Справа № 2-306/2008 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2008 року                                                                        Криворізький районний суд

                                                                                                          Дніпропетровської області

у складі:

             головуючого судді:                                                         Бондарчука Г.Д.

             при   секретарі                                                                   Ференц І.З.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, де вказала, що 02.08.2005 року уклала шлюб з відповідачем. Від шлюбу подружжя неповнолітніх дітей не має. Причиною розпаду сім'ї стало взаємне небажання підтримувати нормальні сімейні стосунки, неправомірна поведінка відповідача, в наслідок чого між сторонами почали виникати сварки та скандали. Шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують з трваня 2006 року, не ведуть спільного господарства. Майновий спір відсутній. Позивачка просила постановити рішення, яким шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати.

Позивачка у судове засідання не з'явилася, в матеріалах справи є її письмова заява про розгляд справи за її відсутності, свої позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.

Відповідач у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи є його письмова заява, яка нотаріально засвідчена, в якій він позовні вимоги визнав та не заперечував проти розірвання шлюбу.

Суд, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню на наступних підставах.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.  Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що 02.08.2005 року між позивачкою по справі та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 1749 (а.с. 2).

Від шлюбу подружжя неповнолітніх дітей не має. Проте, оскільки відповідач проживає в Лівані, з якою України не має угоди про надання парвової допомоги з шлюбно-сімейних питань, розірвати шлюб за місцем проживання відповідача позивачка не змогла.

Сторони не проживають разом з травня 2006 року, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини. Причиною припинення шлюбних відносин та розпаду сім'ї стала втрата почуття любові та взаємоповаги, взаємне небажання підтримувати сімейні стосунки, неправомірна поведінка відповідача, в наслідок чого між сторонами почали виникати постійні сварки та скандали, роблячи подальше спільне проживання єдиною сім'єю не можливим.

Сторони миритися не бажають та наполягають на розірванні шлюбу. Майнового спору між сторонами не має.

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки в судовому засіданні було зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові та взаємоповаги зникло, а подальше спільне проживання суперечить інтересам позивачки.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється в наслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, шо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За таких підстав, коди судом встановлено, що шлюб між подружжям існує лише формально, шлюбні відносини та ведення сіпльного господарства між ними припинено, зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збережння шлюбу буде суперечити їх інтересам, суд вважає, що позов підлягає задоволення а шлюб, зареєстрований 02.08.2005 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 1749 - рорізванню.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу судовий збір стягнути з позивачки, як ініціатора розірвання шлюбу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112  Сімейного Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 02.08.2005 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 1749 - розірвати.

Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з ОСОБА_1 в розмірі 17 /сімнадцяти/ гривень 00 коп.,  ОСОБА_2 - від сплати судового збору звільнити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, або протягом 10 днів без подачі заяви на апеляційне оскарження

Головуючий суддя: