КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-300/11                                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Кисіль О.А.

Суддя-доповідач:  Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" вересня 2011 р.                                                                                                м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:                      

головуючого –судді                    Мацедонської В.Е.,  

суддів                              Земляної Г.В., Лічевецького І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі Київської області на постанову Яготинського районного суду Київської області від 07 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом  ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести нарахування та виплату недоотриманого підвищення до пенсії,-

                                                                                   встановив:

24 січня 2011 року ОСОБА_2 звернулася до Яготинського районного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі Київської області про зобов`язання здійснити перерахунок  державної соціальної допомоги ,як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року; з 01 січня 2009 року та по день ухвалення постанови.

Постановою Яготинського районного суду Київської області від 07 лютого 2011  року позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі Київської області задоволено частково, а саме: визнано дії Управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі Київської області неправомірними; зобов’язано Управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі Київської області вчинити перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії за період з 24 липня 2010 року по день винесення постанови, а в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до  ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду та залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до  ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду  або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно ст. ст. 155 і 157 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01 січня 2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік.

Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії, яка  у 2010 році становила: з 01 січня 2010 року –695,00 грн., з 01 квітня 2010 року –706,00 грн., з 01 липня 2010 року –709,00 грн., з 01 жовтня 2010 року –723,00 грн., з 01 грудня 2010 року –734 грн.   

На момент звернення позивача до суду, нарахування підвищення до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим вона звернулася до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

Судом першої інстанції враховано, що позивачем позов подано 24 січня 2011 року, що підтверджується матеріалами справи, а саме відтиском штампу вхідної кореспонденції.

Колегія суддів вважає за необхідне позовні вимоги за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року; з 01 січня 2009 року  по 23 липня  2010 року включно, залишити без розгляду у відповідності до вимог ч. 2 ст. 99 та ч. 1 ст. 100 КАС України, так як пропуск строку звернення до суду є підставою для залишення позовних вимог без розгляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення питання, тому постанова Яготинського районного суду Київської області від 07 лютого 2011 року підлягає скасуванню в частині відмови у  задоволенні позовних вимог за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року; з 01 січня 2009 року  по 23 липня  2010 року включно із залишенням в цій частині позовних вимог без розгляду.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 195, 197, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі Київської області –задовольнити частково.

Постанову Яготинського районного суду Київської області від 07 лютого 2011 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести нарахування та виплату недоотриманого підвищення до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року; з 01 січня 2009 року  по 23 липня  2010 року включно.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести нарахування та виплату недоотриманого підвищення до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року; з 01 січня 2009 року  по 23 липня  2010 року включно залишити без розгляду.

В іншій частині постанову Яготинського районного суду Київської області від 07 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя                                                                                                  В.Е.Мацедонська

Судді                                                                                                       Г.В. Земляна

                                                                                                         І.О.Лічевецький