01.09.2011  17.08.2011

                                                                                                                                                                                                                                                                    < копія > 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2011 р.  Справа № 2а/0470/9593/11

          Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду  Власенко Д.О. , розглянувши в порядку скороченого провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом  Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області  до  фізичної особи-підприємця ОСОБА_1  про  стягнення заборгованості , –

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області 02 серпня 2011 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у сумі 1744,80 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідачем копія ухвали про відкриття скороченого провадження отримана 13 серпня 2011 року, що підтверджується поштовим повідомленням, яке наявне в матеріалах справи.

ФОП ОСОБА_1 13 серпня 2011 року направила заперечення на адміністративний позов, яке надійшло на адресу суду 16 серпня 2011 року. Відповідно до наданих заперечень відповідач зазначає, що перебуває у скрутному матеріальному становищі, а тому сплатити заборгованість у неї не має можливості.

Згідно пункту 4 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.

Дослідивши письмові докази, проаналізувавши чинне законодавство, приходжу до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) 27 вересня 2007 року зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія В02 № НОМЕР_3 /а.с. 14/.

Згідно декларації про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2010 року або за інший період звітного року у ОСОБА_1 відсутні доходи за даний період за місцем основної роботи /а.с. 9/.

Відповідно таблиці нарахування внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний внесок, фіксований податок) ОСОБА_1 сплатила до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області 96,00 грн. з встановлених 1840,80 грн. /а.с. 8/.

На адресу ОСОБА_1 01 червня 2011 року було направлено повідомлення-розрахунок про сплату боргу у розмірі 1744,80 грн. /а.с. 11/ та вимогу № Ф-22 на ту ж суму /а.с. 12/.

Згідно розрахунку суми позову, наданого позивачем, ФОП ОСОБА_1 станом на 24 червня 2011 року має заборгованість за період з липня 2010 року по грудень 2010 року по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 1744,80 грн. /а.с. 5/.

Відповідно абз. 5 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI, який набрав чинності з 01 січня 2011 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663, відповідно до яких на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплати в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частини першу-дев'яту статті 106 виключено із Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі пп. й) п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з 01 січня 2011 року.

Згідно ч. 6. ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є квартал.

Відповідно ч.ч. 1-3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року, які були чинними на момент виникнення заборгованості, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Пунктом 8.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року визначено, що стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло  на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.

Згідно п. 8.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. У випадку «а» вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки. У випадку «б» вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Відповідно п. 8.9. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, якщо протягом наступного базового звітного періоду страхувальник наростив суми боргу, то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження до органу державної виконавчої служби подається вимога тільки на суму зростання боргу.

Пунктом 2 Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08 липня 2010 року № 2461-VI, визначено, що підпункт 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» необхідно викласти в такій редакції: «4) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески».

Відповідно до статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, віршуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Доказів сплати заборгованості, відповідачем до суду надано не було, а отже суд вважає за необхідне стягнути з нього на користь позивача заборгованість по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 1744,80 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4-12, 41, 94, 158-163, 183-2, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області (р/р 25608303011306 у Павлоградському відділенні № 2992 ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 306298, код ЄДРПОУ 21928516) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 1744,80 грн. (одна тисяча сімсот сорок чотири гривні 80 копійок).

Судові витрати по справі не стягуються.  

Відповідно до положень п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України постанова підлягає негайному виконанню відповідачем.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 183-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                      < (підпис) > 

< Список >

< Список >

< Список >Д.О. Власенко

< Текст >