2-а-3220/11

П О С Т А Н О В А

І м е н е м  У к р а ї н и

01.09.2011   року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді                  Калініченко Л.С.

при секретарі                           Федоровій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,-

В С Т А Н О В И В :

        позивач звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити з 01.07.2011 р. перерахунок та виплату пенсії за віком у відповідності до вимог ч. 1 ст.40 та ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, а саме, за 2010 рік з урахуванням фактично отриманих сум.  

        Позовні вимоги мотивовані тим, що вона є пенсіонером за віком та перебуває на обліку у відповідача, одержуючи державну пенсію за віком, після призначення пенсії продовжує працювати. Позивач, після набуття права на перерахунок пенсії звернулася до відповідача 20.06.2011р. з відповідною заявою та документами про проведення перерахунку пенсії з урахуванням стажу, набутого після призначення пенсії та заробітку. Однак, при перерахунку пенсії відповідач застосував середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 р. –1197,91 грн. Позивач вважає, що дії відповідача порушили її право на отримання повного розміру пенсії після перерахунку. Оскільки, її звернення до відповідача від 20.06.2011 р. про здійснення перерахунку та виплати пенсії залишено без задоволення, просить суд визнати дії відповідача протиправними та зобов»язати  провести перерахунок та виплату пенсії за віком з 01.07.2011 року відповідно до ч.1 ст.40, ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

        Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов у повному обсязі.

        Представник відповідача в судове засідання не з»явився надав письмові заперечення в яких зазначає, що ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» (із змінами, внесеними Законом України «Про державний бюджет України на 2008 р.»)  передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначався згідно ст. 40 Закону.  Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. зміни, що були внесені до ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсій були визнані такими, що не відповідають Конституції України, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалося. За таких обставин, перерахунок пенсії здійснюється відповідно до пп. 3, п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено, що перерахунок пенсії у 2009 році проводиться із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»враховується для обчислення пенсії за 2007 р.(1197,91 грн.). Крім того, Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва просить розглянути справу із застосуванням шестимісячного строку позовної давності, передбаченого ст.ст. 99,100 КАС України.

Суд, вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.  

           ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», що не заперечується відповідачем. Після призначення пенсії позивач продовжує працювати.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 20.06.2011 р., їй зроблено перерахунок пенсії  із застосуванням показника заробітної плати за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн.

На звернення позивача від 20.06.2011 р. з проханням перерахувати пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва листом від 18.07.2011 року № 2529/12/В/-2282 в здійсненні такого перерахунку відмовило.

          Розпорядження про перерахунок та рішення про відмову в перерахунку пенсії позивач не оскаржила.

          На думку суду, правові наслідки для позивача створюють розпорядження та рішення, а не дії, внаслідок чого має місце неправильно визначений предмет спору. Розпорядження та рішення у межах спірних відносин є способом реалізації відповідачем владних управлінських функцій, як суб’єктом владних повноважень.

          Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-12 та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 від 09 липня 2003 р.  

          Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарні місяці страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року.          

          Частиною 2 статті 40 вказаного Закону встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії, відповідно до ч. 2 ст.40 вищевказаного Закону, і є величиною постійною, не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при обчисленні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для призначення пенсії.

          Позивач просить зобов»язати відповідача провести їй перерахунок пенсії з урахуванням середньої заробітної плати на одну застраховану особу по Україні, з якої сплачено страхові внески, однак середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України та середня заробітна плата на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески це різні поняття, які не можуть використовуватися при обчисленні пенсії одночасно.

          Крім того, суд зазначає, що формула обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії (призначення, перерахунку) визначається ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, встановлена у формулі, за календарний рік, що передує року звернення визначається один раз при призначенні пенсії та в подальшому використовується як постійна величина для пенсіонера, на відміну від інших показників, а саме: суми коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожен місяць та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

          Перерахунок пенсій у зв’язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

         Вказана редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 і визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-РП/2008.

          Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

         Аналіз відтвореної (діючої норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону № 1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

         Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).

          З огляду на викладене та керуючись положеннями принципу законності, закріпленого в статті 9 КАС України, приписи постанови КМУ № 530 від 28 травня 2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»не можуть застосовуватись до спірних відносин, відтак правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні так і середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2009 р. відсутні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку пенсії є безпідставним.

         З огляду на викладене суд приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2010 рік.

         Керуючись ст.92 Конституції України, ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»   ст. ст.10, 11 ,18, 158-160, 161-163, 185, 186 КАС України, суд, -

                                             П О С Т А Н О В И В :

          Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції.   

           Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття  постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.   

          Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

        Суддя