КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-750/11                                                            Головуючий у 1-й інстанції:  Зарицька Ю.Л.

Суддя-доповідач:  Земляна Г.В.  

  ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

  "22" вересня 2011 р.                                                                                 м. Київ

  колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                                          головуючого –судді Земляної Г.В.

                                          суддів                         Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.

 розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва на постанову Подільського районного суду м. Києва від 04 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок пенсії,-

  В С Т А Н О В И Л А :

  Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва (далі відповідач) у якому просив зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії у порядку передбаченому ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік та виплачувати пенсію з 01 квітня 2010 рок.  

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 04 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено. Суд першої інстанції визнав дії відповідача неправомірними та зобов’язав здійснити перерахунок пенсії в порядку передбаченому ст. 40, ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за 2009 календарний рік з 01 квітня 2010 року з урахуванням проведених виплат.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. 

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача щодо зобов`язання УПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії, в порядку передбаченому ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки позивач має право на перерахунок пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік.  

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачу був проведений перерахунок пенсії відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»№1058 (далі Закон №1058) відповідно до його заяви. При перерахунку був застосований показник середньої заробітної плати за 2007 рік (1197,91 гривень), з чим позивач не згоден та звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суть спору полягає у можливості застосування при перерахунку пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні 2009 рік.

Перерахунок пенсій у зв’язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»№ 1058 від 9 липня 2003 року (далі Закон 1058), частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону 1058 доводить що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).

Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 40 Закону 1058, і є величиною постійною не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Суд зазначає, що правове розуміння понять «середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України»та «показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії»є різними правовими категоріями в основі цієї різності лежить, перед усім, різні економічні критерії їх визначеності, в наслідок чого ототожнювати, змішувати ці понятті не передбачається можливим. Таке ототожнення судом першої інстанції є помилковим, неправомірним, безпідставним.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення»від 5 листопада 1991 року № 1788-12 (далі Закон 1788) та Закон України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»№ 1058 від 09 липня 2003 року. З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України приписи постанови № 530 від 28 травня 2008 року не можуть застосовуватись до спірних відносин.

Перерахунок пенсії з більш високого заробітку передбачений статтею 69 Закону 1788, відповідно до якої пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсії, у тому числі за віком, не менш як два роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за заявою пенсіонера новий розмір пенсії виходячи з більш високого заробітку, який визначається за два роки роботи підряд для призначення пенсії відповідно до статей 64-67 цього Закону. У разі дальшого зростання заробітку пенсіонера провадиться за його заявою новий перерахунок пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш ніж через два роки після попереднього перерахунку.

З урахуванням зазначеного, підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, як встановив суд першої інстанції відсутні.

Колегія суддів зазначає, що обчислення включає в себе призначення та перерахунок пенсії, разом з цим це не є тотожні поняття, вони мають різний правовий зміст та правове навантаження, при цьому формула обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії (призначення та перерахунку) визначається частиною 2 статті 40 Закону України 1058, з тією тільки різницею, що середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення визначається один раз при призначенні пенсії, і в подальшому використовується як постійна величина для пенсіонера, на відміну від інших показників, а саме суми коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.      

При аналогічна думка висловлена в листі Вищого адміністративного суду України від 19 липня 2011 року № 1049/11/13-11.

З огляду на зазначене жодних підстав для задоволення позовних вимог колегія суддів не вбачає.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є  порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 202, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,  

  П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу   управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва – задовольнити.  

Постанову Подільського районного суду м. Києва від 04 лютого 2011 року  скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок пенсії у порядку передбаченому ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  відмовити.   

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято  за наслідками  розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення  копій особам, які беруть участь у справі  (ч. 5 статті  254 КАС України). Касаційна  скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

  Головуючий суддя :                                                         Г.В.Земляна

 Судді:                                                                                І.О.Лічевецький  

                                                                                            В.Е.Мацедонська