків якої встановлено наступне.
У зв'язку зі збудованими ОСОБА_1 прибудови літ. «А 2-1», тамбура літ. «а», літньої кухні, перебудованої з сараю літ. «В», льоху літ. «вп», збиральної літ. «Г», а також з урахуванням збудованих ОСОБА_4. душа літ. «Е», навісів літ. «З», літ. «И», літ. «К 1», ідеальні частки власника ОСОБА_4. складе 418/1000 часток замість 33/50 часток будинку; ідеальна частка власника ОСОБА_1 складе 582/1000 часток замість 17/50 часток будинку (а. с. 24-26).
Згідно ст. 119 ЦК України в редакції 1963 року, якщо учасник загальної часткової власності на житловий будинок збільшить у ньому за власний рахунок корисну площу будинку шляхом прибудови, надбудови або перебудови, проведеної зі згоди інших учасників та у встановленому порядку, частки учасників загальної часткової власності на будинок та порядок користування житловими приміщеннями в ньому підлягають відповідній зміні.
Таким чином, суд вважає за необхідне визнати право власності на 582/1000 часток житлового будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 на підставі ст. 119 ЦК України в редакції 1963 року.
При розгляді цієї справи, суд керується нормами ЦК України в редакції 1963 року, оскільки відповідно до п. 4 Перехідних положень ЦК України 2003 року, Цивільний кодекс України 2003 року застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності. Відносно цивільних відносин, що виникли до набрання чинності Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, його положення застосовуються до тих прав та обов'язків, які виникли чи продовжують існувати після набрання ним чинності. Оскільки правовідносини між сторонами по цій справі виникли та існували до 01.01.2004 року, тобто до набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції 2003 року, суд вважає за необхідне застосувати до правовідносин між сторонами по цій цивільній справі правові норми, передбачені Цивільним кодексом України в редакції 1963 року.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача, ОСОБА_1 про перерозподіл ідеальних часток та визнання за нею права власності на ідеальну частку житлового будинку АДРЕСА_1, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачкою ОСОБА_1 при поданні позову до суду державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи сплачено у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 15-1, 30, 62, 75, 172, 202-1, 203 ЦПК України, ст.. ст.. 112, 119, ЦК України в редакції 1963 року, ст. 1 п. а Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року № 7-93 суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 -задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 582/1000 частки житлового будинку АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.