Справа № 10-147\2007 р.                              Головуючий у 1 інстанції - Воронцова СВ.

Категорія - скарга                                                        Доповідач - Оседач М. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

2 липня 2007 року                                                     колегія суддів судової палати з

кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Оседача М. М.  суддів - Борисенка І.П.,  Кузюри М. М.  з участю прокурора - Хіту на А. В. представника скаржника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Чернігові справу за апеляцією скаржника ОСОБА_2  на постанову Деснянського районного суду м.  Чернігова від 15 червня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2007 року ОСОБА_2  звернувся до суду зі скаргою на постанову про порушення кримінальної справи,  яка була винесена старшим уповноваженим 1-го напрямку відділу КЗЕ УСБУ України 14 листопада 2006 року по факту привласнення майна шляхом зловживання службовими особами ТОВ „ Баріта " своїм службовим становищем,  тобто за ознаками злочину,  передбаченого  ст.  191 ч.б^СК України. В обґрунтування своїх вимог,  заявник зазначав,  що справа не могла бути порушена по факту,  коли на час її порушення була відома особа,  яка його вчинила,  що порушує право останньої на захист,  крім того вказавши,  що на час порушення справи не була узгоджена сума бюджетного відшкодування,  що перешкоджало прийняттю законного рішення про порушенні кримінальної справи.

Постановою Деснянського районного суду м.  Чернігова від 15 червня 2007 року скаргу ОСОБА_2  залишено без задоволення.

Місцевий суд,  своє рішення мотивував тим,  що при порушенні кримінальної справи органом дізнання був дотриманий встановлений  ст.   ст. . 94,  97,  98 КПК України порядок її порушення. В постанові суду зазначено,

що кримінальну справу порушено на підставі рапортів співробітників міліції,  первинних бухгалтерських документів,  матеріалів податкової звітності,  актів документальної перевірки,  пояснень та свідчень осіб.

Не погоджуючись з постановою суду,  ОСОБА_2 ,  як особа,  інтересів якої вона стосується,  подав апеляцію в якій просить скасувати постанову суду,  а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд,  але в іншому складі суду. Вказану постанову вважає незаконною,  винесену без повного,  всебічного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи. Зокрема,  вважає,  що на момент порушення кримінальної справи відносно службових осіб ТОВ „ Баріта " був відсутнім податковий борг на визначену в податковому повідомленні - рішенні суму,  враховуючи,  що дії службових осіб в такому випадку можуть свідчити лише про неузгоджену суму податкового боргу,  яка до того ж оскаржена до суду в порядку адміністративного судочинства. На думку апелянта,  суд не взяв до уваги той факт,  що відповідно до вимог  ст.  98 КПК України,  якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу,  яка вчинила злочин,  кримінальну справу необхідно порушувати щодо цієї особи. З цього приводу він посилається на те,  що є єдиним керівником на підприємстві,  на якого покладено відповідальність за ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності тощо,  а тому відповідно до вимог зазначеного закону кримінальну справу слід було порушувати органом дізнання щодо конкретної особи,  а не за фактом привласнення майна шляхом зловживання службовими особами ТОВ „ Баріта ".

Заслухавши доповідача,  пояснення представника скаржника на підтримання поданої апеляції,  думку прокурора,  який вважав постанову суду законною та обґрунтованою,  перевіривши матеріали справи в повному обсязі,  колегія суддів приходить до висновку,  що апеляція підлягає задоволенню,  виходячи з наступного.

Відповідно до  ст.  98 ч.2 КПК України,  якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу,  яка вчинила злочин,  кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи. Дане положення закріплено в Постанові Пленуму Верховного Суду України №1 від 11 лютого 2005 року «Про деякі питання,  що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання,  слідчого,  прокурора про порушення кримінальної справи».

Із матеріалів дослідчої перевірки,  які стали підставою для порушення кримінальної справи,  вбачається,  що єдиною службовою особою ТОВ «Баріта» є його директор ОСОБА_2  З цього приводу в судовому засіданні прокурор не міг пояснити,  за яких обставин справу було порушено саме  за фактом  привласнення  майна  шляхом  зловживання  службовими

особами ТОВ своїм службовим становищем,  враховуючи,  що крім Прохорова такі особи на підприємстві відсутні.

За таких обставин,  порушення кримінальної справи старшим уповноваженим 1-го напрямку відділу КЗЕ УСБУ України відносно посадових осіб ТОВ «Баріта»,  а не відносно директора ТОВ Прохорова О.М,  є порушенням вимог  ст.  98 КПК України,  на що в свою чергу не звернув уваги суд першої інстанції.

Крім того,   ст. . 94 КПК України передбачено,  що справа може бути порушена тільки в тих випадках,  коли є достатні дані,  які вказують на наявність ознак злочину. При цьому в постанові про порушення справи обов'язково повинні бути зазначені приводи і підстави до порушення кримінальної справи. Диспозиція ч.5  ст.  191 КК України передбачає привласнення майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем,  при цьому ввірене майно хоч і не перебуває у безпосередньому віданні такої особи,  про те вона має право оперативного управління таким майном.  В мотивувальній частині постанови органу дізнання не наведено жодної ознаки об'єктивної сторони зазначеного злочину,  при цьому не вказано,  чи перебували грошові кошти в оперативному управлінні ОСОБА_2 ,  як службової особи ТОВ „ Баріта ",  а лише зазначено,  що вказане ТОВ незаконно заявило про відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість.

Наведене свідчить,  що при розгляді скарги ОСОБА_2  суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вимог діючого кримінально -процесуального законодавства,  в зв'язку з чим постановлене рішення по справі не можна визнати законним та обґрунтованим,  в зв'язку чим воно підлягає скасуванню,  а справа направленню на новий судовий розгляд під час якого слід врахувати наведене та прийняти за результатами скарги рішення,  яке б відповідало вимогам закону.

На підставі викладеного та керуючись  ст.  ст.  365,  366,  382 КПК України,

колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ОСОБА_2 - задовольнити,  постанову Деснянського районного суду м.  Чернігова від 15 червня 2007 року,  якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_2  на постанову про порушенні кримінальної справи - скасувати,  а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.