Справа №22-ц-1517/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Клочко
Категорія - 27 Суддя-доповідач - Смирнова
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2011 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Смирнової Т. В.,
суддів - Попруги С. В., Хвостика С. Г.,
з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2
на рішення Сумського районного суду Сумської області від 11 липня 2011 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1,
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумчанка - Тепігтар»,
про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду із вказаним позовом, та просив, в рахунок погашення заборгованості за Генеральною кредитною угодою від 20.03.2007 року, укладеною між банком та ТОВ «Сумчанка - Тепігтар», в рамках якої було укладено 4 кредитні договори з відповідними додатковими угодами на загальну суму 1000000 грн., стягнути з поручителя ОСОБА_1, 875728 грн. 01 коп. заборгованості за кредитом та відсотками, 1700 грн. судового збору та 236 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 11 липня 2011 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 875728 грн. 01 коп. заборгованості по кредитному договору, 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2, з посиланням на неповне з’ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги доводи відповідача, що підпис у договорі поруки виконаний не ним і що цього договору він не укладав, його доводи не спростовані висновком почеркознавчої експертизи. Сам договір поруки датовано 07.02.2007 року, тоді як кредитний договір укладено 20.03.2007 року, що нелогічно. Крім того, судом не враховано, що рішенням Господарського суду Сумської області від 18 лютого 2010 року з ТОВ «Сумчанка - Тепігтар» вже було стягнуто заборгованість за вказаним договором.
Вивчивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення відповідача та його представника, підтримавших скаргу, заперечення представника відповідача, пояснення представника третьої особи, підтримавшого скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 20.03.2007 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем було укладено Генеральну кредитну угоду № 012/15-12/2571 (а.с.9), в рамках якої в подальшому укладено чотири кредитних договори:
1) кредитний договір № 012/06-11/2199 від 22.09.2006 року та додаткові угоди до нього, на загальну суму 400000 грн. зі сплатою 17,5 %, строком до 18.03.2012 року (а.с.12);
2) кредитний договір № 012/15-12/2571/1 від 20.03.2007 року та додаткові угоди до нього, на загальну суму 200000 грн. зі сплатою 18,5 %, строком до 18.03.2012 року (а.с.20);
3) кредитний договір № 012/10-12/3382 від 28.03.2008 року та додаткові угоди до нього, на загальну суму 200000 грн. зі сплатою 18 % строком до 18.03.2012 року (а.с.27);
4) кредитний договір № 012/15-12/3512 від 05.08.2008 року та додаткові угоди до нього, на загальну суму 200000 грн. зі сплатою 22,5 % строком до 18.03.2012 року (а.с.38).
В забезпечення зобов’язання за Генеральною кредитною угодою було укладено договір поруки з ОСОБА_1 від 07.02.2007 року, відповідно до умов якого у випадку невиконання та/або прострочення виконання позичальником зобов’язання за кредитним договором, поручитель зобов’язується виконати зобов’язання по погашенню заборгованості за кредитним договором.
Позичальник умов договору не виконує і станом на 21.12.2010 року заборгованість по кредиту складає 875728 грн. 01 коп., з яких:
1) за кредитним договором № 012/06-11/2199 від 22.09.2006 року – 486963 грн. 61 коп., з них: - 395000 грн. – сума основного боргу по кредиту,
- 75667 грн. 58 коп. – сума заборгованості за відсотками,
- 8721 грн. 92 коп. – пеня на суму простроченого кредиту,
- 7574 грн. 11 коп. – пеня на суму прострочених відсотків;
2) за кредитним договором № 012/15-12/2571/1 від 20.03.2007 року – 117896 грн. 95 коп. з них: - 100602 грн. 15 коп. – сума основного боргу по кредиту,
- 10305 грн. 60 коп. – сума заборгованості за відсотками,
- 4341 грн. 56 коп. – пеня на суму простроченого кредиту,
- 1047 грн. 64 коп. – пеня на суму прострочених відсотків,
- 1600 грн. – сума несплаченої комісії за надання кредиту;
3) за кредитним договором № 012/10-12/3382 від 28.03.2008 року – 102536 грн. 60 коп., з них: - 85554 грн. – сума основного боргу по кредиту,
- 13628 грн. 22 коп. – сума заборгованості за відсотками,
- 1738 грн. 26 коп. – пеня на суму простроченого кредиту,
- 1616 грн. 12 коп. – пеня на суму прострочених відсотків;
4) за кредитним договором № 012/15-12/3512 від 05.08.2008 року – 168330 грн. 85 коп., з них: - 139524 грн. – сума основного боргу по кредиту,
- 20149 грн. 36 коп. – сума заборгованості за відсотками,
- 6601 грн. 76 коп. – пеня на суму простроченого кредиту,
- 2055 грн. 73 коп. – пеня на суму прострочених відсотків;
Задовольняючи позов та стягуючи з відповідача заборгованість за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з умов договору поруки, яким передбачено відповідальність ОСОБА_1 як поручителя по зобов’язаннях ТОВ «Сумчанка - Тепігтар», та відповідач не довів у суді того, що не укладав з позивачем договору поруки.
Колегія суддів вважає, що з висновками судового рішення слід погодитися з наступних підстав.
Між сторонами виник спір з приводу виконання умов договору поруки, який врегульовано ст.ст.553-555 ЦК України.
Зокрема, за ч.1, 2 ст. 554 ЦК України боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, та поручитель відповідає у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи основний борг, проценти, неустойку, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За ч.1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників, кредитор за своїм вибором має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
З матеріалів справи, пояснень сторін в засіданні апеляційного суду вбачається, що позивач спочатку намагався стягнути борг з боржника - ТОВ «Сумчанка - Тепігтар» та відбулося рішення Господарського суду Сумської області від 18.02.2010 року, за яким стягнуто з зазначеного товариства на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» загальну суму заборгованості за кредитним зобов’язанням станом на 23.12.2009 року в загальній сумі 741062 грн. 86 коп. (а.с.107 – копія рішення)
Сторони в засіданні апеляційного суду підтвердили той факт, що будь-якого погашення боргу перед банком за зазначеним судовим рішенням не відбувалося, товариство знаходиться в стані самоліквідації, виконавчі дії не проводяться.
За таких обставин позивач цілком обґрунтовано пред’явив позов до поручителя ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яка станом на 21.12.2010 року збільшилася, та складає в загальній сумі 875728 грн. Сума боргу відповідачем ОСОБА_1, який є головою ліквідаційної комісії ТОВ «Сумчанка - Тепігтар» не оспорюється.
Заперечуючи позов відповідач не заявив вимоги про визнання договору поруки недійсним та не посилався на його недійсність, яка встановлена законом.
Договір укладено у письмовій формі. Відповідач доводив у суді той факт, що договір він не підписував, але належних допустимих доказів з цього приводу не надав, не заявляв у суді клопотання про призначення повторної експертизи підпису.
Судом першої інстанції встановлено той факт, що відповідач є директором ТОВ «Сумчанка - Тепігтар», він підписував кредитні угоди з банком від імені товариства та додатки до них, крім того, питання надання товариству кредиту вирішувалося на засіданні кредитного комітету банку та було прийнято рішення про надання кредиту за умови укладення договору поруки з директором товариства.
За таких обставин, вважати, що договір поруки не укладався немає підстав.
Сам по собі факт помилки в даті цього договору, про що пояснив представник банку, не свідчить про його не укладення сторонами.
Інші доводи апеляційної скарги висновків судового рішення не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Сумського районного суду Сумської області від 11 липня 2011 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набрала законної сили з часу проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -