ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 вересня 2011 р. (12:48) Справа №2а-6864/11/0170/22
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Криму в складі головуючого судді Радчука А.А., при секретарі судового засідання Щепанській А.В., за участі представників сторін:
від позивача – ОСОБА_1,
від відповідача – Мирошніченко К.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим
про визнання протиправним рішення та спонукання до виконання певних дій.
Обставини справи. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправним рішення про відмову у проведенні позапланової перевірки та зобов’язання надання довідки за формою 22-ОПП.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за 21.04.2011 року позивач звернувся до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим із заявою та відповідними документами для проведення відповідної процедури з метою припинення підприємницької діяльності. Наказом відповідача №1774 від 214.05.2011 року призначено проведення позапланової перевірки підприємця. Згідно запиту перевіряючого позивача зобов’язано було надати додаткові документи для перевірки, та у зв’язку із ненаданням останніх посадовими особами ДПІ складено акт №784/17-1 від 03.06.2011 року про неможливість проведення документальної виїзної перевірки. Зазначені дії позивач вважає неправомірними та звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалами суду від 14.06.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, та після закінчення підготовчого провадження, справу призначено до судового розгляду.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив останні задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, а також на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.
Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”).
Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.
В судовому засіданні встановлено, що позивач –ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 21.06.2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у м.Сімферополі АР Крим як платник єдиного податку відповідно до спрощеної системи оподаткування.
Також встановлено, що 21.04.2011 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим із заявою про припинення (ліквідацію) підприємницької діяльності.
У зв’язку із зазначеним Державною податковою інспекцією у м.Сімферополі АР Крим прийнято наказ №1774 від 24.05.2011 року «Про проведення позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1», який вручено останньому під підпис.
Згідно акту прийому-передачі документів від 24.05.2011року позивачем надано на перевірку наступні документи: книга обліку доходів та витрат (1шт); довідки про закриття рахунків (3шт).
25.05.2011 року за вих.№9687/Е/17-1 відповідачем на адресу позивача надано письмовий запит із вимогою надання додаткових даних, а саме: виписки із банків по 4 розрахунковим рахункам; договори із контрагентами; акти виконаних робіт; інші первинні документи необхідні для перевірки.
26.05.2011 року позивачем на зазначений вище письмовий запит надано обґрунтовану відповідь, згідно із тексту якого було повідомлено про неможливість надання додаткових документів у зв’язку із їх відсутністю та не обов’язковістю їх складання, а також надання для перевірки.
Далі відповідач, керуючись Методичними рекомендаціями, щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 14.04.2011 року №213, про що викладено у письмових запереченнях, а також надано пояснення в судовому засіданні, складено Акт №784/17-1 від 03.06.2011 року про неможливість проведення документальної виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства. Про останнє позивача повідомлено листом за вих.№10126/Е/17-1 від 03.06.2011 року та повідомлено, що перевірка буде проведена після усунення причин, які привели до неможливості проведення зазначеної перевірки.
Суд вважає зазначену бездіяльність відповідача протиправною з наступних підстав.
Як вбачається із ст.78.1.7 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Статтею 78.7 Податкового кодексу України передбачено, що перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
Згідно із статті 85 Податкового кодексу України передбачено наступне, а саме:
85.1 Забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби у випадках, не передбачених цим Кодексом.
85.2 Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
85.6. У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Стаття 86 Податкового кодексу України зазначає наступне:
86.1. Результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
З аналізу зазначених норм суд приходить до висновку про обов’язковість відповідача провести відповідну перевірку відповідача та скласти і видати Акт за результатами останньої.
Що ж стосується пояснень представника відповідача стосовно тієї підстави, що при вчиненні зазначених дій працівники ДПІ керувались Методичними рекомендаціями про організацію та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 14.04.2011 року №213, то останні суд до уваги не приймає та вважає необґрунтованими, оскільки зазначений наказ є внутрішнім наказом системи ДПА України не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, а тому не є загальнообов’язковим та не поширюється на стосунки із позивачем.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов’язання відповідача надання довідки за формою 22-ОПП суд вважає нічим не обґрунтованими та в їх задоволенні відмовляє з тих підстав, що остання видається або не видається відповідачем за наслідками проведення всіх передбачених законодавством дій по припиненню (ліквідації) підприємницької діяльності, а саме: проведення відповідної перевірки, сплати обов’язкових податків та ін. З наведених підстав, суд вважає дані вимоги завчасними.
Як вбачається із ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, на підставі вищевикладеного суд рахує за можливе задовольнити позовні вимоги частково при цьому з метою всебічного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог зобов’язавши відповідача провести перевірку із складенням відповідного акту.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Під час судового засідання, яке відбулось 20.09.2011 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 26.09.2011 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим яка полягає у не проведенні позапланової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відповідно до наказу №1774 від 24.05.2011 року.
3. Зобов’язати Державну податкову інспекцію в м.Сімферополі АР Крим провести позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у зв’язку із припиненням підприємницької діяльності із складенням відповідного акту перевірки.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1,70 грн. судових витрат.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Радчук А.А.