11.09.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/10230/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Жукової Є.О.
при секретарі судового засідання Коваленко М.В.
за участю представника позивача Вострікової Н.О.
за участю представників відповідача Снісаренко І.В., Кривоніс І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авєста»до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
12 серпня 2011року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Авєста», в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Авєста» (код СДРПОУ 36296326) з питань взаємовідносин з приватним підприємством «Локіс» за лютий 2011р., на підставі якої складений акт перевірки від 21.07.2011р. №2959/23-3;
- визнати протиправними дії Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Авєста» за лютий 2011 року без винесення податкового повідомлення – рішення;
- зобов'язати Лівобережну міжрайонну державну податкову інспекцію м.Дніпропетровська відобразити в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту, які товариство з обмеженою відповідальністю «Авєста» включило до податкових декларацій з ПДВ за лютий 2011р. по операціям з приватним підприємством «Локіс»
- зобов'язати Лівобережну міжрайонну державну податкову інспекцію м.Дніпропетровська відобразити в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкових зобов'язань, які товариство з обмеженою відповідальністю «Авєста» включило до податкової декларації з ПДВ за лютий 2011р. за взаємовідносинами з ТОВ «Інфорес», АТЗТ «Єврометал», ТОВ «Інвестколор», ТОВ «ТПГ «Альбатрос».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2011р. провадження по справі було відкрито та справа призначена до судового розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Авєста» з питань взаємовідносин з приватним підприємством «Локіс» за лютий 2011року, за результатами якої був складений акт від 21.07.2011р. №2959/23-3, відповідно до висновків якого позивачем порушено вимоги ч.1 ст.ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині їх недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочиних, укладених позивачем з ПП «Люкс», ТОВ «Інфорес», АТЗТ «Єврометал», ТОВ «Інвестколор» та з ТОВ «ТПГ «Альбатрос» у лютому 2011 року, а також встановлена відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.185 - 203 р.5 Податкового кодексу України та недійсність даних, відображених позивачем у деклараціях з ПДВ за лютий 2011р. з ПП «Локіс», ТОВ «Інфорес», АТЗТ «Єврометал», ТОВ «Інвестколор», а також зТОВ «ТПГ «Альбатрос».
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Авєста», не погоджується з діями Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська щодо проведення документальної позапланової невиїзнної перевірки підприємства з питань взаємовідносин з ПП «Локіс» за лютий 2011 року, на підставі якої був складений акт перевірки від 21.07.2011р. №2959/23-3 та вважає дії податкового органу, як щодо складання зазначеного акту, так і щодо відображення висновків в зазначеному акті перевірки про нікчемність та безтоварність правочинів, укладеними між позивачем та його контрагентами неправомірними та таким, що порушують права та інтереси особи позивача.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти адміністративного позову та просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на заперечення проти адміністративного позову від 05.09.2011р. за вих.№27918/10/10-1, в яких зазначають, що Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська від Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська листом №20219/7/23-113 від 06.05.2011р. отримано інформацію та акт перевірки №1417/23-3 від 06.05.2011р. ПП «Локіс».
В зазначеному акті перевірки містилась інформація щодо встановлення місця перебування посадових осіб ПП «Локіс» та проведено опитування директора ОСОБА_4, яка повідомила: «Що з лютого 2011р. вона є засновником та директором ПП «Локіс», яке придбала у людини, прізвище якої не пам'ятає та за яку суму теж не пам'ятає. Угода з придбання підприємства проходила у нотаріуса, адресу та прізвище якого не знає. Основний вид діяльності, скільки людей працює в штаті та хто є головним бухгалтером на підприємстві їй не відомо. Громадянку ОСОБА_5, яка згідно Реєстру платників податків є головним бухгалтером ПП «Локіс» ОСОБА_4 не знає і ніколи не бачила. Чи є у підприємства складські приміщення вона не знає. Довіреностей на право підпису та представництва інтересів у державних органах влади ОСОБА_4 не надавала. Чи підписувала податкові декларації не пам'ятає.»
Згідно пояснень головного бухгалтера ПП «Локіс» ОСОБА_5: «Вона працювала на посаді директора ПП «Локіс» з 2007р. по 10.01.2011р. на підставі наказу №3 від 10.01.2011р., з ОСОБА_4 вона не знайома та ніколи не бачилась. Останній звіт надавала за грудень 2010року, остання угода була у червні місяці 2010 року. До діяльності підприємства на даний момент немає ніякого відношення. Про те, що є головним бухгалтером ПП «Локіс» стало відомо від співробітників податкової міліції. У 2011році ніяких бухгалтерських документів, податкової звітності не підписувала та не надавала до податкові інспекції. Теперішнє місцезнаходження підприємства їй не відоме.»
На підставі зазначених вище обставин та на підставі наказу №912 від 11.07.2011р. та повідомлення №17 від 11.07.2011р. про початок проведення перевірки підприємства, які були вручені директору ТОВ «Авєста» під підпис, посадовими особами Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Авєста» з питань взаємовідносин з приватним підприємством «Локіс» за лютий 2011року, за результатами якої був складений акт від 21.07.2011р. №2959/23-3
Відповідач вважає, що твердження позивача щодо порушення відповідачем вимог ст.ст.77 - 79 Податкового кодексу України є такими, що не відповідають обставинам справи.
Стосовно посилань позивача на те, що податковим органом не були прийняті до уваги первинні документи, надані підприємством, відповідач зазначає, що для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, а також відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996.
Таким чином, відповідач вважає, що пояснення, надані відділу податкової міліції ДПІ в Жовтневому районі м.Дніпропетровська директором ПП «Локіс» ОСОБА_4, ставлять під сумнів достовірність та доказовість первинних документів наданих ТОВ «Авєста» до перевірки з підписами ОСОБА_4
Щодо доводів позивача відносно невинесення податковим органом податкових повідомлень – рішень, відповідач зазначає, що ТОВ «Авеста» не є кінцевим споживачем товару та виступає вигодоформуючим суб'єктом - суб'єктом господарювання, який значиться у розшифровках податкового кредиту контрагента та формує податкову вигоду вигодонабувачу (виробнику, отримувачу). Враховуючи те, що податковим органом визнано нікчемними правочини, як з контрагентом - постачальником ПП «Локіс», так і з контрагентами - покунцями: ТОВ «Інфорсс», АТЗТ «Єврометал», ТОВ «Інвестколор», ТОВ «ТПГ «Альбатрос», нікчемними визнані зобов'язання в межах податкового кредиту, сформованого за рахунок ПП «Локіс». Тобто на думку відповідача даний факт свідчить про те, що у підприємства ТОВ «Авєста» не виникає додаткових податкових зобов’язань за результатами винесення акта перевірки.
Судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: довідка про взяття на облік платника податків від 14.06.2011р. №7368; акт перевірки під 21.07.2011р. № 2959/23-3; заперечення на акт перевірки від 27.07.2011р. №2707; лист Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська від 01.08.2011р. №324183/10/23-3 «Про надання відповіді на заперечення до акту документальної позапланової невиїзної перевірки»; лист Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська №0107 від 01.07.2011р.; договір поставки №0102 від 01.02.2011р.; видаткова накладна №1 від 01.02.2011р.; видаткова накладна №2 від 02.02.2011р; податкова накладна №3 від 02.02.2011р.; податкова накладна №01023 від 01.02.2011р.; податкова накладна №02021 від 02.02.2011р.; податкова накладна №02023 від 02.02.2011р.; виписка з особового рахунку від 06.04.2011року; акт приймання - передачі векселів від 06.04.2011р.; простий вексель серії АА №0399333 від 06.04.2011р.; податкова накладна №4 від 07.02.2011р.; податкова накладна №5 від 11.02.2011р.; податкова накладна №8 від 16.02.2011р.; податкова накладна №12 від 23.02.2011р.; оборотно – сальдова відомість по рахунку 361 за лютий 2011р.; звіт комісіонера №00004 від 11.02.2011р.; видаткова накладна №1 від 01.02.2011р.; видаткова накладна №2 від 02.02.2011р.; видаткова накладна №3 від 02.02.2011р.; додаткова угода №1 до договору №1-суб від 05.01.2009р.; додаткова угода №3 до договору №1-суб від 05.01.2009р.; договір суборенди №1-суб від 05.01.2009р.; податкова накладна №02023 від 02.02.2011р.; податкова накладна №02021 від 02.02.2011р.; податкова накладна №01023 від 01.02.2011р.; договір №0102 від 01.02.2011р.; виписка по особовим рахункам за 06.04.2011р.; договір поставки №дгПМ від 24.04.2009р.; видаткова накладна №1602.51 від 16.02.2011р.; видаткова накладна №0702.41 від 07.02.2011р.; видаткова накладна №2302.51 від 23.02.2011р.; договір поставки №48 від 04.10.2010р.; довіреність №ТПГ00090 від 01.02.2011р.; договір купівлі – продажу №110110 від 10.01.2011р.; накладна №04 від 04.02.2011р.; довіреність №10 від 04.02.2011р.; товаро – транспортна накладна від 15.02.2011р.; накладна №17 від 17.02.2011р.; довіреність №17 віл 17.02.2011р.; товаро – транспортна накладна від17.02.2011р.; податкова накладна №9 від 17.02.2011р.; податкова накладна №7 від 15.02.2011р.; податкова накладна №6 від 14.02.2011р.; податкова накладна №3 від 04.02.2011р.; виписка по особовим рахункам за 21.02.2011р.; виписка по особовим рахункам за 16.02.2011р.; виписка по особовим рахункам за 15.02.2011р.; виписка по особовим рахункам за 14.02.2011р.; виписка по особовим рахункам за 04.02.2011р.; договір поставки №0104 від 01.04.2009р.; виписка по особовим рахункам за 28.02.2011р.; виписка по особовим рахункам за 11.02.2011р.; виписка по особовим рахункам за 09.02.2011р.; виписка по особовим рахункам за 02.02.2011р.; договір суборенди №2-суб від 30.01.2009р.; акт приймання – передачі майна по договору договір суборенди №2-суб від 30.01.2009р.; статут ТОВ «Авєста»; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Авєста» серії А01 №062522 від 23.12.2008р.; довідка з ЄДРПОУ АА №445935 від 06.06.2011р.; свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100319866 від 16.01.2009р.; перелік питань документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Авєста»; лист – запит від 07.07.2011р.; наказ №12 від 11.07.2011р.; розписка №17 від 11.07.2011р.; лист від 20.06.2011р. №19349.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Авєста» зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 23.12.2008р. та перебуває на обліку платників податків в Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м.Дніпропетровська з 24.12.2008р., що підтверджується довідкою від 14.06.2011р. №7368.
21.07.2011р. на підставі наказу №912 від 11.07.2011р. та повідомлення №17 від 11.07.2011р. про початок проведення перевірки підприємства, які були вручені директору ТОВ «Авєст» під підпис, посадовими особами Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Авєста» щодо взаємовідносин з приватним підприємством «Локіс» за лютий 2011 року.
За результатами перевірки податковим органом був складений акт від 21.07.2011р. №2959/23-3, відповідно до висновків якого:
- ТОВ «Авєста» порушено ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених ТОВ «Авєста» з ПП «Локіс», а також ТОВ «Авєста» та контрагентами - покупцями, а саме: ТОВ «Інфорес» (код ЄДРПОУ 36365948), АТЗТ «Євроиетал» (код ЄДРПОУ 30260811), ТОВ «Інвестколор» (код ЄДРПОУ 37408276), ТОВ ТПГ «Альбатрос» (код ЄДРПОУ 33667707) у лютому 2011 року;
- встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.185 - ст.203 розділу 5 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 - VI зі змінами та доповненнями. Дані, відображені ТОВ «Авєста» у декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року з ПП «Локіс», а також ТОВ «Авєста» та контрагентами – покупцями, а саме: ТОВ «Інфорес», АТЗТ «Євроиетал», ТОВ «Інвестколор», ТОВ ТПГ «Альбатрос» недійсні.
На підставі п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України позивач підготував та направив на адресу податкового органу заперечення на акт перевірки від 27.07.2011р., які були розглянуті податковим органом та залишені без задоволення, про що повідомлено директора ТОВ «Авєста» листом від 01.08.2011р. 324183/10/23-3 «Про надання відповіді на заперечення до акту документальної позапланової невиїзної перевірки».
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що податковим органом був порушений порядок проведення документальної позапланової невиїзної перевірки зазначений в ст.79 ПК України, а також були відсутні підстави, які передбачені вимогами ст.78 ПК України для проведення такої перевірки.
В своїх запереченнях від 05.09.2011р., відповідач посилається на наказ начальника Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська №912 від 11.07.2011р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Авєста», який був вручений керівнику підприємства Зубкову Д.В., що підтверджується відміткою про отримання на зазначеному наказі від 11.07.2011р. та розпискою №17 від 11.07.2011р. про отримання повідомлення та наказу №912 від 11.07.2011р. Також, Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м.Дніпропетровська зверталась до позивача з листом про надання пояснень та їх документального підтвердження від 20.06.2011р. №19349/10, який був направлений на адресу ТОВ «Авєста» та отриманий останнім 25.06.2011р.
Правовідносини сторін з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних позапланових невинних перевірок врегульовані ст.79 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.77 та ст.78 цього Кодексу.
Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі переліку, зазначеного у пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79).
Згідно з п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Отже, рішення про проведення документальної позапланової невинної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав, які передбачені ст.78 ПК, а розпочати таку перевірку може лише за умови вручення відповідного наказу, а також письмового повідомлення платнику податку.
Відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України перевірки призначаються у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
На запит Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська №19349/10/23 від 20.06.2011р., позивачем були надані відповідні пояснення за вих. №0107 від 01.07.2011р. від 01.07.2011р.
Тобто, положення пп.78.8.1 п.78.1. ст.78 ПК України позивачем порушені не були, також посилання податкового органу на пояснення директора ПП «Локіс» ОСОБА_4 та головного бухгалтера ПП «Локіс» ОСОБА_5 не є безперечним фактом встановлення порушення податкового законодавства саме позивачем – ТОВ «Авєста».
Щодо викладених в акті перевірки від 21.07.2011р. висновків Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська про порушення позивачем вимог ст.ст.203, 215. 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині їх недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, укладених ТОВ «Авєста» з ПП «Люкс» та з ТОВ «Інфорес», АТЗТ «Єврометал», ТОВ «Інвестколор», ТОВ «ТПГ «Альбатрос», суд зазначає, що такі висновки зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не підтверджуються належними доказами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань станом на момент виникнення спірних правовідносин визначений Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України.
Положеннями Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. (стаття 20) та Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-XII від 04.12.1990р. (стаття 10) податкові органи не наділені компетенцією на встановлення фактів порушення платниками податків норм актів цивільного або господарського законодавства.
В судовому засіданні представники податкового органу не надали суду жодних пояснень з посиланням на чинне законодавство України, які б передбачали наявність повноважень органів державної податкової служби України на встановлення факту нікчемності (фіктивності) правочинів або визнання їх такими, що не відповідають закону, в тому числі вимогам ст.ст.203, 215. 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в актах перевірок суб’єктів господарювання.
Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.
Частина 2 ст.215 ЦК України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з ч.5 ст.216 ЦК України вимогу про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути висунуто будь - якою зацікавленою особою.
До кола таких зацікавлених осіб податкові органи не відносяться, оскільки ст.1 ЦК України визначає, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, що ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій обособленості їх учасників. А до майнових відносин, що ґрунтуються на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони іншій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Зі змісту ст.215 ЦК України вбачається, що нікчемним правочином визнається лише той правочин, недійсність якого встановлена законом, зокрема, ст.228 ЦК України визначено, що правочин, який порушує публічний порядок, тобто такий який був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним, а відтак визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За змістом ч.3 ст.228 ЦК України правочин, при здійсненні якого недодержуються вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, може бути визнаний недійсним судом.
Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснює, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст.228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.
Спрямованості мети правочинів між позивачем та його контрагентами на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, податковим органом в ході перевірки не досліджувалось та в акті перевірки від 21.07.2011р. №2959/23-3 не наводиться.
В матеріалах справи, також відсутнє рішення суду про визнання зазначених вище правочинів недійсним через недодержання вимог щодо їх відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам, яке набрало законної сили. Податковим органом в акті перевірки від 21.07.2011р. також не зазначено про наявність такого рішення. Представники відповідача не змогли надати суду пояснень з приводу існування такого рішення щодо ПП «Локіс», або будь-якого з контрагентів ТОВ «Авєста», чи відкриття провадження у кримінальній справі за фактом порушення вимог ст.228 ЦК України.
Отже, відповідач, зробивши висновок у акті від 21.07.2011р. №2959/23-3 про нікчемність правочинів, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи рішеннями суду про визнання їх такими.
Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст.234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом. При цьому, як вже було зазначено вище, судові рішення про визнання правочинів недійсними (нікчемними), укладених позивачем з контрагентами, відсутні.
З матеріалів справи також вбачається, що посадовими особами Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська не були прийняті до уваги первинні документи, надані підприємством при проведенні перевірки ТОВ «Авєста».
Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772 (далі - Порядок №984) передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Згідно з п.5.2 Порядку №984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і оплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; в разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про падання таких пояснень необхідно відобразити в акті.
Оскільки у висновках акту перевірки від 21.07.2011р. №2959/23-3 відповідачем неправомірно встановлена відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.185 - ст.203 розділу 5 Податкового кодексу України, а також зроблено припущення щодо недійсності даних, відображених ТОВ «Авєста» у деклараціях з ПДВ за лютий 2011р. з ПП «Локіс», а також з ТОВ «Інфорес», АТЗТ «Єврометал», ТОВ «Інвестколор». ТОВ «ТПГ «Альбатрос», суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ст.185. ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно з п.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
В судовому засіданні судом були досліджені оригінали та долучені до матеріалів справи копії первинних документів ТОВ «Авєста», перелік яких зазначений в описовій частині постанови.
Дослідивши первинні документи ТОВ «Авєста», судом встановлено фактичне відвантаження продукції, фактичне отримання продукції, здійснення розрахунків з контрагентами та відсутність заборгованості перед контрагентами позивача. Отже, не відповідає обставинам справи висновок податкового органу, зазначений в акті перевірки від 21.07.2011р., щодо відсутності об’єкту оподаткування у зв'язку із не підтвердженням факту поставки та отримання товарів документами, що підтверджують транспортування товару.
За змістом договору №0102 від 01.02.2011р., укладеного між позивачем та ПП «Локіс» товар підлягає поставці па склад покупця - позивача, а момент передачі товару підтверджується накладною.
В матеріалах справи містяться видаткові та податкові накладні, видані ПП «Локіс» за договором №0102 від 01.02.2011р., які були досліджені в ході перевірки та підтверджують факт отримання позивачем товару, а отже і наявності об'єкту оподаткування та права на віднесення суми податку в ціни отриманого товару до податкового кредиту.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача - Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська на пояснення, надані відділу податкової міліції ДПІ в Жовтневому районі м.Дніпропетровська директором ПП «Локіс» ОСОБА_4, які на думку відповідача, ставлять під сумнів достовірність та доказовість первинних документів наданих ТОВ «Авєста» до перевірки з підписами ОСОБА_4, а також суперечать пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. №168/704, згідно з яким первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
По-перше, висновок відповідача, щодо порушення контрагентом позивача - платником податку своїх податкових зобов’язань, що тягне за собою висновок про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди, тобто на підставі висновків зустрічних перевірок контрагентів першої ланки та їх постачальників (контрагентів другої ланки) та завищення податкового кредиту позивачем за операціями з контрагентами першої ланки не підтверджується жодними доказами вчинення контрагентами наступної ланки порушень, пов’язаних із наданням (отриманням) неправомірної вигоди.
Згідно із п.38 рішення Європейського суду від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України», платника податку не може бути позбавлено відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов’язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування.
По-друге, вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, визначені п.1 ст.44 Податкового кодексу України, а саме: для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Також, наявність товарно – транспортних накладних є обов'язковими тільки при автомобільних перевезеннях, а саме, для здійснення перевезень вантажів автомобільним транспортом тільки у випадку, коли водій юридичної особи або підприємця здійснює вантажні перевезення на договірних умовах.
Якщо вантажні перевезення здійснюються для власних потреб, то їх водієві досить мати накладну або інший документ, що підтверджує право власності на вантаж. У відносинах позивача з його контрагентами, вказаними у акті перевірки, перевезення товару вантажним автомобільним транспортом не здійснювалося.
Відповідно до договору №0102 від 01.02.2011р., укладеного між ТОВ «Авєста» та ПП «Локіс», встановлено, що доставка товару, який придбано у ПП «Локіс» здійснюється на склад покупця - ТОВ «Авеста», який орендовано у ТОВ «ТПГ «Альбатрос», згідно договору суборенди №1-суб від 05.01.2009р. до 31.12.2011р.,. за адресою - м.Дніпропетровськ, вул.Будівельників,60. Оскільки позивач отримав товар на орендований склад, що підтверджується відповідними накладними, відтак відсутня необхідність доставляти придбаний товар самостійно. Відвантаження товару, який був придбаний у ПП «Локіс», ТОВ «Інфорес» та ТОВ «ТПГ «Альбатрос» відбувалось без додаткової доставки будь - яким транспортом, оскільки склад ТОВ «Інфорес» також орендує складські приміщення за адресою - м.Дніпропетровськ, вул.Будівельників, 60, що підтверджується договором №2 - суб від 30.01.2009р. до 31.12.2011р. ТОВ «ТПГ «Альбатрос» є орендодавцем, що підтверджується договором суборенди №1-суб, який має в оренді приміщення по вул.Будівельників,60 у м.Дніпропетровську згідно з договором оренди №-АР від 01.06.2007р. з ТОВ «Укрметалопрофіль». Отже, за відсутністю факту транспортування товару, наявна відсутність товарно - транспортних накладних, оскільки необхідності в їх складанні не має.
Частиною 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996-XIV від 16.07.1999р. визначені вимоги до первинних документів. Відповідно до зазначеної норми документ повинен містити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Частиною 5 ст.65 Господарського кодексу України передбачено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку визначених установчими документами.
Всі документи, надані позивачем на час проведення перевірки, відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Первинні документи підтверджують фактичне здійснення господарської операції між ТОВ «Авєста» та ПП «Локіс» по поставці продукції (товару).
В матеріалах справи відсутні докази щодо порушення кримінальної справи відносно директора ПП «Локіс» в частині підроблення та використання завідомо підроблених документів або докази визнання недійсними податкових накладних в установленому законом порядку.
Відповідачем не виявлено будь - яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту. Крім того, відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь - яких доказів, в розумінні ст.ст.69,70 КАС України, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету або мали ознаки фіктивного підприємництва, тощо.
Не сплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, при фактичному здійсненні господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.
