Справа № 11-384/2011
Категорія ст.185 ч.3 КК України
Головуючий у 1 інстанції Хоминець М.М.
Суддя-доповідач Томенчук Б.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Томенчука Б.М.,
суддів Кривобокової Н.М., Ткачук Н.В.,
з участю: прокурора Грищука В.І.,
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,
засудженого ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_4 на вирок Тисменицького районного суду від 19 травня 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
Вказаним вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Городенка Івано-Франківської області, житель АДРЕСА_1, з базовою загальною середньою освітою, неодружений, непрацюючий, судимий Тисменицьким районним судом 21.12.2010 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України на три роки 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком два роки, громадянин України, -
засуджений: - за ч.3 ст.185 КК України на три роки позбавлення волі;
На підставі ч.4 ст.70 КК України ОСОБА_4 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим, призначеним згідно вироку Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2010 року, визначено покарання – три роки шість місяців позбавлення волі, з яких постановлено вважати відбутим чотири місяці сімнадцять днів позбавлення волі.
- за ч.2 ст.185 КК України на два роки позбавлення волі;
- за ч.3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_4 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено покарання за сукупністю злочинів – три роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України засудженому ОСОБА_4 частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2010 року та призначено йому остаточне покарання за сукупністю вироків – три роки шість місяців позбавлення волі.
За ч.1 ст.162 КК України ОСОБА_4 виправдано.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 прийнято обчислювати з часу його фактичного затримання, тобто з 11 січня 2011 року, зарахувавши попереднє ув'язнення у строк відбуття покарання.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 - тримання під вартою - залишено без зміни до набрання вироком законної сили.
Вирішено долю речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_4 визнано винуватим у тому, що він вчинив таємні викрадення чужого майна, поєднані з проникненням у приміщення, повторно та таємне викрадення чужого майна, повторно.
Так, у січні 2010 року біля 19 год. неповнолітній ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, проник у підсобне приміщення господарства потерпілого ОСОБА_5, що розташоване по АДРЕСА_2, звідки таємно викрав алюмінієвий бідон місткістю 50 л вартістю 250 грн., спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
30.12.2010 року приблизно о 20год. 40хв. ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння проник у підсобне приміщення господарства потерпілої ОСОБА_6, що розташоване по АДРЕСА_3, звідки таємно викрав алюмінієвий бідон місткістю 40 л вартістю 200 грн., котушку мідного дроту довжиною 100 м вагою 3 кг вартістю 180 грн., спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 380 грн.
Того ж дня близько 21год. 40хв. він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, таємно викрав із салону автомобіля марки «ВАЗ 2102», реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився на подвір'ї господарства по АДРЕСА_4, власником якого є потерпілий ОСОБА_7, акумулятор «Іста» вартістю 400 грн., 12 л меду вартістю 720 грн., спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1120 грн.
Продовжуючи злочинну діяльність, того ж дня приблизно о 22 год. 30 хв. ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, проник на горище житлового будинку у господарстві потерпілого ОСОБА_8, що розташоване по АДРЕСА_5 звідки таємно викрав його майно, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 710 грн.
В апеляції прокурор вважає, що вирок суду є таким, що підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості. Просить вирок скасувати, постановити новий вирок, визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 162 ч.1 КК України та визначити засудженому остаточне покарання на підставі ст.ст.70,71 КК України.
Засуджений ОСОБА_4 у своїй апеляції вважає постановлений вирок суворим відносно себе, просить змінити вирок та призначити менш суворе покарання, застосувавши ст.69 КК України, призначити умовне покарання або у виді обмеження волі.
В судовому засіданні під час апеляційного розгляду кримінальної справи засудженим та прокурором подано письмові клопотання про відмову від поданих апеляцій.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження, по справі слід закрити, оскільки, як засуджений, так і прокурор відмовилися від своїх апеляцій, що відповідно до ст. 364 КПК України, є підставою для закриття апеляційного провадження, а інші учасники судового розгляду апеляцій не подавали.
Керуючись ст. 364 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційне провадження по кримінальній справі щодо засудженого ОСОБА_4 закрити внаслідок його відмови та прокурора від апеляційних вимог.
Головуючий Б.М. Томенчук
Судді Н.М.Кривобокова
Н.В. Ткачук
Згідно з оригіналом
Суддя Б.М. Томенчук