КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-93/11                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Гончарук В.П.

Суддя-доповідач:  Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"13" вересня 2011 р.                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                                       Файдюка В.В.,

суддів:                                                                             Ганечко О.М., Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 02 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про зобов’язання вчинити певні дії, -

                                                       В С Т А Н О В И ЛА:

ОСОБА_2 14.12.2010 року звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі       м. Києва про зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії у відповідності з вимогами ст.ст. 40, 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” застосувавши показник середньої заробітної плати за 2009 рік з 01.08.2010 року.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 02 березня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Крім того, апелянт зауважує, що копію оскаржуваної постанови отримав із запізненням. а тому просить про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Враховуючи те, що оскаржувану постанову позивач отримав із запізненням, колегія суддів приходить до висновку, що строк апеляційного оскарження постанови апелянтом не пропущено, а тому відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва та отримує пенсію за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Після призначення пенсії позивач продовжує працювати.

Позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва з письмовою заявою від 21.09.2010 року, в якій просила здійснити перерахунок призначеної пенсії по стажу і заробітку із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік з 01.08.2010 року.

Відповідач своїм листом № 1100/06  від 07.10.2010 року відмовив у такому перерахунку.

Позивач, вважаючи дану відмову такою, що суперечить вимогам чинного законодавства, звернувся до суду за захистом порушених, на його думку, прав та законних інтересів

За змістом ч. 1 ст.40 Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.

Частиною 2 ст. 40 Закону встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії

Підпунктом “б” пп. 10 п. 35 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 року абзац 4 ч. 2 ст. 42 Закону викладено в новій редакції, за якою: у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення пп. “б” пп. 10 п. 35 розділу II ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

За ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 42 Закону в їх первинній редакції.

Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”(далі - Закон) у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії проводиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.

Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 ч. 3 ст. 42 Закону доводить що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.

Тобто, правила ч. 1 ст. 40 при перерахунку пенсії застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).

З урахуванням зазначеного, підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік, відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВАСУ від 26.05.2011 року № К/9991/3960/11.

Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.          

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до однозначного висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та постановлення нової, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів –

                                                          ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва –задовольнити.

Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 02 березня 2011 року –скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог —відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:                                                                                       В.В. Файдюк

Судді:                                                                                                              О.М. Ганечко

                                                                                                                         О.Г. Хрімлі