ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2011 року < год:хв > Справа № 2а/0370/2102/11
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,
при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Камінь-Каширської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Камінь-Каширська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 405 грн. 91 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є суб’єктом господарювання та взятий на облік як платник податків, зобов’язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни. Станом на 21.07.2011 року за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку з доходів фізичних осіб суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі 405 грн. 91 коп., який підприємець ОСОБА_1 добровільно не сплатив.
Позивач 17.08.2011 року подав до суду клопотання в якому просить розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника, позовні вимоги підтримує повністю.
В судові засідання 11.08.2011 року та 19.08.2011 року відповідач не з’явився, пояснення на позовну заяву не подав, про причини неприбуття в судові засідання суду не повідомив, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання в силу ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України був належним чином повідомлений.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.
Підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності Любешівською райдержадміністрацією Волинської області 04.09.1998 року про що видане свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.8). Згідно довідки Камінь-Каширської міжрайонної державної податкової інспекції від 20.07.2011 року №107 (а.с.9) відповідач взятий на облік як платник податків 04.09.1998 року за №107
15.12.2009 року відповідачем була подана заява про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (а.с.10), на підставі якої підприємцю ОСОБА_1 було видано свідоцтво про сплату єдиного податку серії НОМЕР_1 від 25.12.2009 року (а.с.11). Ставка єдиного податку відповідно до рішення Любешівської міської ради Волинської області від 18.12.2006 року № 6/4 для відповідача становила 60 грн. 00 коп. щомісяця (а.с.16).
Відповідно до пункту 1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень. Згідно із пунктом 2 цього ж Указу суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа відповідно пункту 4 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” може відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та повернутись до раніше встановленої системи оподаткування з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) в разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу). Підприємець ОСОБА_1 такої заяви до податкової інспекції не подавав, тому згідно пункту 2 даного Указу Президента України повинен був сплачувати суму єдиного податку.
Відповідач всупереч п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України не сплачує дане грошове зобов’язання тому, згідно з п. 87.2 ст. 87 та п.п. 14.1.105 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахування обмежень , визначених цим кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивачем вжито заходи з метою погашення податкового боргу, а саме відповідачу було виставлено податкову вимогу форми Ф від 21.03.2011 року № 1/491 (а.с.29) про те заходи щодо забезпечення погашення боргу виявились безрезультатними та не спричинили погашення відповідачем податкового боргу.
Оскільки, відповідач має податковий борг в розмірі 405 грн. 91 коп., письмових заперечень проти позову не подав, заборгованість добровільно не сплачена, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволеня.
Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Камінь-Каширської міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету заборгованість з єдиного податку в розмірі 405 (чотириста п’ять) гривень 91 (дев’яносто одну) копійку.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 24 серпня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ю. Ю. Сорока