Справа № 1-162/11

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2011 року                                    Комсомольський міський суд

                                                                      Полтавської області

в складі :  головуючого судді                     Таранкової І. М.

                 при секретарі                              Терещенковій О.О.

                 з участю прокурора                   Зоріна В.С.

                 підсудного                                  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Комсомольську кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Комсомольська Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середньо-технічна, не одруженого, працюючого слюсарем ТОВ «Ферробуд», проживаючого в  АДРЕСА_1,  раніше не судимого.

-          за ст. ст. 15 ч.2, 185 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

 17.12.2010 року близько 21-00 год. ОСОБА_1, шляхом вільного доступу, перебуваючи на території ВАТ «Полтавський ГЗК», маючи прямий умисел на викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з відкритого складського майданчика ЦВО № 1 «ГЗК-Сервіс», намагався таємно викрасти металевий лом виду № 500, а саме: чотири металеві труби, чотири металеві швелера та металеву задвижку загальною вагою 473 кг, завантаживши вказаний металобрухт до салону автомобіля ГАЗ 2707 білого кольору, державний номер НОМЕР_1, який знаходився під його керуванням та направившись на даному автомобілі  в напрямку виїзду з території комбінату, тим самим міг спричинити ВАТ «ПГЗК»матеріального збитку на загальну суму 1018 грн. 13 коп., однак довести свій злочинний намір до кінця не зміг з причин, які не залежали від його волі, оскільки його діям перешкодили працівники служби охорони «Козацька Стріла», затримавши його на автомобілі біля ЦПО № 2 ВАТ «Полтавський ГЗК»та викликавши міліцію. Таким чином, ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для викрадення майна,  але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

        Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав частково, підтвердивши обставини скоєння злочину,  викладенні в описовій частині вироку, заперечував, що знаходився в стані сп’яніння в момент вчинення злочину, а вжив спиртні напої після скоєння злочину.

      Вина підсудного в скоєному злочині підтверджується:

-          довідкою про вартість викраденого металевого брухту в сумі 1018,13 грн.(а.с.9);

-          інвентаризаційною відомостю товарно-матеріальний цінностей № 40 від 20.12.2010р.(а.с. 11-15);

-          протоколами огляду місця події від 17.12.2010р. та від 22.02.2011р.(а.с. 20,26);

-          актом зважування від 20.12.2010р., що вага викраденого металобрухту складає 473 кг (а.с. 22);  

        -    речовими доказами: 473 кг брухту чорного металу на загальну суму 1018 грн. 13 коп. автомобілем ГАЗ 2707, державний номер НОМЕР_1 (а.с. 23).

      Суд вважає,  що кваліфікація дій підсудного за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України є правильною, оскільки він скоїв закінчений замах на таємне викрадення чужого майна.

       Суд виключає з обвинувачення обтяжуючу обставину скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння. З показань підсудного в судовому засіданні вбачається, що він вжив спиртні напої після скоєння злочину. Показання підсудного в цій частині нічим не спростовані, а тому ця обтяжуюча обставина підлягає виключенню.

     Згідно висновку ЛКК, підсудний  ОСОБА_1 здоровий, працездатний,  не  потребує лікування  від алкоголізму та наркоманії.

      Призначаючи покарання, суд приймає до уваги як пом’якшуючі покарання обставини, що підсудний не судимий, щиро кається у скоєному злочині,  активно сприяв розкриттю злочину та встановленню істини по справі, ступінь здійснення злочинного наміру,  відсутність шкідливих наслідків та повернення викраденого майна власнику, скрутне сімейне та матеріальне становище.

      З урахуванням особи підсудного, характеру та  ступеня суспільної небезпеки скоєного злочину, обставин, що пом’якшують покарання, суд вважає за можливе призначити йому покарання у вигляді штрафу.

            Питання про речові докази вирішується згідно ст. 81 КПК України.

            На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

з а с у д и в :

              ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. ст. 15 ч.2, 185 ч.1 КК України,  і призначити йому  покарання у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 850 грн..

             Запобіжний захід засудженому підписку про невиїзд - скасувати.

             Речові докази: -  473 кг брухту чорного металу на загальну суму 1018 грн. 13 коп. –залишити ВАТ «Полтавський ГЗК», як йому належний (а.с. 23); - автомобіль ГАЗ 2707, державний номер НОМЕР_1 –залишити ОСОБА_2 (а.с. 23).

             Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з дня його оголошення.

            Суддя              підпис                                                               І. М. Таранкова

  З оригіналом вірно :

            Суддя                                                                                        І. М. Таранкова

01.06.2011