КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-2896/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.
Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
У Х В А Л А
Іменем України
"14" вересня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменка В.О.,
суддів Степанюка А.Г., Шурка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві С.Г. Мигда про визнання протиправними дій та скасування постанови, -
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративними позовами до Головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві С.Г. Мигда, в якому просив визнати дії державного виконавця Магда С.Г. та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№23462582 від 23.12.2010 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2011 року відмовлено у відкритті провадження по даній справі.
Не погоджуючись з даною Ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить Ухвалу суду першої інстанції скасувати та повернути справу до суду першої інстанції.
До суду апеляційної інстанції сторони не з’явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи.
Явка сторін судом апеляційної інстанції не визнавалась обов’язковою.
Згідно п.п. 2 п. 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розглядую.
У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмово провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ст. 41 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Зокрема, статтею 1212 Господарського процесуального кодексу України та розділом VII Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року визначено інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, ухвалених за правилами господарського та цивільного судочинства, тому такі спори не належать до юрисдикції адміністративних судів.
Так, відповідно до статті 383 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ (частина 2 статті 384 ЦПК України).
Крім того, статтею 85 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем заявлені вимоги про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.12.2010 року № 23462582 з приводу виконання виконавчого листа № 2 - 3741 виданого 20.02.2010 року Печерським районним судом м. Києва, про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь TOB «Український промисловий банк»заборгованість за кредитним договором 46/ФК-07 від 13.12.2007 року в розмірі 868 926,18 доларів США, що станом на 19.08.2010 року за офіційним курсом НБЦУ становить 6 698 027, 56 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 1 700, 00 грн. та 120,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Отже, виконавчим документом, на підставі якого здійснюється виконавче провадження у даному випадку, є виконавчий лист, виданий на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва, яке постановлено в порядку цивільного судочинства, а тому даний позов непідсудний адміністративному суду.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що Окружним адміністративним судом м. Києва обґрунтовано постановлено Ухвалу про відмову у відкритті провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві С.Г. Мигда про визнання протиправними дій та скасування постанови, доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для її задоволення не має.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 2, 41, 195, 196, 197, 199, 200, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2011 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді А.Г. Степанюк
О.І. Шурко