ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"13" вересня 2006 р. | Справа № 28/121-06-2994 |
За позовом: Державної організації Інституту електрозварювання ім.Е.О.Патона Національної академії наук України „Науково-інженерний центр „Дуга”;
До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Гідропром”;
Про стягнення 9 615,49 гривень.
По зустрічному позову: Товариства з обмеженою відповідальністю „Гідропром”;
до Державної організації Інституту електрозварювання ім.Е.О.Патона Націонельної академії наук України „Науково-інженерний центр „Дуга”;
Про стягнення штрафу в сумі 3502,50 гривень та пропорційне зменшення вартості робіт на суму 9615,49 гривень.
Суддя Гуляк Г.І.
Представники:
Від позивача: Мізін О.П. –за дорученням;
Від відповідача: Кас’янова Л.Ю.- за дорученням;
СУТЬ СПОРУ: позивач - Державна організація Інституту електрозварювання ім.Е.О.Патона Національної академії наук України „Науково-інжинерний центр „Дуга”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення суми основного боргу в сумі 6400 гривень, 3% річних в сумі 383,29 гривень та встановленого індексу інфляції в розмірі 2 832,20 гривень з Товариства з обмеженою відповідальністю „Гідропром”.
Мотивуючи свої вимоги наступним: 10 червня 2004 року між Державною організацією Інститутом електрозварювання ім. Е.О. Патона НАН України "Науково-інженерний центр "ДУГА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідропром" був укладений договір № 175 на виготовлення, передачу, впровадження обладнання. Згідно з п.п. 1.1 договору № 175, за дорученням відповідача /замовника/ –позивач /виконавець/ приймає на себе зобов’язання по виконанню робіт - виготовлення, передача установки для зварювання кільцевих швів бака наливного АД 380.73, та надає його у власність Замовника на власній виробничій територій на умовах ЕХW, згідно п.п. 3.1.договору. Відповідно до п.п. 2.3 договору № 175, відповідач /замовник/ здійснює на користь позивача /виконавця/ платіж в повному об'ємі вартості обладнання до моменту передачі обладнання, після виконання всього об'єму по його виготовленню та приймання на території виробничої площі позивача на підставі підписаного сторонами прийомо-здаточного акту і виставленого рахунку на протязі 3 банківських днів. Вартість обладнання та загальна сума договору складає 70 050 гривень, згідно п.п. 2.1, 2.2 договору. Відповідачу були виставлені рахунки за № 6/10 від 8 жовтня 2004 року, № 23/11 від 23 листопада 2004 року та до передачі обладнання ТОВ "Гідропром" здійснило часткову оплату виконаних робіт на суму 41118 гривень. 24 листопада 2004 року на виробничій території позивача /виконавця/ обладнання було передане у власність відповідача на умовах ЕХW та прийнято його представником Костикьян Л.С. який діяв на підставі довіреності ЯИП № 797010 від 23.11.2004р. В підтвердження передачі обладнання представниками сторін підписано накладну № 1023 від 24.11.2004р. Після отримання обладнання, відповідач здійснив оплату в сумі 22 532 гривень, після чого припинило оплату за договором № 175. На адресу було направлено претензію 20 січня 2006 року, на яку відповідач не надав відповіді. Таким чином, позивач вказує, що у відповідача виникла заборгованість у сумі 6 400 гривень.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно з п.п. 6.1 Договору № 175, за невиконання чи неналежне виконання обовязків за договором сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством.
Згідно з абзацем 2 ч. 1 ст 193 ГКУ до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Представник відповідача 26 квітня 2004 року за вхідним №8831 надав відзив на позовну заяву, згідно якого вимоги позивача не визнає та вказує, що дійсно між позивачем та відповідачем було укладено договір на виготовлення, передачу та упровадження обладнання за № 175 від 10.06.2004р., згідно з яким позивач зобов'язаний був виготовити та передати відповідачу обладнання для зварювання кільцевих швів бака наливного АД 380.73 - 1 одиницю, вартістю 70 050 гривень. Вказане обладнання було виготовлене позивачем та передане відповідачу 24.11.2004р., по накладній № 1023 від 24.11.2004р. На підставі ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію, в т.ч. сплатити гроші; зобов'язання виникають з підстав встановлених ст.11 ЦК. Ст.11 п.2 п.п.1 ЦК встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори. Так, п.2.3 договору встановлює, що відповідач зобов'язаний здійснити платіж в повному об'ємі вартості обладнання „після виконання всього об'єму по його виготовленню та приймання на території виробничих площ виконавця (позивача) на підставі підписаного обома сторонами двохстороннього приймально - передавального акту". Вказані в п.2.3 договору обставини на думку відповідача не наступили з наступних підстав: весь об'єм по виготовленню обладнання позивачем не здійснений, так як обладнання виготовлено неякісно, що підтверджується Актом експертизи Одеської регіональної Торгово- промислової палати від 27.05.2005р. № НП - 1926, Актом експертизи ОРТПП від 19.04.2006р. № НП - 1206, Актом приймання продукції по якості від 27.05.2005р., так і позивачем, про що був складений та затверджений першими особами позивача та відповідача двохсторонній Акт №19 від 01.08.2005р.; приймання обладнання на території виробничих площ позивача та підписання двохстороннього приймально - передавального акту не було здійснено. На підставі викладено, відповідач вважає, що не наступив строк виконання зобов'язання по оплаті грошових коштів. А отже, немає прострочення виконання грошового зобов'язання, яке в відповідності до ст.625 ЦК України, є підставою для пред'явлення вимоги про оплату суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також трьох процентів річних.
Приймання продукції по якості здійснене за участю експерта Одеської регіональної ТППУ, згідно з Інструкцією про порядок приймання продукції по якості № П-7, затвердженою постановою ДА при СМ СРСР від 25.04.1966р. Приймання здійснене без участі позивача, так як представник позивача для участі у прийнятті не прибув. Телефонограмою від 24.05.2005р. позивач повідомив про те, що його представник для участі в прийманні по якості не прибуде, що підтверджується випискою з Журналу телефонограм. Виклик позивача для участі в прийманні підтверджується Повідомленням про виклик представника виготовлювача за вих. № 59 від 23.05.2005р., яке було направлене телеграфом та телеграмою від 25.05.2005р. Таким чином, факт неякісності обладнання встановлений в порядку передбаченому законодавством та підтверджений позивачем.За таких обставин представник відповідача просить суд у задоволені позову відмовити повністю.
Відповідач за вхідним №4844 від 26 квітня 2006 року звернувся до господарського суду з зустрічним позовом, в якому просить суд стягнути з Державної організації Інституту електрозварювання ім.Е.О.Патона Національної академії наук України „Науково-інжинерний центр „Дуга” штраф за неякісне виготовлення обладнання в сумі 3502,50 гривень та зменшити вартість виконаних робіт на суму 9 615,49 гривень.Відповідач мотивує свої вимоги наступним: Між позивачем і відповідачем був укладений договір на виготовлення, передачу та упровадження обладнання за № 175 від 10.06.2004р., згідно з яким відповідач зобов'язаний був виготовити та передати установку для зварювання кільцевих швів бака наливного АД 380.73, вартістю 70 050 гривень. Вказане обладнання було виготовлене відповідачем та передане позивачу 24 листопада 2004 року за накладною № 1023 від 24.11.2004р.
Представник позивача за зустрічним позовом вказує, що виготовлене відповідачем за зустрічним позовом обладнання неякісне та підтверджується Актом експертизи Одеської регіональної Торгово-промислової палати від 27.05.2005р. № НП-1926. Наявність прихованих недоліків обладнання по якості було підтверджено як названим Актом експертизи від 27.05.2005р., Актом приймання продукції по якості від 27.05.2005р., так і відповідачем, про що був складений затверджений першими керівниками позивача та відповідача двохсторонній Акт № 19 від 01.08.2005р. Приймання продукції по якості здійснене з участю експерта Одеської регіональної ТППУ, згідно з Інструкцією про порядок приймання продукції по якості № П-7, затвердженою постановою ДА при СМ СРСР від 25.04.1966р. Приймання здійснене без участі представників позивача. Телефонограмою від 24.05.2005р. відповідач нас повідомив про те, що його представник для участі в прийманні по якості не прибуде. Виклик позивача для участі в прийманні підтверджується Повідомленням про виклик представника виготовлювача за вих. № 59 від 23.05.2005р., яке було направлене телеграфом та телеграмою від 25.05.2005р. В Акті експертизи від 27.05.2005р. № НП-1926 вказано, що „надана до експертизи в період гарантійного строку експлуатації установка... має приховані недоліки виробничого характеру, в зв'язку с чим не може бути використана за призначенням". Таким чином, факт неякісності обладнання встановлений в порядку передбаченому законодавством та підтверджений відповідачем по зустрічному позові. У відповідності до ст.231 п.4 ГК України, ст.549 п.2 ЦК України та на підставі п.6.5 договору № 175 в випадку неякісного виготовлення обладнання відповідач зобов'язаний оплатити позивачу штраф в розмірі 5% від вартості обладнання яка складає 3502,50 гривень.
Також позивач по зустрічному позові вказує, що по правовій природі договір № 175 від 10.06.2004 р. є договором підряду, так як основним предметом договору є виготовлення несерійного обладнання. Ст.858 п. 1 п.п 2 ЦК України встановлює, що „у випадку виконання підрядником роботи з...недоліками, які роблять її непридатною для звичайного використання роботи такого характеру, замовник... має право за своїм вибором вимагати від підрядника... пропорційного зменшення ціни роботи". Згідно умов договору вартість робіт складає 70 050 гривень, сплачено 63 650 гривень. Проте на даний час обладнання не використовується у зв'язку з тим, що обладнання непридатне до експлуатації, що підтверджується Актом експертизи від 19.04.2006р. № НП-1206, в якому вказано, установка „має недоліки виробничого характеру, які виникли у виробника, та не може бути використана за призначенням". Отже, позивач за зустрічним позовом робить висновок, що роботи виконані підрядником з недоліками, які роблять її непридатною для звичайного використання в роботі. На підставі викладеного, сума 9 615,49 грн. є мінімальною для визначення пропорційності зменшення ціни, як замовник по договору підряду, на підставі ст.858 п. 1 п.п 2 ЦК України, позивач за зустрічним позовом просить суд зменшити вартість робіт на суму -9 615.49 гривень. Відповідно до ст.651 ЦК України, договір може бути змінено...за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. При цьому, „істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору". У даному випадку ТОВ „Гідропром”, як замовник обладнання, розраховували на використання обладнання в своїй виробничій діяльності. А так як обладнання непридатне до експлуатації, ТОВ „Гідропром” позбавлене того, на що розраховувало при укладенні договору та має право вимагати зміни договору відносно зменшення ціни роботи. У відповідності зі ст.261 ЦК України, перебіг строків позовної давності починається від дня, коли особа довідалася про порушення свого права. Підприємство дізналося про невідповідність якості виготовленого відповідачем обладнання умовам Договору № 175 - 23.05.2005р., що підтверджується актом про наявність прихованих недоліків, у відповідності до п. 16 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення за якістю № П-7 від 25.07.1966р. Таким чином, строк позовної давності 1 рік, встановлений ст.258 п.2 ЦК для стягнення штрафу, не закінчився. Строки позовної давності, встановлені ст.ст. 863. 864 ЦК для пред'явлення вимог пов'язаних з неналежною якістю робіт по договору підряду, також не закінчилися з наступних підстав: згідно ст.863 ЦК України, встановлено строк позовної давності в один рік для пред'явлення вимог, пов'язаних з неналежною якістю робіт, виконаних за договором підряду. Ст.864 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений гарантійний строк і заява з приводу недоліків зроблена в межах гарантійного строку, перебіг позовної давності починається від дня заявлення про недоліки. В свою чергу, на підставі ст.860 п.1 ЦК України, перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли робота була прийняти замовником, якщо інше не встановлено договором підряду. Робота була прийнята нами 24 листопада 2004 року за накладною № 1023 від 24.11.2004р. Договором встановлений гарантійний строк - 12 міс. (тобто до 24.11 2005р.), який був продовжений до 01.08.2006р. сторонами на підставі підписаного першими керівниками обох сторін Акта № 19 від 01.08.2005р. Крім того, ст.860 п.2 ЦК України встановлює, що до обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовується положення ст.676 ЦК України. Ст.676 ЦК України передбачає, що гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися у зв'язку з виявленими у ньому недоліками, за умови повідомлення про це продавця в порядку, встановленому ст.688 ЦК України. ТОВ „Гідропром” неодноразово повідомляли відповідача, в порядку передбаченому ст.688 ЦК України, про порушення умов договору відносно якості обладнання: відповідачу були направлені заяви про недоліки - повідомлення. Отже, гарантійний строк на теперішній час не закінчився. Заяви з приводу недоліків роботи були неодноразово зроблені в межах, як первинного так і продовженого гарантійного строку. Перша така заява про недоліки була зроблена 23.05.2005р. (до спливу первинного гарантійного строку встановленого договором, тобто до 24.11.2005р.), шляхом направлення відповідачу Повідомлення про виклик представника виконавця за вих. № 59, в якому було вказано, які саме недоліки були виявлені. Повторна заява про недоліки була зроблена 02.03.2006р., шляхом направлення відповідачу Повідомлення -претензії про порушення умов договору відносно якості обладнання (до спливу продовженого гарантійного строку, встановленого Актом № 19, тобто до 01.08.2006р.). Отже, строк позовної давності для пред'явлення вимог пов'язаних з неналежною якістю робіт за договором підряду закінчується 23.05.2006р.Таким чином, сума позову складає 13 117,99 гривень.
Ухвалою суду від 28 квітня 2006 року прийнято до спільного розгляду зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Гідропром”.
Строк розгляду справи було продовжено за клопотанням сторін до 4 серпня 2006 року, ухвалою суду від 5 червня 2006 року.
Представник позивача 25 липня 2006 року за вхідним № 15880 надав відзив на зустрічну позовну заяву, згіно якого зустрічні вимоги не визнає та просить суд у задоволені зустрічних позовних вимог відмовити повністю, з наступних підстав: Відповідно до п.п. 6.5 договору на виготовлення, передачу та впровадження обладнання № 175 від 10.06.2004р., виконавець - Державна організації Інституту електрозварювання ім.Е.О.Патона Національної академії наук України „Науково-інжинерний центр „Дуга” сплачує замовнику -ТОВ "Гідропром" штраф в розмірі 5% від вартості обладнання. До вимог про стягнення неустойки (штрафу) ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено скорочений строк позовної давності в один рік. Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Обладнання що виготовлене за Договором № 175 було отримане позивачем по зустрічному позову на виробничій території відповідача 24.11.2004р. за накладною № 1023. Цей факт також підтверджується самим позивачем. Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України та п.п. 2.3. договору № 175, замовник (позивач по зустрічній позовній заяві) зобов'язаний прийняти роботу на території виробничої території виконавця, оглянути її і в разі виявлення недоліків негайно заявити про них виконавцю. Таким чином перебіг позовної давності для вимоги стягнення неустойки (штрафу) починається з дати коли позивач по зустрічній позовній заяві отримав обладнання та міг довідатись про порушення свого права - 24.11.2004р. та закінчився до пред'явлення зустрічного позову —24.11.2005р.
Стосовно зменшення вартості робіт, представик відповідача за зустрічним позовм вказує, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 858 ЦК України якщо робота виконана з недоліками, замовник (позивач по зустрічному позову) може вимагати від виконавця (відповідача за зустрічним позовом) пропорційного зменшення ціни роботи, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно п.п. 4.3 договору № 175 від 10.06.2004р. якщо обладнання не відповідає діючим стандартам, технічним умовам, чи в ньому виявлені виробничі недоліки, замовник та виконавець зобов'язані скласти двосторонній акт з переліком необхідних виправлень та встановленням строку їх виконання. Таким чином, виходячи з приписів ч. 1 ст. 858 ЦК України позивач по зустрічному позову безпідставно, в супереч вимог п.п. 4.3. Договору № 175 пред'явив вимогу про зменшення вартості робіт.
Ухвалою суду від 25 липня 2005 року строк розгляду справи продовжено за клопотанням сторін до 4 жовтня 2006 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників
сторін, суд встановив наступне:
Між Державною організацією Інститутом електрозварювання ім. Е.О. Патона НАН України "Науково-інженерний центр "ДУГА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідропром" був укладений договір № 175 від 10 червня 2004 року на виготовлення, передачу, впровадження обладнання. Згідно з п.п. 1.1 договору № 175, за дорученням відповідача /замовника/ –позивач /виконавець/ приймає на себе зобов’язання по виконанню робіт - виготовлення, передача установки для зварювання кільцевих швів бака наливного АД 380.73, та надає його у власність Замовника на власній виробничій територій на умовах ЕХW, згідно п.п. 3.1.договору.
Відповідно до п.п. 2.3 договору № 175, відповідач /замовник/ здійснює на користь позивача /виконавця/ платіж в повному об'ємі вартості обладнання до моменту передачі обладнання, після виконання всього об'єму по його виготовленню та приймання на території виробничої площі позивача на підставі підписаного сторонами прийомо-здаточного акту і виставленого рахунку на протязі 3 банківських днів.
24 листопада 2004 року на виробничій території позивача /виконавця/ обладнання було передане у власність відповідача на умовах ЕХW та прийнято його представником Костикьян Л.С. який діяв на підставі довіреності ЯИП № 797010 від 23.11.2004 року.
Вартість обладнання та загальна сума договору складає 70 050 гривень, згідно п.п. 2.1, 2.2 договору. Відповідачем була здійснена оплата в сумі 63 650 гривень, несплачена решта становить 6 400 гривень.
На адресу відповідача було направлено претензію 20 січня 2006 року, на яку відповідач не надав відповіді.
Актом експертизи Одеської регіональної Торгово- промислової палати від 27 травня 2005 року за № НП –1926, встановлено, що пред’явлене обладнання марки АД 380.73 установка для зварювання кільцевих швів бака наливного має скриті недоліки виробничого характеру, у зв’язку з чим подальше використання за призначенням неможливе та актом експертизи ОРТПП від 19.04.2006р. № НП –1206.
Між сторонами 1 серпня 2005 року був підписаний акт прийому-передачі робіт про усунення скритих недоліків обладнання за №19, який підписаний та затверджений керівниками підприємств.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи приписи чинного законодавства, оцінюючи надані сторонами докази у їх сукупності суд дійшов наступних висновків.
10 червня 2004 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 175, за умовами якого позивач /виконавець/ приймає на себе зобов’язання виготовити та передати у власність відповідачу /замовнику/ установку для зварювання кільцевих швів бака наливного АД 380.73, в строк до липня 2004 року. Відповідач /замовник/ в свою чергу зобов’язався здійснити повну оплату вартості обладнання після підписаня акту прийому-передачі готового обладнання на протязі трьох банківських днів.
Відповідно до п.3.1 договору позивач /виконавець/ передає готове обладнання на власних площах на умовах EХW.
Приймаючи до уваги той факт, що сторони не виконали належним чином умови договору та не передали відповідено до умов договору готове обладнання, суд робить висновок, що вказана накладна за якою було отримане обладнання не може бути доказом прийому передачі готового обладнання за якістю та відповідності технічним нормам. Оскільки між сторонами 10 червня 2004 року було підписано протокол розбіжностей, за умовами якого згідно п.4.2 встановлено, обладнання по кількості та якості здійснюється на виробничої території виконавця /позивача/ у відповідності до Інструкції „Про порядок прийомупродукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживанняпо кількості” за №п-6 від 15.06.1965 року, та Інструкції „Про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості” за №П-7 від 25.04.1966 року.
Відповідно Інструкції за №П-7, в п.22 передбачено, що для участі у прийомкі продукції повинні направлатися особи компетентні ( за фахом роботи, за освітою, за досвідом роботи, діяльності), одже особа яка приймала обладнання не мала достатніх навиків та досвіду роботи на установкі для зварювання кільцевих швів бака наливного АД 380.73.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статею п.1 ч.2 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори. Так, п.2.3 договору встановлено, що /замовник/ відповідач зобов'язаний здійснити платіж в повному об'ємі вартості обладнання „після виконання всього об'єму по його виготовленню та приймання на території виробничих площ виконавця (позивача) на підставі підписаного обома сторонами двохстороннього акту прийому-передачі". Суд зазначає, що вказані в п.2.3 договору обставини не наступили з підстав не підписання двохстороннього акту прийому-передачі готового обладнання на території виробничих площ позивача.
За таких обставин суд робить висновок, що строк виконання зобов'язання по оплаті не наступив.
Стосовно зустрічних позовних вимог, суд погоджується з позивачем за зустрічним позовом, що укладений договір за правовою природою є договором підряду.
Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 858 ЦК України якщо робота виконана з недоліками, замовник може вимагати від виконавця пропорційного зменшення ціни роботи, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно п.п. 4.3 договору № 175 від 10.06.2004р. якщо обладнання не відповідає діючим стандартам, технічним умовам, чи в ньому виявлені виробничі недоліки, замовник та виконавець зобов'язані скласти двосторонній акт з переліком необхідних виправлень та встановленням строку їх виконання. Таким чином, суд вважає, що позивач по зустрічному позову безпідставно та в супереч вимог п.п. 4.3. договору № 175 пред'явив вимогу про зменшення вартості робіт.
Суд також не може застосовувати п.6.5 договору №175, оскільки договором передбачено, що за неякісне виконання зобов’язань по виготовленню обладнання виконавець сплачує замовнику штраф в розмірі 5% від вартості робіт. Скриті недоліки були виявлені лише 27 травня 2005 року, згідно акту за №НП-1926, більше ніж через шість місяців після отримання продукції. Доказів того, що скриті недоліки були виявлені при отримані продукції на виробничих площах позивача –відповідачем не надано, також докази того, що обладнання не працювало шість місяців також в матерілах справи відсутні.
В ході розгляду справи було встановлено, що для роботи з установкою для зварювання кільцевих швів бака наливного АД 380.73, потрібний фахівець, який пройшов спеціальні курси та набув спеціальні знання. Доказів того що такий факівець працює на підприємстві ТОВ „Гідропром”, відповідач не надав.
Суд не може прийняти до уваги, акт експертизи від 17 квітня 2006 року за № НП-1206, оскільки вказана експертиза проводилася без участі представників позивача. Доказів повідомлення позивача про час проведення експертизи суду не надано.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Але згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин суд доходить висновку що первісний позов не обґрунтований, не підтверджений належними доказами та не підлягає задоволенню.
Зустрічна позовна заява також не підлягає задоволенню у зв’язку з недоведеністю.
Керуючись ст.ст.44,49,82-84, ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. У задоволені первісних позовних вимог Державної організації Інституту електрозварювання ім.Е.О.Патона Націонельної академії наук України „Науково-інжинерний центр „Дуга” - відмовити повністю.
2. У задоволені зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Гідропром” - відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення підписане 25 вересня 2006 року.
Суддя Гуляк Г.І.