Справа №2-22/07

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 травня 2007 року Авдіївський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Компанієць І.Д.,

секретаря судового засідання Артемової М.А.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача адвоката ОСОБА_3,

співвідповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Авдіївка із застосуванням технічних засобів "Оберіг" цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_5 матеріальну та моральну шкоду, спричинену унаслідок дорожньо-транспортної пригди у розмірі 8748 гривень та 10000 гривень відповідно, судові витрати по справі. Мотивував свої вимоги тим, що 31 березня 2006 року, приблизно о 18.30 годин він керував належним йому автомобілем "Фольксваген" д/н НОМЕР_1. їхав по пр. Ленінський у місті Донецьк. В цей час попереду нього їхав автомобіль "ДЕО Ланос" д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, який несподіванно почав змінювати напрямок руху, не переконавшись у безпеці такого маневру для інших учасників, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем позивача. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Винним у ДТП є водій ОСОБА_4, що підтверджується протоколом про адміністративне порушення, постановою Авдіївськогшо міського суду. Також позивачеві була спричинена моральна шкода, оскільки тривалий час не мог використовувати свій автомобіль у роботі, автомобіль утратив унаслідок ДТП товарний вигляд. Оскільки власником джерела підвищеної небезпеки - автомобілю "ДЕО Ланос" є ОСОБА_5, з останнього просив стягнути завдану шкоду.

В судовому засіданні позивач, його представник підтримали позовні вимоги, просили стягнути спричинену шкоду з відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у солідарному порядку, в зв'язку з чим у судовому засіданні 16.05.2007 року заявили клопотання про залучення 3-ї особи ОСОБА_4 у якості співвідповідача по справі.

Позивач суду пояснив, що 31.03.2006 року, близко 18.30 годин, їхав по пр. Ленінський у м. Донецьк з боку цирку в бік розважального комплексу "Золоте кільце" на автомобілі "Фольксваген" зі швидкістю приблизно 60 км/г. Попереду їхала колона автомобілів, серед яких й машина "ДЕО Ланос", яка належить відповідачу. Несподівано цей автомобіль, який знаходився попереду приблизно в 10-15 метрах, почав здійснювати розворот ліворуч, внаслідок чого сталося зіткнення правим переднім колесом автомобілю "Фольксваген" та лівою передньою частиною автомобілю "ДЕО Ланос". Були викликані робітники ДАІ, які зробіли заміри, склали схему. Водій ОСОБА_4 теж був присутній. Зауважень щодо неправильності схеми, замірів, ніхто не робив. Після ДТП до лікарні не звертався, але ж переніс душевні страждання щодо пошкоджень автомобілю, оскільки збирався його продавати за певну суму, яка після ДТП буде суттєво нижчою від первинної. Свій автомобіль використовував як засіб пересування по роботі, після ДТП був вимушений тривалий час

2

користуватися послугами таксі, внаслідок чого зросли витрати.

В судове засідання 16.05.2007 року відповідач ОСОБА_5 не 3,'явився з поважних причин, про час, дату, місце слухання справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

В попередніх судових засіданнях відповідач ОСОБА_5, його представник адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали, відповідач пояснив, що автомобіль "ДЕО Ланос" був придбаний їм у кредит для сина ОСОБА_4, який користувався цим автомобілем на підставі напису у свідоцтві про реєстрації "має право керувати". Сам відповідач у ДТП участі не приймав, автомобілем не керував, його технічним обслуговуванням не займався.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_3 вказав, що позов безпідставно заявлено до ОСОБА_5, оскільки за шкоду, в разі його вини, повинен відповідати його син -ОСОБА_4, який на час ДТП правомірно керував автомобілем "ДЕО Ланос" на підставі свідоцтва про реєстрацію, в якому записаний як "має право керувати".

Залучений ухвалою суду від 16.05.2007 року до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_4 не визнав позовних вимог, суду пояснив, що в день скоєння ДТП, керував автомобілем "ДЕО Ланос" на підставі свідоцтва про реєстрацію, в якому вписаний як "має право керувати". Дійсно, їхав по пр. Ленінський у м. Донецьк по лівій смузі з боку цирку зі швидкістю приблизно 40 км/г, в машині знаходилося два пасажири. Попереду ще їхали автомобілі. Не включав поворотів, оскільки не змінював напрямку руху, їхав прямо, тому у дзеркала заднього огляду не дивився. Почув удар в ліве переднє колесо свого автомобілю. Автомобіль "Фолькцваген" дотично вдарив автомобіль "ДЕО Ланос" правою передньою частиною. Робітники ДАІ на місті зробили заміри, склали схему, в якій все вказали правильно, правильно відобразили візуальні механічні пошкодження автомобілів. Коли писав пояснення в міліції, дійсно, під впливом робітників ДАІ, визнав свою вину у вчиненні ДТП, оскільки вони лякали повідомити страхову компанію про використання автомобілю "ДЕО Ланос" у якості таксі й тоді страхова компанія не виплатить відшкодування. Зі скаргами на протиправні дії робітників ДАІ нікуди не звертався. Піздніше взнав, що страхова компанія не виплатить відшкодування за отримані пошкодження автомобілів, оскільки строк дії страхового договору на час ДТП минув, хоча страховики повинні були завчасно повідомити про те, що строк дії страхового договору закінчується. До страхової компанії з претензіями щодо невчасного повідомлення про сплив строку дії договору, про відмову виплатити страхове відшкодування, не звертався. Писав скаргу до прокуратури, м. Авдіївка про скасування постанови Авдіївського міського суду про притягнення до адміністративної відповідальності, але ж прокуратура протест на постанову не внесла. Технічним обслуговуванням автомобілю "ДЕО Ланос" займався сам, сам проходив технічні огляди, поточні ремонти.

