Справа № 2-871/11

 РІШЕННЯ  

іменем України

09 вересня 2011 року                                                                   Верхньодніпровський районний суд

                                                                                                     Дніпропетровської області

у складі:

судді Трофимової Н.А.

при секретарі Зубачевській О.А.

розглянувши  в відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

06 липня 2011 року позивачка звернулася з позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки  - ОСОБА_3, посилаючись на те, що вони з відповідачем  зареєстрували шлюб 25 квітня 2009 року.  Від цього шлюбу мають дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На цей час дитина залишилася проживати з позивачкою та знаходиться на повному її утримання. Відповідач, в свою чергу,  добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дитини. Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина в розмірі  1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менш  30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В попередньому судовому засіданні 09.09.2011р. позивачка підтримала свої вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені в позовної заяві.  

Відповідач  в попереднє судове засідання  09.09.2011р. з’явився, визнав позов в повному обсязі, а також визнав всі обставини, викладені в позовній заяві, проти ухвалення рішення в попередньому судовому засіданні не заперечував.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання позову відповідачем по справі не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому суд приймає визнання позову та задовольняє позов в повному обсязі.

Судом встановлено, що 25 квітня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області був зареєстрований шлюб, укладений між позивачкою та відповідачем, про що в Книзі реєстрації шлюбів був зроблений відповідний актовий запис №36, та видане Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 25.04.2009р.(а.с. 3).

Від цього шлюбу сторони мають спільну дитину  –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження  серії НОМЕР_2, відділом реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області 28.10.2009 року (а.с. 4).

Згідно довідки Дніпровської селищної ради Верхньодніпровського району від 04.07.2011 року №794, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  знаходиться на повному утриманні позивачки (а.с. 5).

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно з ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Статтею 191 СК України, передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

За такими обставинами позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини з усіх доходів щомісячно, але не менш 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з ст. 4 Декрету  Кабінет Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993р. N 7-93, ст. ст. 81, 88 Цивільне-процесуального кодексу України, позивачка звільнена від сплати судових витрат при зверненні з позовом про стягнення аліментів та вони стягуються з відповідача. Таким чином, з відповідача на користь держави підлягає стягненню  судовий збір у сумі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення процесу у розмірі 120 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 180-183, 191 СК України, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 210, 214, 215, 217, 218, 367 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  про стягнення аліментів, - задовольнити повністю.

          Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,   на користь ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2,  аліменти на утримання доньки –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менш 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 06 липня 2011 року.

Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судовій збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення процесу в сумі 120 грн.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до  апеляційного суду Дніпропетровської  області   через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                                    Н.А. Трофимова