Справа №2-2339/11

Категорія  46

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2011 року                                                                                                       м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі : головуючого –судді Коломієць О.С.  

при секретарі Расеньчук В.С.  

розглянув у відкритому судовому засіданні  цивільну справу

за позовом ОСОБА_1         

до ОСОБА_2  

про розірвання шлюбу,

в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

        Сторони перебувають в шлюбі з 1992 року. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, 1993 р.н. та малолітнього сина ОСОБА_4, 2001 р.н.

        Позивач просить шлюб розірвати, посилаючись на ті обставини, що спільне життя з відповідачем не склалось, між сторонами виникли вкрай неприязні стосунки. Причиною того стали постійні сварки та скандали, що виникають в сім’ї через неналежну поведінку відповідача, який зловживає спиртними напоями, застосовує до позивача фізичне та психологічне насилля. Тривалий час вони не підтримують шлюбних стосунків та не ведуть спільного господарства. Подальше сумісне життя і збереження сім’ї вважає неможливим, оскільки сторони втратили один до одного почуття поваги та кохання, шлюб носить лише формальний характер. На примирення не погоджується, наполягає на розлученні.

         Сторони в судове засідання не з'явились. Позивач надіслала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимог підтримує в повному обсязі. Зазначила, що наданий судом строк для примирення позитивних наслідків не дав. Відповідач також не з'явився, з невідомих суду причин. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Справа слухалась у відсутності сторін, згідно ст. 169 ЦПК України.  

         Дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе визнати позов таким, що підлягає до часткового задоволення, оскільки сторони тривалий час не підтримують подружніх стосунків та не ведуть спільного  господарства –тому спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам кожного з них. Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище «ОСОБА_1». Враховуючи інтереси малолітнього сина ОСОБА_4, його необхідно залишити на подальше  проживання  з матір’ю.  

        В частині вимог, щодо залишення неповнолітнього сина ОСОБА_3, 1993 р.н. на подальше проживання з матір'ю, суд відмовляє, оскільки дитині виповнилось 14 років і останній, відповідно до ст. 160 Сімейного кодексу, самостійно визначає своє місце проживання, якщо батьки проживають окремо.

        Керуючись ст.ст. 110, 112, 160 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 169, 197, 212-215 ЦПК України, суд -

В    И    Р    І    Ш    И    В  :

          Позов задовольнити частково.

          Розірвати шлюб між гр. України ОСОБА_1, 1975 р.н. та гр. України ОСОБА_2, 1966 р.н., який зареєстрований Житомирським міським відділом РАГСу, актовий запис № 719 від 23.05.1992 року.

          Малолітнього сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 на подальше  проживання залишити з матір'ю.  

          Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище «ОСОБА_1».

          В решті позовних вимог позивачу відмовити за безпідставністю.  

          Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

         Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.   

        Суддя :