Допитаний в судовому засіданні експерт Кузьменко О.М. показав, що первинну автотехнічну експертизу робив на підставі наданих судом данних, серед яких були відсутні відомості про те, на якій відстані знаходився автомобіль "Фольксваген" від автомобілю "Део-Ланос" в момент виникнення небезпеки. Також суд не надав данних, з яких було б видно, що "Фольксваген" знаходився відносно "Део Ланос" на боковому інтервалі чи дістанції. Вказані данні є суттєвими, при їх наявності висновки первинної експертизи будуть повними, при цьому висновки експертизи можуть залишитися без зміни, а можуть й змінитися.

Власником автомобілю "Фольксваген" д/н НОМЕР_1 є ОСОБА_1. На підставі свідоцтва про реєстрацію (а.с. 11) .

Власником автомобілю "ДЕО Ланос" д/н НОМЕР_2 є ОСОБА_5, що вбачається з реєстраційного свідоцтва (а.с.27, ЗО)

На підставі реєстраційного свідоцтва автомобілем "ДЕО Ланос" має право керувати ОСОБА_4 згідно відмітки у свідоцтві "МПК". (а.с.27,ЗО)

З наданої позивачем довідки відділення ДАІ Ворошиловського РМ, а також з матеріалів адміністративної справи №3-970/06, вбачається, що 31.03.2006 року, приблизно в 18.30 годин по пр. Ленінський у м. Донецьк сталася дорожньо-транспортна пригода з участю водія

3

автомобілю "Фольксваген" - ОСОБА_1, та водія автомобілю "ДЕО Ланос" ОСОБА_4, який рухався по лівій смузі, при зміні напрямку руху вліво, не переконався у безпеці свого маневру для інших учасників дорожнього руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем "Фольксваген" д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, тобто порушив п.10.1 Правил дорожнього руху, згідно якого перед початком руху, перестроєнням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним та не зробить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Наведене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення з особистим записом ОСОБА_4 про згоду з протоколом, його поясненням в адміністративному матеріалі про те, що при русі він почав змінювати напрямок - зміщатися у лівий бік, схемою ДТП, постановою Авдіївського міського суду від 28.04.2006 року, згідно якої ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, (а.с.8,10 справи, адміністративний матеріал)

На час вчинення дорожньо-транспортної пригоди 31.03.2006 року автомобіль відповідача "ДЕО Ланос" не був застрахований, оскільки згідно полісу №ВА 0366241, строк страхового договору біяв з 25.03.2005 року по 24.03.2006 року, (а.с.9)

З акту автотоварознавчого дослідження спеціалисту №658/06-04 від 26.04.2006 року вбачається, що вартість матеріальної шкоди, спричиненої володільцю автомобілю "Фольксваген" д/н НОМЕР_1 унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 31.03.2006 року, становить 8498,19 гривень, (а.с.12-25)

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи (а.с.58-60) в зв'язку з відсутністю суттєвих відомостей, відповісти на запитання про технічну можливість водія ОСОБА_4 уникнути ДТП, неможливо.

Згідно висновку додаткової судової автотехнічної експертизи №969/18 від 05.03.2007 року , з урахуванням додаткових данних, наданих експертові, дослідження продилося по показанням водія ОСОБА_1, які є спроможними з технічної точки зору. Свідчення водія ОСОБА_4, що він рухався прямо, не змінюючи напрямок з технічної точки зору є неспроможними. В данній дорожній обстановці водій ОСОБА_1. не мав технічної можливості уникнути ДТП, його дії не знаходился в причинному зв'язку з наставшими наслідками ДТП. Водій ОСОБА_4 повинен був діяти згідно п.10.1 ПДР України, його дії не відповідали вимогам вказаного пункту, тому знаходилися в причинному зв'язку з виникненням ДТП.

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, показання експерта Кузьменка О.М., вивчивши матеріали цивільної та адміністративної справ, встановив наступне.

Співвідповідач ОСОБА_4 є винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 31 березня 2006 року, приблизно о 18.30 годин по пр. Ленінський у м. Донецьк, оскеільки він порушив п.10.1 ПДР України.

Вина ОСОБА_4 у скоєнні ДТП підтверджується поясненнями позивача, матеріалами адміністративної справи №3-970/06: протоколом про адміністративне правопорушення за ст.124 Кодексу України у відношенні ОСОБА_4, його поясненнями в в адімінстративній справі, схемою дорожньо-транспортної пригоди, постановою Авдіївського міського суду від 28.04.2006 року, висновком додаткової судової автотехнічної експертизи.

Суд не приймає до уваги пояснення співвідповідача ОСОБА_4, що він не змінював напрямку руху, їхав прямо, що зіткнення автомобілів сталося по дотичній, що робітникам ДАІ написав згоду про свою винність у ДТП під тиском, вважає ці доводи голомовними, нічим не підтвердженими, оскільки в цій частині вони спростовуються сукупністю вищевказаних доказів, а також характером механічних пошкоджень автомобілю "Фольксваген".

Суд не приймає до уваги висновок судової автотехнічної експертизи щодо порушення водієм ОСОБА_1 п.10.1 ПДР України, в зв'язку з чим, його дії знаходилися в причинному зв'язку з виникненням ДТП, оскільки вказаний висновок є неповним, зробленим експертом без урахування сутєтих вихідних данних, що експерт підтвердив в судовому

4

засіданні. Крім цього, цей висновок суперечить сукупності досліджених доказів: поясненням позивача, матеріалам адміністративної справи, висновку додаткової автотехнічної експертизи, характеру механічних пошкоджень автомобілю "Фольксваген".

Згідно п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Оскільки винним в дорожньо-транспортній пригоді, що сталася 31.03.2006 року є водій ОСОБА_4, то він повинен відшкодовувати спричинену позивачеві ОСОБА_1 матеріальну шкоду.

Статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки визначається діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992р. зі змінами "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" передбачено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Судом встановлено, що під час дорожньо-транспортної пригоди джерелом підвищеної небезпеки - автомобілем "ДЕО Ланос" д/н НОМЕР_2 керував водій ОСОБА_4 на відповідній правовій підставі - згідно запису у свідоцтві про реєстрацію "має право керувати", що дорівнюється окремому документу - дорученню на право на керування транспортним засобом.

Також ОСОБА_4 здійснював експлуатацію транспортного засобу - його поточний ремонт, проходження технічних оглядів, що підтверджується як його поясненнями, поясненнями відповідача, так й записом у страховому полісі, згідно якого ОСОБА_4 є особою, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у період з 25.03.2005р. По 24.03.2006 року.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що водій ОСОБА_4 використовував, зберігав, утримував вказаний транспортний засіб, тобто здійснював експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на відповідній правовій підставі, тобто на час скоєння ДТП володільцем джерела підвищеної небезпеки був не відповідач ОСОБА_5, а співвідповідач ОСОБА_4

Одже за шкоду, спричинену позивачеві внаслідок ДТП, повинен відповідати ОСОБА_4, а не ОСОБА_5

Згідно висновку спеціалиста-автотоварознавця матеріальна шкода, спричинена позивачу пошкодженням автомобілю "Фольксваген" становить 8498,19 гривень, (а.с.12-25), яку належить стягнути із співвідповідача ОСОБА_4

У суда не має підстав ставити під сумнів вказаний висновок спеціалиста, оскільки вказана особа володіє спеціальними знаннями з цих питань.

На підставі ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними діями .чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В зв'язку з наведеним підлягає стягненню із співвідповідача ОСОБА_4, оскільки він є винним в ДТП, на користь позивача моральна шкода у розмірі 500 гривень, при цьому суд враховує, що була пошкоджена власність позивача, в зв'язку з чим він переніс певний обсяг душевних страждань.

В остальній частині позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди з співвідповідача ОСОБА_4 необхідно відмовити, оскільки позивач не надав суду доказів

5

несприятливих наслідків в його житті, порушеннь нормального життєвого стану в зв'язку з пошкодженням його автомобілю в ДТП.

На підставі ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 державне мито у розмірі 95,98 гривень (87,48+8,50), витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі ЗО гривень, а також витрати за автотехнічну експертизу у розмірі 122,05 гривень та автотоварознавче дослідження у розмірі 250 гривень.

На підставі ст.84 ЦПК України, виходячі з принципу розумності та справедливісті, беручі до уваги, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 600 гривень (а.с.29)

Оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася з вини співвідповідача ОСОБА_4, який на час її скоїння був володільцем джерела підвищеної небезпеки підставі запису у свідоцтві "має право керувати", тому у позові ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_5 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, треба відмовити.

Керуючись ч.2 ст.1187, ст.ст.1188, 1167 ЦК України, п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6-від 27.03.1992р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", ст.ст. 10, 11, 57-60, 84, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 8498,19 гривень, моральну шкоду у розмірі 500 гривень, державне мито у розмірі 95,98 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 гривень, витрати за автотоварознавче дослідження у розмірі 250 гривень, витрати за автотехнічну експертизу у розмірі 122,05 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 600 гривень, а всього стягнути 10096 (десять тисяч дев'яносто шість) гривень 22 копійки.

В остальній частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - відмовити.

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Авдіївський міський суд, одночасно копія апеляційної скарги надсилається у Апеляційний суд Донецької області.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк десяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо заяву про апеляційне оскарження (апеляційну скаргу) не буде подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, рішення вважається таким, що набрало законної сили.