ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА  

іменем України

"12" вересня 2011 р.                                                    Справа № 2-а-186/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                                          Малахової Н.М.         

суддів:                                                                              Жизневської А.В.

                                                                                          Котік Т.С.,

< Поле для текста >

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області на постанову  Радомишльського районного суду Житомирської області      від "23" березня 2011 р. у справі № 2-а-186/11 за позовом ОСОБА_3 < Текст >  до  Управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області  про визнння бездіяльності протиправної та зобов'язання вченити дії ,

ВСТАНОВИЛА:

10.03.11 року ОСОБА_3 звернулася  до  Радомишльського районного суду  з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання провести перерахунок  доплати до пенсії як дитині війни за  період з 01.01.2006 року по 31.12.2010 року та стягнути на її користь доплату за вказаний період.

Постановою Радомишльському районі Житомирської області від 23 березня 2011 року позов задоволено. Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Радимишльському  районі Житомирської області в частині не нарахування та невиплаті позивачці доплати до пенсії за ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  протиправною.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 державну соціальну допомогу , передбачену ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" у вигляді надбавки у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  за період з 19.01.2006 року по 31.12.2006 рік та за період  з 09.07.2007 року по 31.12.07 рік, з 22.05.2008 року по 31.12.10 рік з урахуванням проведених виплат.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції. В апеляційній скарзі зазначає про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що позивачка є дитиною війни і згідно статті 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" (надалі Закон N 2195-IV) має право на державну соціальну підтримку, зокрема на доплату до основної пенсії.

Перерахунок і виплата пенсії у відповідності до статті 6 Закону N 2195-IV у спірний період не проводився.

З дня набрання чинності Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 6 зазначеного Закону N 2195-IV, у редакції даного періоду.

Так, відповідно до статті 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію статті 6 Закону N 2195-IV на 2007 рік було зупинено статтею 111 ЗУ від 19 грудня 2006 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (з урахуванням положень пункту 12 статті 71 цього Закону). Проте, Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року були визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік", а тому пенсійний орган зобов'язаний був діяти в межах вимог статті 6 Закону N 2195-IV.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. були внесені зміни до статті 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни". Відповідно до цих змін було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо внесення змін до ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" визнані неконституційними.

Відповідно до вимог ч.2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення про їх неконституційність.

Верховною Радою України в 2009-2010 роках не приймались закони, якими зупинялась, або іншим чином обмежувалась дія ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", тому законодавчі перешкоди для нарахування позивачу в період 2007-2010 роки щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст.28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відсутні.

Положення статті 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком. Тому доводи відповідача про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком" застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується дітей війни відповідно до статті 6 Закону N 2195-IV, є помилковими.

Крім того, не може бути підставою для відмови у позові і відсутність коштів для забезпечення виплат доплати до пенсії, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов'язань, покладених на пенсійні органи законодавством.

Таким чином суд першої інстанції правильно визначився з нормами матеріального права, які належить застосовувати при вирішенні даної справи.

Проте, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення підвищення до пенсії за періоди з 19.01.2006 року по 09.09.2010 року  допустився помилки, оскільки не врахував вимоги ст.ст.99, 100 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод, чи інтересів.

Так як виплати пенсій мають щомісячний характер, тому позивач щодо порушення свого права  мав бути обізнаним на час отримання пенсії.

Згідно зі ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Виходячи з шестимісячного строку звернення та фактичної дати звернення позивачки до суду (10.03.11р.), з врахуванням того, що виплата пенсії здійснюється щомісячно, до розгляду підлягають позовні вимоги за період  з 09.09.2010 року по 31.12.2010 року (вимога позивачки по 31.12.10). Позовні  вимоги за період з 19.01.06 року по 09.09.10 року  знаходяться поза межами встановленого шестимісячного строку, а тому, з вищеназваних підстав, повинні бути залишені без розгляду.

Керуючись ст.ст. 99, 100,195,198,202,205,207,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу  Управління  Пенсійного фонду України в Радомишльському районі задовольнити частково.

Постанову Радомишльського районного суду Житомирської області  від 23 березня 201 року в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області  перерахувати  та виплати ОСОБА_3 державну соціальну допомогу, передбачену ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у вигляді надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період 19.01.2006 року по 09.09.2010 року скасувати та залишити адміністративний позов   ОСОБА_3  в цій частині без розгляду.

Постанову  Радомишльського районного суду Житомирської області від 23 березня 2011 року в частині  визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області щодо виплати  Цехмейстер Н.В. щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, з порушенням вимог ст. 6 Закону України "про соціальний захист дітей війни" протиправними  та в частині зобов'язання перерахувати  та виплати ОСОБА_3 державну соціальну допомогу, передбачену ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у вигляді надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період 10.09.2010 року по 31.12.10 року з урахуванням проведених виплат залишити без мін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.  

< Текст > 

Головуючий   суддя                                                              Н.М. Малахова

судді:                                                                                      А.В. Жизневська   

                                                                                                Т.С. Котік   

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу   ОСОБА_3  АДРЕСА_1

3- відповідачу   Управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області  вул.М.Житомирська, 8,м.Радомишль,Житомирська область,12200

< Текст >