Справа №22-ц-1512/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Кудін
Категорія - 27 Суддя-доповідач - Смирнова
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2011 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Смирнової Т. В.,
суддів - Попруги С. В., Хвостика С. Г.,
з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2
на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 червня 2011 року
у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк»,
третя особа відділ державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції,
про розірвання договорів та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із вказаним позовом, який мотивували тим, що протягом 2010 року, на виконання рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18.12.2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості по кредитному договору у розмірі 23836 грн. 83 коп., вони кожного місяця сплачували по 500 грн., що склало 6000 грн., тому сума заборгованості мала залишитися у розмірі 17836 грн. 83 коп. Однак, банком було повідомлено, що станом на 10.12.2010 року заборгованість перед банком складає 29276 грн. 79 коп., оскільки при погашенні кредиту кошти зараховувалися банком у повернення боргу за відсотками по кредиту, а не за основну суму кредиту та нараховані штрафні санкції за рішенням суду, тому просили визнати такі дії ПАТ КБ «ПриватБанк» незаконними. Просили також зобов’язати ПАТ КБ «ПриватБанк» здійснити зарахування сплачених ОСОБА_1 у 2010 році грошових сум в рахунок повернення боргу за кредитним договором та штрафними санкціями за умовами та в порядку виконавчого провадження по виконання вказаного рішення суду, та розірвати кредитний договір № 244185-CRED від 13.08.2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», договір обслуговування кредиту № 244185-cred від 13.08.2008 року про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної картки «Мікрокредит». Вважати моментом розірвання вказаних договорів та договору поруки № 244185-CRED від 13.08.2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ КБ ПАТ КБ «ПриватБанк», день набрання законної сили рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18.12.2009 року по цивільній справі № 2-2176/09, а саме 18.12.2009 року.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 червня 2011 року позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишено без задоволення за безпідставністю.
В апеляційній скарзі позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з посиланням на неповне з’ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог. Вказують, що внесення ними коштів протягом 2010 року було спрямовано на погашення заборгованості за судовим рішенням, що свідчить про його добровільне виконання і не було враховано судом першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення апелянта, підтримавшого скаргу, заперечення представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню наступних підстав.
Як було встановлено судом, згідно договору кредиту від13.08.2008 року ОСОБА_1 одержав від ПАТ КБ «ПриватБанк» 30000 грн. кредиту, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % річних на залишок заборгованості, штрафу в разі невиконання своїх зобов’язань перед банком, з кінцевим терміном повернення 10.08.2010 року (а.с.36-39).
В забезпечення зобов’язання за даним кредитним договором між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений договір поруки № 244185-CRED від 13.08.2008 року, та договір обслуговування кредиту № 244185-cred від 13.08.2008 року про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної картки «Мікрокредит» укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк».
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18.12.2009 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за вказаним кредитним договором у сумі 23836 грн. 83 коп. (а.с.5)
Відповідно до цього рішення видано виконавчий лист по якому відкрито виконавче провадження (а.с.6).
Протягом 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щомісяця, сплачували банку по 500 грн., що склало 6000 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції вірно виходив з того, що доводи позивачів про визнанні дій відповідача незаконними та розірвання кредитного договору є необґрунтованим, та спрямовані на уникнення виконання рішення суду та грошових зобов’язань, оскільки, підписуючи кредитний договір вони повинні були знати про наявність обов’язку щодо черговості погашення заборгованості за кредитним договором.
Колегія суддів погоджується з висновками судового рішення, оскільки вони ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не передбачено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України визначено обов’язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 534 ЦК України встановлено черговість погашення вимог за грошовим зобов’язанням. Так, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов’язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:
у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, з одержанням виконання;
у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;
у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Зі змісту кредитного договору № 244185-CRED від 13.08.2008 року (а.с.38) вбачається, що сторонами не було обумовлено іншої черговості погашення заборгованості за кредитним договором, зазначено, що кредит сплачується в останню чергу.
Крім того, як пояснили сторони в засіданні апеляційного суду, позивач проводив сплату банку щомісячно по 500 грн. на погашення кредиту, а не на виконання судового рішення яким стягнуто кошти.
Як вбачається з довідки банку про рух коштів на рахунку позивача зазначені платежі по 500 грн. ним проводились як поповнення карткового рахунку, тобто, поточні платежі за діючим кредитним договором (а.с.63, 65, 69).
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків судового рішення не спростовують, а тому відсутні підстави для скасування або зміни рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 червня 2011 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набрала законної сили з часу проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -