Копія

  СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД

УХВАЛА

Іменем України

                                                                                Справа № 2а-15158/10/11/0170

06.09.11 м. Севастополь

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Іщенко Г.М.,

суддів           Дадінської Т.В. ,
 Кучерука О.В.                     

секретар судового засідання          Кисельова А.О.

за участю сторін:

представник позивача,  Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Транс-Континенталь"- ОСОБА_2, довіреність № 4/4  від 20.05.11

представник відповідача,  Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим- не з’явився,   

розглянувши апеляційну скаргу  Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду  Автономної Республіки Крим (суддя  Москаленко С.А. ) від 27.01.11 у справі № 2а-15158/10/11/0170

за позовом  Товариства з обмеженною відповідальністю "Об`єднання Транс-Континенталь" (вул. Шмидта, 19/1, кв. 4-А, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95017)

до  Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (вул. Кримська, 82-в, місто Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

           ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.01.2011 адміністративний позов   Товариства з обмеженою відповідальністю «Об’єднання Транс-Континенталь» задоволено частково: визнані протиправними дії Феодосійської міжрайонної  державної податкової інспекції  Автономної Республіки Крим  щодо невизнання як податковий звіт декларацій з податку на додану вартість за травень - серпень 2010року та розрахунку суми збору у вигляді надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за травень 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Об’єднання Транс-Континенталь». Зобов’язано Феодосійську міжрайонну державну податкову інспекцію  Автономної Республіки  Крим відобразити показники декларації з податку на додану вартість за травень - серпень 2010року та розрахунку суми збору у вигляді надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за травень 2010року Товариства з обмеженою відповідальністю «Об’єднання Транс-Континенталь»в картках особового рахунку. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної  державної податкової інспекції  Автономної Республіки Крим №0000491600/0 від 03.11.2010, в решті позовних вимог відмовлено, вирішення питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Феодосійської міжрайонної  державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

          Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Ухвалюючи постанову про  часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції  виходив з того, що відповідач, не невизнав як податковий звіт декларацій з податку на додану вартість за травень - серпень 2010року та розрахунку суми збору у вигляді надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за травень 2010року Товариства з обмеженою відповідальністю «Об’єднання Транс -Континенталь» діяв невмотивовано, без з’ясування всіх фактичних обставин, з порушенням порядку, визначеного діючим законодавством, у зв’язку з чим суд вважає, що такі дії відповідача є протиправними.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що позивачем в порядку звітності до податкової служби було подано податкові декларації з податку на додану вартість, а саме: за травень, червень, липень, серпень 2010 року та подано розрахунок суми збору у вигляді надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за травень 2010 року,  які підписані керівником, головним бухгалтером та скріплені печаткою.

Відповідачем на адресу позивача надіслані повідомлення, в яких зазначено, що відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»подані податкові декларації та розрахунок заповнені позивачем всупереч порядку їх заповнення, а саме: не підписано відповідними посадовим особами, невідповідність підписів з реєстраційними даними.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки ненадання податкової звітності з податку на додану вартість та розрахунку суми збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності був складений акт №95/15-0/32477244 від 22.10.2010, на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000491600/0 від 03.11.2010 про визначення суми податкового зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 680,00грн., яке отримано позивачем 25.11.2010, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

Актом перевірки встановлено порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: неподання декларацій з податку на додану вартість за травень - серпень 2010 року та розрахунку суми збору у вигляді надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за травень 2010 року.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;  оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження, що повністю узгоджується та кореспондується із положенням пункту 4.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.97.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що згідно підпункту 3.2 пункту 3 Порядку №166, вступна частина, службові поля та чотири розділи податкової декларації з податку на додану вартість, податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальної), податкової декларації з податку на додану вартість (переробних підприємств) та податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої), (переробного підприємства)/ (спеціальної) подаються на двох двосторонніх аркушах формату А-4, скріплених між собою; додатки до декларацій, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з податку на додану вартість (скороченої), (переробного підприємства) - на аркушах формату А-4( підпункт 3.2 пункту 3 Порядку  №166).

