Судове рішення #17964053


  

Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

   

 26 вересня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/13489/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  < година > 

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Давиденко Т.В.

при секретарі          Павленко М.С.

    Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Павленко М.С.

за участю представників сторін:

від позивача –  не з'явились

від відповідача –  не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву  Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя  

до відповідача Відкритого акціонерного товариства  «Авторадіатор»

про стягнення заборгованості в сумі 13949 грн. 54 коп.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Авторадіатор» про стягнення заборгованості по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах,  в розмірі 13949 грн. 54 коп. , в тому числі: 9960 грн. 35коп – за списком № 1, 3989 грн. 19 коп. – за списком № 2  

Позовна заява обґрунтована тим, що громадяни (згідно із списком № 1, № 2), працюючи на підприємстві відповідача, були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. «а», п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та відповідно до вказаного Закону їм були призначені пенсії.

Зазначає, що Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлений обов’язок підприємств та організацій з коштів, призначених на оплату праці, вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

В порушення норм Закону відповідачем не внесена до Пенсійного фонду плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій таким особам в загальній сумі 13949 грн. 54 коп.

Враховуючи  викладене позивач просить стягнути на його користь заборгованість з фактичних витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій в зазначеній сумі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,  відзив на позовну заяву та  заяву про розгляд справи за участі його представника не надав.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд встановив.

ВАТ «Авторадіатор» зареєстроване рішенням Маріупольської міської ради Донецької області за юридичною адресою: 87515, м. Маріуполь, вул. Артема, 43, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ 00232093), взяте  на облік юридичної особи до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя.

Органами ПФУ призначена та виплачена пенсія на пільгових умовах працівниам, які працювли на ВАТ «Авторадіатор»

Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя направлені на адресу ВАТ «Авторадіатор» розрахунки нарахування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій для відшкодування виплачених пільгових пенсій наступним працівникам підприємства:

за списком №1:

- ОСОБА_2;

- ОСОБА_3 в сумі 442 грн. 03 коп.;

- ОСОБА_4 в сумі 392 грн. 72 коп.;

- ОСОБА_5 в сумі 1188 грн. 41 коп.;

- ОСОБА_6 в сумі 736 грн. 31 коп.;

- ОСОБА_7 в сумі 65 грн. 68 коп.;

- ОСОБА_8 в сумі 914 грн. 08 коп.;

- ОСОБА_9;

- ОСОБА_10 в сумі 741 грн. 18 коп.;

- ОСОБА_11 в сумі 1083 грн. 82 коп.;

- ОСОБА_12;

- ОСОБА_13 в сумі 1202 грн. 83 коп.;

- ОСОБА_14 в сумі 820 грн. 07 коп.;

- ОСОБА_15

за списком №2:

          - ОСОБА_16 в сумі 1571 грн. 68 коп.;

          - ОСОБА_17 в сумі 801 грн. 54 коп.;

          - ОСОБА_18 в сумі 2264 грн. 03 коп.;

          - ОСОБА_19 в сумі 1725 грн. 16 коп. (а.с. 6, 17).

Загальна сума з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 та списком № 2 складає суму13954 грн. 54 коп.

УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя направило на адресу ВАТ «Авторадіатор» розрахунки сум заборгованості, які отримані товариством06.06.2011 року  (а.с. 16, 18).

На момент звернення до суду,  заборгованість по оплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах з особливо шкідливими  і особливо важкими умовами праці ВАТ «Авторадіатор» перед Пенсійним фондом України складає  суму 13949 грн. 54 коп.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму боргу.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За Преамбулою Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Тобто, позивач у справі – орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством,  відносно платників страхових внесків.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, працівникам правомірно призначені та виплачені пенсії на підставі статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Пунктом 2 розділу XY Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було врегульовано Законом України від 26.06.1997 року «Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно пунктів 1 та 2.

Згідно абз.4 п.1 ст. 2 Закону України «Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". 

Відповідно абз. 3 п.1 ст. 4 Закону України «Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлена ставка збору у розмірі  100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону. 

Таким чином, на відповідача покладений обов’язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Такої ж думки дотримується Верховий суд України (постанова від 31.01.2011 року).

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" розроблена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України  16 січня 2004 року за N 64/8663.

Згідно пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.   

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.   

Відповідно до п. 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі, відповідні розрахунки у встановлений Законом термін у добровільному порядку не виконані.

Відповідно п.7 ч. 4  ст. 25 Закону України  «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Таким чином, позивач у встановленому Законом порядку, обгрунтованно та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством, звернувся до адміністративного суду з позовною заявою про стягнення несплачених сум, тому суд приходить до висновку про задоволення позовної заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України  «Про пенсійне забезпечення», ст. 2, ст. 11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст.  86, ст.  94, ст. 122-154, ст.  158-163, ст. 167, ст. 185, ст.  186, ст.  254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

                                                        ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя до Відкритого акціонерного товариства «Авторадіатор» про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 13949 грн. 54 коп., в тому числі: 9960 грн. 35коп – за списком № 1, 3989 грн. 19 коп. – за списком № 2  – задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Авторадіатор» (ЄДРПОУ 00232093, юридична адреса: 87515, м. Маріуполь, вул. Артема, 43) на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,  в сумі 13949 грн. 54 коп. , в тому числі: 9960 грн. 35коп. – за списком № 1, 3989 грн. 19 коп. – за списком № 2.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У судовому засіданні 26.09.2011 року проголошений повний текст постанови.

 

  

Суддя                                                                                      Давиденко Т.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація