2-а-2742/11

П О С Т А Н О В А

І м е н е м  У к р а ї н и

16.08.2011   року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді                  Калініченко Л.С.

при секретарі                           Федоровій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,-

В С Т А Н О В И В :

        позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити з 01.06.2010 р. перерахунок та виплату пенсії за віком, згідно поданої ним заяви від 26.05.2010 р. у відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст.40 та ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення.    

        Позовні вимоги мотивовані тим, що він є пенсіонером за віком та перебуває на обліку у відповідача, одержуючи державну пенсію за віком, після призначення пенсії продовжує працювати. Позивач, після набуття права на перерахунок пенсії звернувся до відповідача 26.05.2010 р. з відповідною заявою та документами про проведення перерахунку пенсії з урахуванням стажу, набутого після призначення пенсії та заробітку. Однак, при перерахунку пенсії відповідач застосував середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 р. –1197,91 грн. Позивач вважає, що дії відповідача порушили його право на отримання повного розміру пенсії після перерахунку. Оскільки, його звернення до відповідача від 06.09.2010 р. та 22.06.2011 р. про здійснення перерахунку та виплати пенсії залишено без задоволення, просить суд визнати дії відповідача протиправними, зобов»язати  провести перерахунок та виплату пенсії за віком з 01.06.2010 року відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, а також проводити в подальшому виплати пенсії відповідно до чинного законодавства України.

       Ухвалою суду від 13.07.2011р. позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату їй пенсії за період часу з 01.06.2010 р. по 10.01.2011 р. включно залишено без розгляду.

        Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

        Представник відповідача в судове засідання не з»явився надав письмову заяву, в якій просить розглянути справу із застосуванням шестимісячного строку позовної давності, передбаченого ст.ст. 99,100 КАС України, зазначивши, що позивачу було перераховано пенсію за віком з 01.06.2010 р. В період з 01.06.2010 р. позивач отримував пенсію кожного місяця, розмір якої йому був відомий. Позивач звернувся з письмовою заявою до УПФУ в Голосіївському районі м.Києва 06.09.2010 р. та отримав відповідь 23.09.2010 р. До суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав звернувся лише 11.07.2011 р., тобто з моменту коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про нібито порушення своїх прав минуло більше шести місяців, відповідно строк пропущено.

Суд, вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.  

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», що не заперечується відповідачем. Після призначення пенсії позивач продовжує працювати.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 26.05.2010 р., йому зроблено перерахунок пенсії  із застосуванням показника заробітної плати за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн.

На звернення позивача від 06.09.2010 р. та 22.06.2011 з проханням перерахувати пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва листами від 23.09.2010 року № 819/12/К/-684, та від 04.07.2011 № 2150/12/К-2329 в здійсненні такого перерахунку відмовило.

Розпорядження про перерахунок та рішення про відмову в перерахунку пенсії позивач не оскаржив.

На думку суду, правові наслідки для позивача створюють розпорядження та рішення, а не дії, внаслідок чого має місце неправильно визначений предмет спору. Розпорядження та рішення у межах спірних відносин є способом реалізації відповідачем владних управлінських функцій, як суб’єктом владних повноважень.

          Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-12 та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 від 09 липня 2003 р.  

         Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарні місяці страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року.          

         Частиною 2 статті 40 вказаного Закону встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії, відповідно до ч. 2 ст.40 вищевказаного Закону, і є величиною постійною, не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при обчисленні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для призначення пенсії.

          Позивач просить зобов»язати відповідача провести йому перерахунок пенсії з урахуванням середньої заробітної плати на одну застраховану особу по Україні, з якої сплачено страхові внески, однак середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України та середня заробітна плата на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески це різні поняття, які не можуть використовуватися при обчисленні пенсії одночасно.

          Крім того, суд зазначає, що формула обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії (призначення, перерахунку) визначається ч.2 ст. 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, встановлена у формулі, за календарний рік, що передує року звернення визначається один раз при призначенні пенсії та в подальшому використовується як постійна величина для пенсіонера, на відміну від інших показників, а саме: суми коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожен місяць та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

          Перерахунок пенсій у зв’язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

         Вказана редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 і визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-РП/2008.

          Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

         Аналіз відтвореної (діючої норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону № 1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

         Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).

         З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

         Керуючись ст.92 Конституції України,  ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»   ст. ст.10, 11 ,18, 158-160, 161-163, 185, 186 КАС України, суд, -

                                         П О С Т А Н О В И В :              

           в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії –відмовити.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції.   

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття  постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.   

          Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку,  визначеному ст. 254 КАС України.

        Суддя                     

        Суддя