Справа № 22-ц-1311/2011
Категорія 6
Головуючий у 1 інстанції Дузінкевич І.М.
Суддя-доповідач Соколовський В.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2011 року м. Івано-Франківськ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Соколовського В.М.,
суддів: Стефанів Н.С., Пнівчук О.В.,
секретаря Сідорука А.О.,
за участю: представників апелянта ОСОБА_2 та ОСОБА_3, представника позивача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_6, представника Тисменицької райдержадміністрації ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_8 про перегляд рішення Тисменицького районного суду від 30 березня 2010 року у зв’язку з нововиявленими обставинами,за апеляційною скаргою представника ОСОБА_8 – ОСОБА_2 на ухвалу Тисменицького районного суду від 20 липня 2011 року,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Тисменицького районного суду від 30 березня 2010 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_9 у справі за її позовом до Черніївської сільської ради, Тисменицької районної державної адміністрації, ОСОБА_5, ОСОБА_8, __________________________________________________________________
Справа 22-ц-1311/2011 р. Головуючий в 1 інстанції: Дузінкевич І.М.
Категорія 6 Доповідач: Соколовський В.М.
ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення
виконкому Тисменицької районної ради від 23 березня 1988 року № 52, рішення Черніївської сільської ради Тисменицького району від 08 серпня 1998 року, Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 18 червня 1998 року, свідоцтва про право власності на житловий будинок від 10 березня 1989 року, визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування за законом, знесення самочинного будівництва.
Даним рішенням визнано недійсним рішення виконкому Тисменицької районної ради від 23 березня 1988 року № 52 в частині визнання за ОСОБА_8 права власності на АДРЕСА_1.
Також визнано недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, яке видане 10 березня 1989 року головою виконавчого комітету Черніївської сільської ради на ім’я ОСОБА_5 на підставі рішення Тисменицької районної ради від 23 березня 1988 року № 52.
Визнано за ОСОБА_9 право власності на АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10
В задоволенні решту позовних вимог відмовлено.
Вказане рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 травня 2010 року і на даний час рішення вступило в законну силу.
07 червня 2011 року ОСОБА_8 звернулася до суду із заявою про скасування рішення суду за нововиявленими обставинами.
Заяву ОСОБА_8 обґрунтовувала тим, що після звернення до районного архіву Тисменицької райдержадміністрації 25 травня 2011 року вона отримала архівну копію із засідання правління колгоспу «Правда» (протокол засідання № 14 від 13 жовтня 1980 року), з якого вбачається, що ОСОБА_10 подав заяву до правління колгоспу «Правда» про включення її, тобто ОСОБА_8, до списків забудовників по АДРЕСА_1 Така інформація на час розгляду справи їй не була відома і тому вона не могла її надати до суду. Такі обставини не були встановлені і судом при ухваленні рішення.
Ухвалою Тисменицького районного суду від 20 липня 2011 року в задоволенні заяви ОСОБА_8 про перегляд рішення суду і його скасування за ново виявленими обставинами - відмовлено.
На дану ухвалу представник ОСОБА_8 – ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу, якою скасувати рішення Тисменицького районного суду від 30 березня 2010 року за нововиявленими обставинами.
Зокрема, в апеляційній скарзі зазначає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні заяви про скасування рішення за нововиявленими обставинами, оскільки, помилково вважав, що наведені у заяві обставини та докази не впливають на юридичну оцінку обставин, яку Тисменицький районний суд встановив у своєму рішенні від 30.03.2010 року, та що ці нововиявлені обставини були відомі сторонам під час розгляду справи. Апелянт вважає, що такі висновки суду невірні, тому що архівна довідка, яка була отримана відповідачкою ОСОБА_8 тільки 25.05.2011 року, свідчить, що нині покійний ОСОБА_10 відмовився від статусу забудовника на користь невістки ОСОБА_8, відповідачки по справі. В зв’язку з цим, у суду не було правових підстав залишати рішення суду в силі, а тому його слід було скасувати за нововиявленими обставинами.
В судовому засіданні представники апелянта ОСОБА_8 – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вимоги апеляційної скарги підтримали з вище наведених підстав та просили задовольнити.
Представник позивачки ОСОБА_9 – ОСОБА_4 скаргу не визнав, вважає її безпідставною, а ухвалу - законною та обґрунтованою, яку просив залишити в силі, відмовивши в задоволенні скарги.
Представник відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_6 також не визнала скаргу із-за її безпідставності.
Представник Тисменицької районної державної адміністрації ОСОБА_7 апеляційну скаргу визнав та підтримав, оскільки, вважає, що рішення виконавчим комітетом Тисменицької районної ради про визнання за ОСОБА_8 права власності на АДРЕСА_1 видано на законних підставах.
Вислухавши доповідача, представників апелянта ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які вимоги скарги підтримали, заперечення представників позивача ОСОБА_9 - ОСОБА_4 та відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_6, які вважають скаргу безпідставною, а ухвалу законною і обґрунтованою, пояснення представника Тисменицької райдержадміністрації ОСОБА_7, який також скаргу підтримав, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про скасування рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив із того, що наведені в заяві ОСОБА_8 обставини та докази не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом в рішенні Тисменицького районного суду від 30.03.2010 року, та були відомі сторонам під час розгляду справи.
Про те колегія суддів вважає, що такий висновок суду є передчасним та не відповідає обставинам справи.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено рішенням Тисменицького районного суду від 30.03.2010 року (т.1, а.с.113-116), спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_10 є його дочка ОСОБА_9. Вона є спадкоємцем спадкового майна, що складається із двох житлових АДРЕСА_1. Це майно прийнято нею шляхом вступу в його управління, володіння та розпорядження. Тому суд першої інстанції вважав, що ОСОБА_8 не мала правових підстав оформляти на себе свідоцтво про право власності на АДРЕСА_1.
Однак, згідно архівного витягу архівного відділу Тисменицької райдержадміністрації від 25 травня 2011 року слідує, що протоколом № 14 засідання правління колгоспу «Правда» від 13 жовтня 1980 року було задоволено заяву ОСОБА_10 та введено в списки забудовників невістку ОСОБА_8 в зв’язку з тим, що він пенсіонер (т.2, а.с.3). Будівництво було дозволено ОСОБА_10 засіданням правління колгоспу «Правда» від 02 лютого 1976 року на відведеному участку, тобто по вул. Гагаріна (тепер Кіндрата), 18-А (т.2, а.с.4).
Відповідно до ст.361, ч.2, п.1 ЦПК України, підставою для перегляду рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Отже, обставини, про які апелянт зазначає, якраз не були відомі суду при розгляді справи, а також про них не було відомо і відповідачу ОСОБА_8, яка про такі обставини дізналася із архівної довідки тільки 25 травня 2011 року і такі обставини суттєво впливають на законність та обґрунтованість рішення суду від 30.03.2010 року, яке підлягає скасуванню за нововиявленими обставинами, в зв’язку з чим заява апелянта про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню.
Оскільки, відповідно до ч.1 ст.363 ЦПК України, перегляд рішення за нововиявленими обставинами можливий тільки судом, що ухвалив рішення, тому колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та передачі вище зазначеного питання до суду першої інстанції на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 307, 312-315, 361, 363, 365, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 – ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Тисменицького районного суду від 20 липня 2011 року скасувати і передати питання щодо скасування рішення Тисменицького районного суду від 30 березня 2010 року за нововиявленими обставинами на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.