Справа № 2-2979/11

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

19 вересня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Литвинової І.  В. ,

при секретарі –                    Нестерова О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державного казначейства України, третя особа Управління Пенсійного фонду України  у Фастівському районі Київської області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої фізичній особі законодавчим актом, що визнаний неконституційним,-

В С Т А Н О В И В :

 Позивач звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Державного казначейства України про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 85000 грн., завданої фізичній особі законодавчим актом, що визнаний неконституційним. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є пенсіонером, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, визнаний інвалідом 2 групи та постраждалим 1 категорії. На підставі рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. з 01 січня 2008р. та по теперішній час розрахунок пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, позивачу повинен був здійснюватись відповідно до редакції ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що діяла станом на 31.12.2007р., тобто призначена позивачу пенсія по інвалідності повинна сплачуватись в розмірі не нижчому восьми мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, завдану здоров»ю в розмірі 75 відсотків від мінімальної пенсії за віком. Однак, починаючи з 01 січня 2008р. та по теперішній час, пенсія позичу сплачується в розмірі значно нижчому, чим встановлено законом, внаслідок чого позивачу завдано майнової шкоди в розмірі суми недоотриманої пенсії за цей період часу.

          В подальшому, позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути на його користь 99079 грн. 97 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

          Позивач та його представник в судове засідання не з»явились, про час розгляду справи повідомлені, подали заяву про розгляд справи за їх відсутністю.

        Представник відповідача в судове засідання не з»явився, направив письмові заперечення проти позову з проханням розглядати справу у їх відсутності.

       Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином.

        Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

         Як встановлено в судовому засіданні, позивач є пенсіонером, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, визнаний інвалідом 2 групи та постраждалим 1 категорії та має право на отримання пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Обов»язок по здійсненню даних виплат покладено на третю особу у справі - Управління Пенсійного фонду України у Фастівському районі Київської області .

         П.п.12,15 розділу 28 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визначений розмір державної пенсії та додаткової пенсії, які передбачені ст. 49 Закону в залежності від категорії інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою у відсотках прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

           Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. визнано таким, що не відповідають Конституції України положення п.п.12,15 розділу 28 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

           Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відшкодування Державою Україною матеріальної шкоди, заподіяної актом, що визнаний неконституційним, відповідно до ч.3 ст.152 Конституції України.

           Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.152 Конституції України, матеріальна чи моральна шкоди, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними відшкодовується державою у встановленому законом порядку. Відповідальність держави за зобов»язаннями визначена ст.ст.1173-1175 ЦК України, якими встановлено правило про відшкодування шкоди, завданої  фізичній або юридичній особі, незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органу державної влади, посадових чи службових осіб цих органів та шкоди, завданої в результаті прийняття органом державної влади нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований. Проте, закон, в якому визначений порядок відшкодування державою шкоди, завданої актами і діями, що в подальшому визнані неконституційними, відсутній.

            Таким чином, відсутні правові підстави для стягнення матеріальної шкоди, оскільки позивачем не доведено, відповідно до вимог ст.60 ЦПК України факт заподіяння шкоди законами, положення яких в подальшому були визнані неконституційними. Крім того, виходячи з визначення шкоди, яке міститься у ст.22 ЦК України та вини відповідача у її заподіянні, відповідно до ст.ст.170,176 ЦК України, якими передбачено, що держава здійснює цивільні права та обов»язки через органи державної влади у межах їх компетенції, встановленої законом, а тому в деліктних правовідносинах зобов»язання держави не може бути покладене на Державне Казначейство України на яке покладено функцію по здійсненню управління наявними коштами Державного бюджету України і яке є лише виконавцем, який здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів, а тому вимоги про стягнення шкоди з Державного Казначейства України є безпідставними та такими, що не піддягають задоволенню.                                         

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 22,174,1175 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,61,212,213,215 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В :

   У задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державного казначейства України, третя особа Управління Пенсійного фонду України  у Фастівському районі Київської області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої фізичній особі законодавчим актом, що визнаний неконституційним – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.   

Суддя                                                                                           І. В. Литвинова