Справа № 2-2715/11

Справа № 2-2715/11

                                    У Х В А Л А

                                                     іменем України

"15" серпня 2011 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В. перевіривши виконання вимог ст.ст.389-1 –389-2 ЦПК України за заявою ОСОБА_1 про скасування  рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації  українських банків  по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ересте Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з заявою про скасування  рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації  українських банків у справі за позовом ПАТ «Ересте Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Вказана заява не може бути прийнята до провадження  суду оскільки не відповідає вимогам  ч.3 ст. 389-2 ЦПК України  відповідно до якої до заяви про скасування рішення третейського суду додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи.

          Як вбачається з  наданих суду матеріалів, при зверненні до суду  заявником ОСОБА_1 не надано документів, що підтверджують сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи.

За нормою ч.4 ст. 389-2 ЦПК України заява про скасування рішення третейського суду, подана  без додержання  вимог, визначених у цій статті, повертається особі, яка її подала.

          На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 389-2 ЦПК України,-

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про скасування  рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації  українських банків  по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ересте Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості повернути особі, яка її подала.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва  протягом п’яти днів з дня тримання копії ухвали до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.   

Роз’яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

С у д д я: