Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/14652/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голубової Л.Б.
при секретарі Барабаш Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Маріупольського міського центру зайнятості
до ОСОБА_3
про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю у
розмірі 9493,39 гривень
за участю:
від позивача: ОСОБА_2, за дов. № 08-1747 від 27.07.2011р.,
від відповідача: не з’явився
Маріупольський міський центр зайнятості звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_3 (надалі – відповідач) про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 9493,39 гривень. Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що на порушення положень статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», відповідачем не було своєчасно подано відомостей про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. У своїй заяві ОСОБА_3 підтвердила цей факт. Відповідно до п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» нарахована та виплачена відповідачці допомога по безробіттю підлягає поверненню, з огляду на що позивач звернувся до суду з вимогою щодо стягнення зазначеної суми виплаченої допомоги по безробіттю.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з’явився, заперечень до суду не надав, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_3 31 липня 2009 року звернулась до Маріупольського міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного.
Відповідачу з 31 липня 2009 року надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. 31 травня 2010 року вона була знята з обліку відповідно до абз. 14 пп. 1 п. 20 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних», на підтвердження в матеріалах справи міститься витяг з наказів про прийняті рішення по особі: ОСОБА_3 (а.с. 9).
У заяві про надання статусу безробітного ОСОБА_3 зазначила, що не є найманим працівником, не уклав договір цивільно-правового характеру, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років (а.с. 10).
В результаті звірки інформації про доходи, які отримані відповідачем у період перебування на обліку в центрі зайнятості, згідно з актом № 62 від 31 травня 2010 року (а.с. 12), встановлено, що відповідач після звільнення з ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» працювала (виконувала роботу згідно цивільно-трудової угоди) в ТОВ «Бон Аппеті» по 21.07.2009 року, про що не повідомила центр зайнятості при реєстрації в якості шукаючої роботу 24.07.2009 року.
Крім того, як вбачається із заяви відповідача від 31 травня 2010 року, ОСОБА_3 працювала в ТОВ «Бон Аппеті», про що на момент реєстрації не повідомила службу зайнятості (а.с. 13).
Таким чином, відповідач незаконно отримала допомогу по безробіттю за період з 31 липня 2009 року по 30 травня 2010 року.
Про вказані обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, вона центр зайнятості не повідомляла.
Отже, за період з 31 липня 2009 року по 30 травня 2010 року центром зайнятості відповідачу безпідставно виплачено допомогу по безробіттю в сумі 9493,39 гривень.
Згідно з частиною 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136, застрахованим особам - найманим працівникам; особам, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, здійснювали підприємницьку або іншу діяльність; військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів внутрішніх справ, особам начальницького складу податкової міліції, а також особовому складу воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), створених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військовослужбовці), крім військовослужбовців строкової служби, фізичним особам - підприємцям, особам, які забезпечують себе роботою самостійно, а у випадках, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», іншим особам (громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття, які втратили роботу з не залежних від них обставин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня), проходили службу або виконували роботи (надавали послуги) згідно з цивільно-правовими договорами здійснювали підприємницьку або іншу діяльність не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески та/або єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), допомога по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) або середнього грошового забезпечення залежно від страхового стажу.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Частина 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов’язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Відповідач своєчасно не повідомила Маріупольський міський центр зайнятості при реєстрації в якості шукаючої роботу 24.07.2009 року відомості про те, що після звільнення з ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» працювала бухгалтером в ТОВ «Бон Аппеті» з 02.06.2009 року по 21.07.2009 року, що підтверджується листом вказаного товариства від 25 червня 2011 року № 672. Внаслідок цього їй було призначено допомогу по безробіттю на підставі документів, що містять неправдиві відомості, та було зайве сплачено допомогу по безробіттю з 31.07.2009 року по 30.05.2010 року у сумі 9493,39 гривень.
Згідно з пунктом 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007р. № 219, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку.
Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
З огляду на зазначене та керуючись Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», та на підставі статей 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 9493,39 гривень- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 (87557, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 9493 (дев’ять тисяч чотириста дев’яносто три) гривні 39 копійок на р/р № 37170300901052 в ГУДКУ Донецької області, ОКПО 24815706, МФО 834016.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 26 вересня 2011 року в присутності представника позивача.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.