ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_______________________________________________
_______________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
іменем України
"13" вересня 2011 р. Справа № 2-а-497/2011
номер рядка статистичного звіту 10.3.1
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Пасічник С.С.
суддів: Зарудяної Л.О.
Кузьменко Л.В.,
< Поле для текста >
розглянувши в письмовому провадженні апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області та Управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області на постанову Олевського районного суду від "15" лютого 2011 р. у справі № 2-а-497/2011 за позовом ОСОБА_3 < Текст > до Управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов"язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 15.02.2011р. у даній справі позов задоволено частково: визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області та Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області щодо недонарахування та недовиплати ОСОБА_3 коштів, передбачених ст.ст.37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадяни які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" протиправними; стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_3 1610,40 грн. допомоги на придбання чистих продуктів харчування, як особі яка проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області на користь ОСОБА_3 5368,80 грн. доплати до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області виплачувати ОСОБА_3 допомогу на придбання чистих продуктів харчування відповідно до ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 01.01.2011р.; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області виплачувати ОСОБА_3 доплату до пенсії відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 01.01.2011р. (а.с.17-21).
В апеляційних скаргах (а.с.28,30-32) скаржники, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою в позові відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадови і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонером, проживає в м.Олевську, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, а також є потерпілим від аварії на ЧАЕС 4-ї категорії, що підтверджується паспортом, посвідченням та довідкою (а.с.4,7).
Згідно довідок №20 від 27.01.2011р. та №708/02 від 27.01.2011р. (а.с.5,8) він отримує виплати, передбачені ст.ст.37,39 Закону №796-ХІІ, але у розмірах, встановлених постановами КМУ.
Відповідно до ст.37 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30% мінімальної заробітної плати. Згідно частини 3 цієї ж статті ця допомога виплачується щомісячно органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.
Згідно ст.39 вищевказаного Закону пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірі, передбаченому для громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 1 мінімальна заробітна плата.
Постановою №836 від 26.07.1996р. "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", всупереч Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановлено такі розміри компенсацій, зокрема, в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 160 тис.крб. (1,60 грн. за гр.реф.); та доплата громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 520 тис. крб. (5,20 грн. за гр.реф.).
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств та відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій, тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.
Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
При цьому, визначаючи базову величину, з якої розраховується сума допомоги згідно зі ст.ст.37,39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в чинній редакції (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 01.07.1992р. №2532-12, у редакції Закону України від 06.06.1996р. №230/96-ВР), відповідачам слід керуватися розміром мінімальної заробітної плати, а не сумою, передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996 року №836.
Виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні спору в частині того, яка сума підлягає стягненню з відповідача за визначений позивачем період, застосуванню підлягає саме статті 37 та 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо виплати пенсій та доплат до пенсій, які передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року №936 "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплата щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на території зон радіоактивного забруднення, у зв'язку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ч.1 ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проводиться управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) адміністрацій за місцем реєстрації громадян.
Таким чином, обов'язок проводити нарахування та виплату доплат, передбачених ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відноситься до відання органів праці та соціального захисту населення, а доплат, передбачених ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", - до відання органів Пенсійного фонду України, а отже, Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області та Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації є належними відповідачами у справі.
При цьому, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року, не врахував шестимісячний строк звернення до суду в адміністративних справах.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про пропущення своїх прав, свобод, чи інтересів.
Так як спірні соціальні виплати мають щомісячний характер, то позивач про порушення свого права повинен був бути обізнаним на час отримання пенсії.
Клопотань щодо поновлення пропущеного строку позивачем не подавалося.
Згідно з ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
А тому, враховуючи, що позовну заяву було подано 01.02.2011р., судова колегія вважає, що позовні вимоги за період з 01 липня 2010 року по 31 липня 2010 року знаходяться поза межами встановленого шестимісячного строку, а тому, з вищеназваних підстав, повинні бути залишені без розгляду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що бездіяльність відповідачів, яка полягає в нездійсненні позивачу передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплат, є протиправною, а тому суд апеляційної інстанції в цілому погоджується з мотивами, наведеними в оскарженій постанові, для задоволення позову, виходячи з приписів ст.ст.37,39 вказаного Закону.
Відповідно до ч.2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, судова колегія приходить до висновку, що відповідачі не довели правомірність своєї бездіяльності, яка полягає у нездійсненні виплат позивачу у розмірах, встановлених ст.ст.37,39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
При цьому, судова колегія вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідачів соціальних виплат, передбачених ст.ст.37,39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у визначених позивачем грошових сумах не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію здійснення нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.
Також судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній постанові про задоволення позову в частині зобов'язання відповідачів з 01.01.2011р. в подальшому нараховувати позивачу допомогу на придбання чистих продуктів харчування, як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, та доплату до пенсії, як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, передбачені ст.ст.37,39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки те, що нарахування вказаних соціальних виплат в подальшому буде також здійснюватися з порушенням вимог законодавства, є лише припущенням позивача й не підтверджується будь-якими доказами, а тому позов у вказаній частині не підлягає задоволенню.
За наведеного, постанова суду першої інстанції у даній справі підлягає частковому скасуванню з прийняттям нової постанови, яка має бути звернена до негайного виконання відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.256 КАС України, а апеляційні скарги відповідачів - частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.100, 183-2, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
< Поле для текста >
Апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області та Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області задовольнити частково.
Постанову Олевського районного суду Житомирської області від 15.02.2011р. в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1610,40 грн. допомоги на придбання чистих продуктів харчування, як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", 5368,80 грн. доплати до пенсії, як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та в частині задоволення позову щодо зобов'язання відповідачів виплачувати ОСОБА_3 допомогу на придбання чистих продуктів харчування відповідно до ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та доплату до пенсії відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 01.01.2011р., скасувати, прийнявши в цих частинах нове рішення відповідно про зобов'язання вчинити дії по нарахуванню та виплаті соціальних виплат відповідно до ст.ст.37,39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та про відмову в позові, а також скасувати в частині задоволення позову за період з 01.07.2010р. по 31.07.2010р., залишивши позов в цій частині без розгляду.
В решті постанову Олевського районного суду Житомирської області від 15.02.2011р. залишити без змін.
Викласти абзаци третий-сьомий резолютивної частини постанови в наступній редакції:
"Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області нарахувати та виплатити ОСОБА_3, жителю АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 допомогу на придбання чистих продуктів харчування, як особі яка проживає на території радіоактивного забруднення, передбачену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01.08.2010р. по 31.12.2010р.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області нарахувати та виплатити ОСОБА_3, жителю АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 доплату до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01.08.2010р. по 31.12.2010р.
Позовні вимоги за період з 01.07.2010р. по 31.07.2010р. залишити без розгляду.
В решті позову відмовити.
Допустити негайне виконання постанови суду в частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області та Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 допомогу на придбання чистих продуктів харчування, як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, передбачену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та доплату до пенсії, як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, передбачену ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в межах суми стягнення за один місяць."
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
< Текст >
Головуючий суддя С.С. Пасічник
судді: Л.О. Зарудяна
Л.В. Кузьменко
Роздруковано та надіслано (ПРОСТ.):
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області вул.Привокзальна 5,м.Олевськ,Житомирська область,11002
< Текст >
- Номер: 2-а-497/11
- Опис: стягнення грошової допомоги Дітям війни
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-497/2011
- Суд: Буський районний суд Львівської області
- Суддя: Пасічник С.С.
- Результати справи:
- Етап діла: Направлено до апеляційного суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 30.03.2009
- Дата етапу: 20.05.2011