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що  із поданих позивачем декларацій з податку на додану вартість за травень - серпень 2010 року, вбачається, що  вони містять всі передбачені законом реквізити, а посилання відповідача на те, що вони не підписані відповідними посадовими особами спростовується наявними у матеріалах справи копіями декларацій з податку на додану вартість за травень - серпень 2010 року.

Недоречними визнаються судовою колегією посилання відповідача  на ту обставину, що подані позивачем декларації не підписані відповідними посадовими особами, зокрема головним бухгалтером, оскільки зазначені податкові декларації підписані в.о. головного бухгалтера ОСОБА_3 відповідно до наказу позивача від 26.02.2010 за №10/1.

Приймаючи до уваги, що відповідач не визнавши податкові декларації з податку на додану вартість за травень - серпень 2010 року та розрахунок за травень 2010 року податковою звітністю, діяв протиправно, тому податкове повідомлення - рішення №0000491600/0 від 03.11.2010 прийняте відповідачем за неподання податкової звітності, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача визнати одержані декларації з податку на додану вартість за травень - серпень 2010року  та розрахунок за травень 2010 року податковою звітністю.

Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відомості зазначені у деклараціях з  податку на додану вартість за травень - серпень 2010 року, а також у розрахунку  суми збору у вигляді надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за травень 2010 року та подані позивачем до податкового органу підлягають відображенню відповідачем в картці особового рахунку позивача, яка ведеться відповідачем згідно Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 №276.

Правильним визнається висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині позовних вимог про зобов’язання відповідача визнати одержані декларації з податку на додану вартість за травень-серпень 2010 року та розрахунок суми збору у вигляді надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за травень 2010 року податковою звітністю, оскільки позивачем не вірно обрано спосіб захисту порушеного права, тому що фактично позивач заявленими позовними вимогами просить зобов’язати відповідача визнати за позивачем право. Визнання податкових декларацій податковою звітністю не поновлює прав позивача та не створює для сторін правових наслідків. Належним та достатнім способом захисту порушеного права у даному випадку є визнання дій щодо невизнання податкової звітності протиправними та зобов’язання відобразити основні показники декларацій в картці особового рахунку позивача.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов’язок  доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією Автономної Республіки Крим не доведені обставини, на яких ґрунтуються її заперечення, у тому числі,  відповідачем  не надано доказів невизнання як податковий звіт декларацій з податку на додану вартість за травень - серпень 2010 року та розрахунку суми збору у вигляді надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за травень 2010 року,   а надані позивачем письмові пояснення, є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач діяв упереджено, без урахування усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, а відтак, позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій є обґрунтованими, оскільки вони базуються на  наявних у справі доказах та судом дана належна правова оцінка нормам матеріального права.

Правильним також є висновок суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Феодосійської міжрайонної  державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим №0000491600/0 від 03.11.2010 та зобов’язання Феодосійську міжрайонну  державну податкову інспекцію  Автономної Республіки Крим відобразити показники декларації з податку на додану вартість за травень –серпень 2010 року  та розрахунку суми збору у вигляді надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за травень 2010року Товариства з обмеженою відповідальністю «Об’єднання Транс-Континенталь»в картках особового рахунку.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, і не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду  Автономної Республіки Крим від 27.01.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Феодосійської міжрайонної державної  податкової інспекції Автономної Республіки Крим задоволенню не підлягає.          

          Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

  УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду  Автономної Республіки Крим від 27.01.2011 у справі № 2а-15158/10/11/0170 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

  Головуючий суддя          підпис                              Г.М. Іщенко

Судді           підпис                               Т.В. Дадінська
  підпис                               О.В.Кучерук

 З оригіналом згідно

Головуючий суддя                                                             Г.М. Іщенко

Повний  текст судового рішення

виготовлений 09 вересня 2011 року