З метою однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, а також врахування при здійсненні правосуддя позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в листі від 02.06.2011р. №742/11/13–11, особлива увага при розгляді зазначеної справи була приділена саме дослідженню обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку – позивача, на підставі яких ним були сформовані дані бухгалтерського обліку, для чого судом був з’ясований: рух активів у процесі здійснення господарської діяльності позивачем; встановлена спеціальна податкова правосуб’єктність контрагентів позивача; встановлений зв’язок між фактом придбання товарів (послуг) позивачем і безпосередньою господарською діяльністю позивача, тощо. При цьому, для з’ясування зазначених обставин судом неодноразово пропонувалося надати відповідачу будь – які доводи та докази на підтвердження висновків, зазначених ним у акті перевірки від 21.07.2011р. Будь – яких пояснень чи доказів, крім посилань на висновки, викладені ДПІ Жовтневого району м.Дніпропетровска у акті перевірки від 06.05.2011р. №20219/7/23-113 та пояснення ОСОБА_4 і ОСОБА_5, відповідачем суду надано не було. Натомість, як вбачається з наведених вище та досліджених судом доказів, позивачем були повною мірою доведені як рух активів у процесі здійснення своєї господарської діяльності, так і встановлена спеціальна податкова правосуб’єктність контрагентів позивача, а також встановлений зв’язок між фактом придбання товарів (послуг) позивачем і безпосередньою господарською діяльністю позивача.
Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено правомірності своїх висновків щодо нікчемності правочинів, викладених в акті перевірки від 21.07.2011р. з урахуванням наданих відповідачу повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, оскільки податкові органи правом на встановлення нікчемності правочинів не наділені. Дії відповідача щодо викладення висновків, зазначених в акті перевірки від 21.07.2011р. про нікчемність правочинів є неправомірними та такими, що вчинені за межами наданих відповідачу функцій та повноважень, передбачених ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст.20 Податкового кодексу України.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відобразити в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту, які товариство з обмеженою відповідальністю «Авєста» включило до податкових декларацій з ПДВ за лютий 2011р. по операціям з приватним підприємством «Локіс» та зобов'язання відобразити в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкових зобов'язань, які товариства з обмеженою відповідальністю «Авєста» включило до податкової декларації з ПДВ за лютий 2011р. за взаємовідносинами з ТОВ «Інфорес», АТЗТ «Єврометал», ТОВ «Інвестколор», ТОВ «ТПГ «Альбатрос», суд зазначає наступне.
Дії, які позивач просить суд зобов’язати вчинити відповідача, є діями, які є відповідними спеціальними законними способами реагування в межах компетенції податкових органів України. Суд не може перебирати при цьому функції суб’єкта владних повноважень, виходячи с того, що вчинення зазначених дій відноситься до внутрішньої компетенції податкового органу. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбаченими законами України.
Визначення судом протиправними дій Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська є достатнім та повним захистом прав позивача, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відобразити в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту, які товариство з обмеженою відповідальністю «Авєста» включило до податкових декларацій з ПДВ за лютий 2011р. по операціям з приватним підприємством «Локіс» та зобов'язання відобразити в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкових зобов'язань, які товариства з обмеженою відповідальністю «Авєста» включило до податкової декларації з ПДВ за лютий 2011р. за взаємовідносинами з ТОВ «Інфорес», АТЗТ «Єврометал», ТОВ «Інвестколор», ТОВ «ТПГ «Альбатрос» не підлягають задоволенню.
При цьому, суд зазначає, що визнання судом протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Авєста» (код ЄДРПОУ 36296326) з питань взаємовідносин з приватним підприємством «Локіс» за лютий 2011р., на підставі якої складений акт перевірки від 21.07.2011р. №2959/23-3 та щодо коригування відповідачем податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Авєста» за лютий 2011 року без винесення податкового повідомлення – рішення покладає обов’язок на податковий орган не використовувати у своїй діяльності висновків, фактів та даних, викладених в акті перевірки від 21.07.2011р. №№2959/23-3.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в тому, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже за таких підстав адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Авєста» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Авєста» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Авєста» (код ЄДРПОУ 36296326) з питань взаємовідносин з приватним підприємством «Локіс» за лютий 2011р., на підставі якої складений акт перевірки від 21.07.2011р. №2959/23-3 та визнати протиправними дії Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Авєста» за лютий 2011 року без винесення податкового повідомлення – рішення.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 09.09.2011р.
Суддя < (підпис) >
< Текст >
< Список >
< Список >
< Список >Є.О. Жукова
< Текст >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >