Справа №   1-11/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

про направлення справи на додаткове розслідування

20 вересня 2011 року                                                                                           м.Ніжин

Ніжинський  міськрайонний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого –судді Олійника В.П.,

при секретарі Павленко О.В.,

з участю прокурора –Сухоноса А.М.,

захисника підсудного- адвоката ОСОБА_1,

          розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України,

встановив:          

          За висновками досудового слідства ОСОБА_2, як службова особа ТОВ «Велмі Пром»(далі-ТОВ), яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, умисно, шляхом зловживання своїм службовим становищем вчинив розтрату  майна ТОВ, внаслідок чого ТОВ у березні 2008 року в порушення ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»за розпорядженням останнього перерахувало ТОВ «Автосаміт ЛТД»згідно рахунку-фактури №С-00049859 від 11 березня 2008 року 850 грн. за технічне обслуговування його власного автомобіля, чим завдано ТОВ матеріальної шкоди, дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.2 ст.191 КК України; відповідно до авансового звіту №162 від 08 вересня 2008 року, який неналежно оформлений, ОСОБА_2, як комерційному директору ТОВ, за його розпорядженням, в порушення п.1 ст.3, п.п.1,2,4 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»незаконно відшкодовано витрати на відрядження до м.Євпаторія та м.Керч в сумі 2670 грн., що призвело до розтрати майна ТОВ шляхом зловживання останнім, як службовою особою, своїм службовим становищем повторно, дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.3 ст.191 КК України; відповідно до наказу №171-к від 21 липня 2008 року за підписом ОСОБА_2 на посаду завідуючої канцелярією ТОВ фіктивно призначена ОСОБА_3, яка на даній посаді не працювала, за вказівкою останнього ОСОБА_3 нараховано та виплачено заробітну плату за період липня-жовтня 2008 року у розмірі 2441 грн. 74 коп., що призвело до розтрати майна ТОВ шляхом зловживання ОСОБА_2, як службовою особою ТОВ, своїм службовим становищем повторно, дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.3 ст.191 КК України.

          Відповідно до вимог ст.22 КПК України прокурор, слідчий, особа, яка проводить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об’єктивного дослідження обставин справи, виявити, як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого. Згідно зі ст. 64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню, зокрема, подія злочину, винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину. Підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад передбаченого КК України злочину.

          Даним обставинам орган досудового слідства  належної оцінки не дав, оскільки не дослідженні обставини щодо співвідношення посадових обов»язків ОСОБА_2, як комерційного директора ТОВ за сумісництвом згідно наказу ОСОБА_4 від 12 лютого 2008 року, як керівника ТОВ згідно контракту на управління ТОВ від 14 лютого 2008 року, ОСОБА_4, як директора ТОВ відповідно до контракту на управління від 12 лютого 2008 року та його повноважного представника за довіреністю від 13 серпня 2007 року (яка діє до 13 серпня 2010 року) ОСОБА_5, який представляв останнього щодо участі в діяльності ТОВ, відповідності їх повноважень Статуту ТОВ (в редакції станом на 13 серпня 2007 року), відповідно до якого ТОВ є господарським товариством, учасниками якого є ОСОБА_6 та ОСОБА_4, управління-загальні збори, виконавчий орган- директор, який у разі тимчасової відсутності може передавати свої повноваження за довіреністю, та їх відповідності положенням Закону України «Про господарські товариства», як наслідок,- не з»ясована належним чином спрямованість умислу ОСОБА_2, який на досудовому слідстві заперечував проти вчинення кримінально-караних дій, що охоплюються пред»явленим обвинуваченням за ч.ч.2,3 ст.191 КК України, дані доводи органом досудового слідства не спростовані, при цьому на досудовому слідстві не було предметом доказування взагалі мотиви діянь ОСОБА_2, по яких пред»явлено обвинувачення, що має істотне значення для правильної кримінально-правової кваліфікації дій можливо винної особи. Відсутність у постанові про зміну обвинувачення від 06 вересня 2011 року посилання на мотив (мету) вчинення злочинів призводить до труднощів юридичної кваліфікації діянь та їх розмежування. Зазначене є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства.

          Допущена неповнота та неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, що є підставою для направлення справи на додаткове розслідування відповідно до ст.281 КПК України.

          При проведенні нового розслідування органам досудового слідства слід урахувати зазначене в цій постанові, перевірити доводи ОСОБА_2 щодо відсутності в його діях ознак злочинів, перевірити наявність між ним та ТОВ цивільно-правових відносин щодо використання власного автомобіля, необхідно всебічно, повно та об’єктивно дослідити обставини справи; проаналізувати і дати оцінку всім зібраним у справі доказам, а також у разі необхідності додатково зібраним; з’ясувати мотиви, спрямованість умислу останнього із врахуванням повноважень посадових осіб ТОВ, які здійснювали керівництво та його управління, зокрема, осіб, відповідальних за правильність бухгалтерського обліку та фінансової звітності (в період 2008-2009 років), та прийняти рішення відповідно до вимог закону щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_2 складу відповідних злочинів.

          В судовому засіданні прокурор заперечував проти направлення справи на додаткове розслідування.

          Підсудний при вирішенні питання  про повернення справи на додаткове розслідування зазначає про відсутність умислу та мотивів на вчинення злочинів.

          За змістом ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду можливе як за клопотаннями учасників процесу, так і з ініціативи суду.

          Керуючись ст.ст.22, 64, 281 Кримінально-процесуального кодексу України, суд,-

постановив:

          Справу про обвинувачення  ОСОБА_2 за ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України повернути Прилуцькому міжрайонному прокурору для проведення додаткового розслідування.

          Запобіжний захід у виді підписки про невиїзд щодо ОСОБА_2-залишити без змін.

          На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до Апеляційного суду Чернігівської області.

          Головуючий                              суддя Олійник В.П.                    .