КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-1870/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.
Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
У Х В А Л А
Іменем України
"14" вересня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменка В.О.,
суддів Степанюка А.Г., Шурка О.І.,
при секретарі Белові С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2011 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2009 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001791701/0/8576 та №0001801701/0/8575 від 18.08.2009 року.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2011 року зазначений адміністративний позов - задоволено.
Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2011 року та постановити нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, вивчивши заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 18.08.2009 року № 0001791701/0/8576 та № 0001801701/0/8575.
З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Броварською ОДПІ Київської області проведено планову виїзну перевірку своєчасності нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року.
За результатами проведеної перевірки складено Акт № 339/17-1/НОМЕР_1 від 10.07.2009 року.
Перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_3 ст. 13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 року № 13-92 та п. 13 Інструкції «Про прибутковий податок з громадян», затвердженої наказом ГДПІ України від 21.04.1993 року № 12, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.1996 року за № 64, в результаті чого ФОП ОСОБА_3 занижено суму сукупного оподатковуваного доходу за 2007 рік на 3 777 511,00 грн. та як наслідок ОСОБА_3 донараховано податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в розмірі 566 626,65 грн.
Також, перевіркою було встановлено порушення ФОП ОСОБА_3 п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, в результаті чого безпідставно завищено податковий кредит з податку на додану вартість у квітні 2006 року на суму 43 412,00 грн., у травні 2006 року на суму 2 900,00 грн., у квітні 2007 року на суму 82 868,00 грн., у липні 2007 року на суму 245 238,00 грн., у серпні 2007 року на суму 83 309,00 грн., у жовтні 2007 року на суму 64 315,00 грн., у листопаді 2007 року на суму 231 107,00 грн., у грудні 2007 року на суму 163 714,00 грн., у січні 2008 року на суму 44 599,00 грн. та як наслідок ФОП ОСОБА_3 донараховано податку на додану вартість в розмірі 961 462,00 грн.
На підставі висновків Акту перевірки № 339/17-1/НОМЕР_1 від 10.07.2009 року Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:
- № 0001791701/0/8576 від 18.08.2009 року, яким донараховано ФОП ОСОБА_3 суму прибуткового податку з громадян від підприємницької діяльності в розмірі 566 626,65 грн.;
- № 0001801701/0/8575 від 18.08.2009 року, яким донараховано ФОП ОСОБА_3 суму податкового зобов'язання в розмірі 1 442 193,00 грн., з яких сума податку на додану вартість за основним платежем - 961 462,00 грн. та сума штрафних (фінансових) санкцій - 480 731,00 грн.
Відповідно до вимог п.1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-1V, дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначено, що загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року.
Відповідно до п.п.5.1.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації (п.п.5.1.2 п. 5.1 ст. 5).
Згідно п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 16.10.2003 року № 490, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.10.2003 року за № 988/8309, «Про затвердження форми обліку доходів і витрат платника податку з доходів фізичних осіб та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу»у зв'язку з прийняттям Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»затверджено Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, а також Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.
Порядком ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу передбачено, що платники податку, які відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»зобов'язані подавати декларацію або мають право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, ведуть облік доходів і витрат у Книзі обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.
Як встановлено судом першої інстанції, на дослідження судово-економічної експертизи було надано Книгу обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_3, в якій визначено розмір валових доходів і валових витрат за 2007 рік.
Згідно з даними Книги обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_3 за III квартал 2007 року та за жовтень 2007 року валові доходи становлять 4 220 696,89 грн., валові витрати становлять 4 211 830.09 грн.. чистий доход - 8 866,81 грн.
Пунктом 4 Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу передбачено, що облік документів і відомостей, пов'язаних з правом на отримання податкового кредиту згідно з ст. 5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», платники податку можуть вести в реєстрі документів, записи в якому проводяться в довільній формі. Фактично понесені витрати, які включаються до складу податкового кредиту, повинні бути підтвердженні платниками податків документально, а саме: фіскальними або товарними чеками, касовими ордерами, товарними накладними, іншими розрахунковими документами або договорами, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.
Дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань (купівля або продаж товарів, надання послуг, тощо), власному капіталі підприємства відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІУ, є господарською операцією.
Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
До первинних документів, які є підставою для оприбуткування або відпуску (списання) товару, належать накладні, акти прийому-передачі тощо. Вони виписуються постачальником та повинні містити номенклатуру товару, а також його кількісно-вартісні вимірники.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити, а саме: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа (форми), код форми, дату і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
В матеріалах справи наявні-копії Квитанцій до прибуткових касових ордерів за 2006 - 2008 роки, згідно з якими Позивачем вносились грошові кошти в касу підприємств-постачальників за товар (олію соняшникову).
Згідно з п.п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168 97-ВР. податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Отже, згідно з плі.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а п. 4 Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу передбачено, що фактично понесені витрати, які включаються до складу податкового кредиту, повинні бути підтверджені платниками податку документально, а саме: фіскальними або товарними чеками, касовими ордерами, товарними накладними, іншими розрахунковими документами або договорами, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.
Отже, встановлене за висновками, викладеними в Акті перевірки № 339/17-1/НОМЕР_1 від 10.07.2009 року, заниження ФОП ОСОБА_3 за 2007 рік суми сукупного оподатковуваного доходу на 3 777 511,00 грн. та податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в розмірі 566 626,65 грн., нормативно та документально не підтверджується.
Що стосується вимог щодо нарахування податку на додану вартість в розмірі 961 462,00 грн., колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанці.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Згідно п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.
Відповідно до Реєстрів отриманих та виданих податкових накладних ФОП ОСОБА_3 за період з квітня 2006 року по жовтень 2007 року, за позивачем значиться отриманими податкові накладні на загальну суму 5 831 751,20 грн., в т.ч. ПДВ 971 957,83 грн.
Однак, в матеріалах справи відсутні Реєстри отриманих та виданих податкових накладних ФОП ОСОБА_3. за період з листопада 2007 року по січень 2008 року, при цьому у відповідності до п.п.7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»за наявності оригіналу податкової накладної не включення її до реєстру отриманих та виданих податкових накладних не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку.
Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною в разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.
Пунктом 6.2 Порядку заповнення податкової накладної визначено, що податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.
Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні за 2006-2008 року, виписані Продавцями Покупцю - ФОП ОСОБА_3, які відповідно до п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є підставою для віднесення Покупцем - ФОП ОСОБА_3 протягом 2006-2008 років до податкового кредиту сум податку на додану вартість в загальному розмірі 987 279,79 грн.
Отже, завищення податкового кредиту ФОП ОСОБА_3 у квітні 2006 року на суму 43 412,00 грн., у травні 2006 року на суму 2 900,00 грн., у квітні 2007 року на суму 82 868,00 грн., у липні 2007 року на суму 245 238,00 грн., у серпні 2007 року на суму 83 309,00 грн., у жовтні 2007 року на суму 64 315,00 грн., у листопаді 2007 року на суму 231 107,00 грн., у грудні 2007 року на суму 163 714,00 грн., у січні 2008 року на суму 44 599,00 грн. та донарахування до сплати податку на додану вартість в розмірі 961 462,00 грн., документально та нормативно не підтверджується.
Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що Київський окружний адміністративний суд обґрунтовано, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу відповідача Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2011 року –залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2011 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді А.Г. Степанюк
О.І. Шурко
(Повний текст Ухвали виготовлено 19.09.2011 року)