Справа № 2-а-3252/11

П О С Т А Н О В А

І М Е  Н Е М      У К Р А Ї Н И

            15 серпня 2011 року                    Солом’янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді-Букіної О.М.

при секретарі-Кіцелюк Ю.Ю.

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до   управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва про визнання дій протиправними та зобов’язання провести перерахунок  пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 03.06.2011 року звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії з застосування  показника середньої заробітної плати  за 2009 рік, зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог ст.ст. 40,42 Закону України «Про загальнообов»язкове  державне пенсійне  страхування»з 25.08.2010 року з застосування показника середньої  заробітної плати за 2009 рік та стягнути моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн. спричиненої неправомірними діями відповідача.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що перебуває на пенсії та продовжує працювати. 25.08.2010 року він звернувся до управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва з заявою та відповідними документами  на перерахунок пенсії як працюючому пенсіонеру у відповідності до вимог ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»N 1058-IV та п/п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Незважаючи на те, що  за 2009 рік вже був затверджений показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу у сумі 1650,43 грн., який має застосовуватись при визначенні коефіцієнту заробітної плати за 2009 рік при призначенні пенсій у відповідності з Законом, відповідач провів перерахунок з врахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік всупереч порядку, чітко обумовленому в п/п.3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Відмову у застосування при перерахунку пенсій в 2010 році показника середньої заробітної плати за 2009 рік   відповідач в листі від 10.02.2011 року мотивував посиланням на те, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано неконституційним внесення змін до ст.ст. 40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»щодо визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсій. У зв’язку з цим вважає, що перерахунок пенсії проводився відповідно до чинного законодавства та згідно з матеріалами пенсійної справи та заяви позивача від 25.08.2010 року.

Між тим, позивачка зазначає, що в п/п 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»тільки підтверджується застосування показника середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2009 рік.  

Таким чином, позивач вважає, що управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва свідомо порушує захищені Конституцією України права позивача на перерахунок пенсії в 2010 році у встановленому законодавством порядку із застосуванням середньої заробітної плати працівників у  середньому  на  одну застраховану особу в цілому по Україні,  з якої сплачено  страхові внески, за 2009 рік у сумі 1650,43 грн. Вказані дії відповідача спричинили позивачу моральних страждань, а тому позивач просив стягнути з відповідача на його користь у відшкодування спричиненої моральної шкоди в розмірі 10 000, 00 грн.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та письмових заперечень проти позову не подав.

Однак з письмової відповіді представника відповідача від 10.02.2011 року на звернення позивачки вбачається, що представник вважає розмір пенсії обчисленим згідно з вимогами чинного законодавства.

Посилається на те, що згідно з ч.4 ст. 42  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»було передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначався згідно статті 40 Закону.

Вказує, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зміни, що були внесені до ст.ст. 40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсій були визнані неконституційними.

Тому згідно із роз’ясненням Пенсійного фонду України та Міністерства праці та соціальної політики України (спільний лист Мінпраці та Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року) до законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, перерахунки пенсій відповідно до п. 11 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року провадяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік -1197,91 грн.

Ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва від 29.06.2011 року частину позовних вимог за період до 203.12.2010 року залишено без розгляду.   

Враховуючи те, що відповідач в судове засідання не з»явився, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача, на підставі наявних матеріалів.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійний  фонд  України  є центральним органом виконавчої влади і у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Постановою КМ України від 24.10.2007 року № 1261, та організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією.

Управління Пенсійного фонду  України  у районах,  містах і районах у містах є органами Фонду,  підвідомчими  відповідно  головним  управлінням  Фонду   в Автономній Республіці Крим,  областях, містах Києві та Севастополі,  що  разом  з  цими  управліннями утворюють систему органів Фонду. Управління  у  своїй  діяльності  керується Конституцією і законами України,  указами Президента України  та постановами  Верховної  Ради  України,  прийнятими  відповідно  до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, Положенням  про  Пенсійний  фонд України,  затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 N 1261, постановами правління, наказами Фонду, наказами та розпорядженнями регіональних  управлінь,  іншими  нормативно-правовими  актами,  Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим Постановою Пенсійного фонду  від 25.02.2008 року  № 5-5.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначається виключно законами про пенсійне забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»(крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення»- за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання з інших джерел).

Частиною  4  ст.  42  Закону України  «Про  загальнообов’язкове  державне   пенсійне страхування» визначено,  що у разі якщо застрахована особа після  призначення  пенсії  продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Судом встановлено, що позивач  перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за віком.

Перебуваючи на пенсії, позивач продовжує працювати. 25.08.2010 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою та відповідними документами  на перерахунок пенсії як працюючому пенсіонеру у відповідності до вимог  ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»N 1058-IV та п/п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».  

Представник відповідача у відповіді не заперечував, що у зв’язку з тим, що позивачка є працюючим пенсіонером та після  попереднього  перерахунку пенсії  має більше 24 місяців страхового стажу, то має право на перерахунок пенсії як працюючий пенсіонер з урахуванням не менш як 24 місяців страхового  стажу  після  призначення  (попереднього перерахунку) пенсії, що передбачено ст. 42 Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Так, відповідно до ч. 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року №1058-IV - у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

За змістом ч. 1 ст. 40 Закону - для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.

Підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року № 107-VI частину 4 статті 42 Закону № 1058-IV викладено в новій редакції: «У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із аб. 3 ч. 1 ст. 40 цього Закону».

Між тим, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 вказане положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України - Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року № 1058-IV в їх первинній редакції.

Отже, з часу прийняття цього рішення перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону.

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»п. п. 3 п. 11 якої визначено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.

Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.

Тобто, фактично цією нормою відтворена редакція ч. 4 ст. 42 Закону в редакції Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яка визнана неконституційною.

Таким чином, починаючи з 28 травня 2008 року діють два нормативно-правові акти Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року № 1058-IV та постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, які регулюють спірні правовідносини.

При цьому, умови перерахунку пенсії, визначені в наведеному підпункті постанови Кабінету Міністрів України не відповідають умовам, викладеним в ч. 1 ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV в редакції Закону від 09 липня 2003 року № 1058-ІV.

Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору застосовувати правила ч. 1 ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону, а тому приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої  заробітної  плати  працівників  у  середньому  на  одну застраховану особу в цілому по Україні,  з якої сплачено  страхові внески та  яка  відповідно  до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009 рік.

Враховуючи вищезазначене, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року № 1058-IV не встановлює обмеження можливості працюючим пенсіонерам скористатися правом на перерахунок пенсії в будь-який час після її призначення, проте містить застереження, що наступний перерахунок може бути проведений не раніше, як через два роки після здійснення попереднього, та під час перерахунку якого величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії.

Таким чином, проведений відповідачем перерахунок пенсії позивачу у 2010 році без врахування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2009 рік, є правомірним, а тому позовні вимоги позивача в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.

З огляду на те, що суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, суд не знаходить  підстав для задоволення вимог позивача про стягнення моральної шкоди.

Таким чином, вимоги позивача не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Конституцією України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, ст.ст. 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 100, 102, 128, 158-163, 167 КАС України, –

П О С Т А Н О В И В:  

У задоволенні позову ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва про визнання дій протиправними та  зобов’язання провести перерахунок  пенсії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: