КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-17547/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Власенкова О.О.
Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"20" вересня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Файдюка В.В.,
суддів: Ганечко О.М., Хрімлі О.Г.
при секретарі: Ковризі М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційні скарги представника виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської державної адміністрації, Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, Державної судової адміністрації України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, –
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність Київської міської державної адміністрації щодо забезпечення його благоустроєним житлом як суддю Київського міжобласного апеляційного господарського суду, зобов’язати Київську міську державну адміністрацію та Голосіївську районну в місті Києві державну адміністрацію надати йому як судді Київського апеляційного господарського суду окрему благоустроєну трикімнатну квартиру у місті Києві.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2011 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково –визнано протиправною бездіяльність Київської міської державної адміністрації щодо не забезпечення позивача благоустроєним житлом, як суддю Київського міжобласного апеляційного господарського суду та зобов’язано Київську міську державну адміністрацію та Голосіївську районну у м. Києві державну адміністрацію надати судді Київського міжобласного апеляційного господарського суду - ОСОБА_2 окрему благоустроєну квартиру в порядку, визначеному розділом ІІІ Житлового Кодексу УРСР та з урахуванням вимог ч. 8 ст. 44 Закону України “Про статус суддів” та ст. 50 Житлового Кодексу УРСР. В задоволенні іншої частини позовних вимог –відмовлено.
Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація та Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрація), не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням звернулися до суду із апеляційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2011 та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема відповідачі вказують на те, що Київська міська державна адміністрація не наділена повноваженнями щодо забезпечення житлом судді Київського міжобласного апеляційного господарського суду, а Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрації не має власного житлового фонду, не веде будівництва, не наділена правом обліку, розподілу і надання житла для ОСОБА_2
Під час судового засідання представники апелянтів підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити з підстав, викладених в них.
Позивач в судовому засіданні заперечувала проти апеляційних скарг та просив суд відмовити в їх задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарги колегія суддів знаходить, що апеляційні скарги Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації та Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що він, як суддя Київського міжобласного апеляційного господарського суду, має право на благоустроєне житло, а відповідачі у даній справі є суб’єктами владних повноважень, до компетенції яких належить вирішення порушеного у позовній заяві питання.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Згідно ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантуються Конституцією і законами України.
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень, частини 1, 2 ст. 126 Конституції України та частини 2 ст. 13 Закону України “Про статус суддів”№ 19-рп/2004 від 01грудня 2004 року встановлено, що незалежність суддів є невід'ємною складовою їхнього статусу. Вона є конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності суддів, які при здійсненні правосуддя підкоряються лише закону. Незалежність суддів забезпечується насамперед особливим порядком їх обрання або призначення на посаду та звільнення з посади; забороною будь-якого впливу на суддів; захистом їх професійних інтересів; особливим порядком притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності; забезпеченням державою особистої безпеки суддів та їхніх сімей; гарантуванням фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, їх правового і соціального захисту; забороною суддям належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, займатися за сумісництвом певними видами діяльності; притягненням до юридичної відповідальності винних осіб за неповагу до суддів і суду; суддівським самоврядуванням.
У відповідності до п. 3 Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2010 року передбачено, що однією з основних гарантій незалежності суддів є їх належне матеріальне, побутове та соціальне забезпечення, а його зменшення є фактичним зниженням рівня незалежності суддів, що суперечить ст. 126 Конституції України.
Відповідно до вимог ст. 11 Закону України “Про статус суддів”, незалежність суддів забезпечується матеріальним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їх статусу.
Тобто, з метою забезпечення принципів самостійності судів, незалежності суддів та в цілому незалежного та неупередженого правосуддя, судді повинні мати, передбачений законодавством належний рівень матеріального та соціального забезпечення.
Судом встановлено, що ОСОБА_2. відповідно до Постанови Верховної Ради України від 02 листопада 2006 року № 309-V обраний на посаду судді Київського міжобласного апеляційного господарського суду безстроково.
До цього позивач працював суддею Бориспільського міського суду Київської області та як суддя забезпечувався житлом у місті Борисполі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1.
Розпорядженням голови Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації від 03 серпня 2007 року № 940 позивач із сім’єю з трьох осіб зарахований на квартирний облік з 03 серпня 2007 року (облікова справа № 23923).
Рішенням житлової комісії Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22 серпня 2007 року підтверджено необхідність забезпечення позивача житлом.
Адміністрація Київського міжобласного апеляційного господарського суду неодноразово зверталась до Київської міської державної адміністрації, Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) з проханням забезпечити житлом суддів, які потребують поліпшення житлових умов, а зокрема ОСОБА_2
Листом від 12 жовтня 2007 року № 044/98-3470 заступник голови Київської міської державної адміністрації - начальник Головного управління Голиця М.М. інформував Київський апеляційний господарський суд про можливість вирішення питання поліпшення житлових умов працівникам Київського міжобласного апеляційного господарського суду під час розподілу загальної площі квартир у жилих будинках на 2008 рік.
Листами від 01 квітня 2009 року № 044/98-988, від 24 червня 2008 року № 044/98-2139 заступник голови Київської міської державної адміністрації - начальник Головного управління Голиця М.М. повідомив Київський міжобласний апеляційний господарський суд що Київська міська державна адміністрація в межах можливостей вирішує питання поліпшення житлових умов працівників судів міста Києва та районних судів, однак питання поліпшення житлових умов працівників Київського міжобласного апеляційного господарського суду не відноситься до її компетенції та має вирішуватися Київською обласною державною адміністрацією
З огляду на наведене вище, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до ч. 7 ст. 44 Закону України “Про статус суддів”, у редакції, яка діяла у період виникнення у позивача права на забезпечення житлом, не пізніш як через шість місяців після обрання суддя Конституційного Суду, Верховного Суду або вищого спеціалізованого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири або будинку Кабінетом Міністрів України, а суддя іншого суду - відповідними місцевими органами державної виконавчої влади за місцезнаходженням суду.
В момент виникнення у позивача права на забезпечення благоустроєним житлом відповідачем вимоги ч. 7 ст. 44 Закону України “Про статус суддів”виконані не були.
Відповідно до п. 13 Правил обліку громадян, які потребують Поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській PCP, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 р. № 470, позивач є особою, яка потребує забезпечення благоустроєним житлом.
Правила ст. 42 Житлового Кодексу УРСР щодо надання жилих приміщень виключно громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, не поширюються на позивача, як на особу, яка має забезпечуватись житлом позачергово протягом шести місяців після обрання на посаду.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних і місцевих судів”№ 707 від 03 серпня 2005 року, обов'язок по забезпеченню судді апеляційного суду житлом з наданням їй додаткової жилої площі в термін не пізніш як через шість місяців покладено на місцеві органи державної виконавчої влади по місцю знаходження суду.
Указом Президента України “Про утворення Київського міжобласного і Луганського апеляційних господарських судів”№ 552/2003 від 25 червня 2003 року встановлено, що місцезнаходженням Київського міжобласного апеляційного господарського суду є м. Київ, а тому обов'язок по забезпеченню позивача благоустроєним житлом покладається на Київську міську державну адміністрацію.
Згідно п. 34 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, затверджених Постановою Ради Міністрів Української PCP і Української Республіканської Ради Професійних Спілок України від 11.12.1984 р № 470, виконавчі комітети обласних і міських Рад народних депутатів, які є замовниками по житловому будівництву, щороку, після затвердження державного плану економічного і соціального розвитку Української PCP, складають і затверджують плани розподілу жилої площі, яка підлягає введенню в експлуатацію в поточному році.
З огляду на викладене колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що забезпечення житлом позивача здійснюється шляхом вчинення відповідачами сукупності дій, оскільки саме Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація є замовником по житловому будівництву, а Київська міська державна адміністрація отримує частину житлових приміщень при забудовах та здійснює їх перерозподіл.
Судом першої інстанції також було зроблено вірний висновок про те, що розмір благоустроєного житла, яким має бути забезпечений позивач встановлюється в порядку розділу III Житлового Кодексу У PCP та з урахуванням вимог ч. 8 ст. 44 Закону України “Про статус суддів”.
Крім того, судом першої інстанції правильно встановлено та проаналізовано дотримання позивачем чинного законодавства стосовно постановлення на квартоблік.
Таким чином доводи апеляційних скарг відповідачів не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові суду від 30 березня 2011 року, та не можуть бути підставами для її скасування.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв’язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації та Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) –залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2011 року –без змін.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації та Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) –залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2011 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: О.М. Ганечко
О.Г. Хрімлі