2-4563/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"23" серпня 2011 р.                                                                        Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді                          Жовнір Г. Б.

при секретарі судових засідань               Фурик Л.

з участю :

позивача                                                     ОСОБА_2

відповідача                                                 ОСОБА_3

представника відповідача                          ОСОБА_4

у відкритому судовому засіданні розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ «Біля Універмагу»та ОСОБА_3 про стягнення боргу, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про солідарне стягнення з них боргу в сумі 19925000,00 грн., який виник в зв’язку з невиконанням договорів позики та поруки від 02.07.2008 р.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав з мотивів наведених в позовній заяві. Пояснив, що 02.07.2008 р. між ним та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір позики. За умовами даного договору він позичив відповідачу 12125000 грн., що являлось гривневим еквівалентом 2500000 доларів США. Відповідач зобов’язалась повернути позику до 01.07.2011 р. Виконання вказаного договору позики було забезпечено укладенням договору поруки від 02.07.2008 р. між ОСОБА_2 та ТзОВ «Біля універмагу», у відповідності до якого ТзОВ «Біля універмагу»поручилось перед позивачем за виконання обов’язку ОСОБА_3 по договору позики від 02.07.2008 р. Однак, станом на сьогоднішній день, умови вказаних договорів не виконані, кошти не повернуті в зв’язку з чим просить позовні вимоги задоволити в повному об’ємі.  

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні з вимогами позивача погодилась, підтвердила факт укладення між нею та позивачем договору позики від 02.07.2008 р. на суму еквівалентну 2500000 дол. США. Пояснила, що вказані кошти вона позичила строком до 01.07.2011 р. з метою реалізації бізнес-проекту, однак в зв’язку з відсутністю необхідних коштів не може виконати взяті на себе договірні зобов’язання. Проти задоволення позову не заперечує, оскільки повністю погоджується з його підставами та розміром заборгованості.

Представник відповідача ТзОВ «Біля Універмагу»в судовому засіданні позовні вимоги визнав, пояснив, що дійсно ТзОВ «Біля Універмагу» за умовами договору поручилось перед позивачем за виконання ОСОБА_3 договірних зобов’язань щодо повернення позики в сумі еквівалентній 2500000 доларів США. Зазначив, що підприємство свого обов’язку, щодо повернення боргу не заперечує, однак  на даний момент не має фінансової можливості його виконати. В підтвердження своєї позиції, представник відповідача, подав суду письмову заяву про визнання позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши представленні по справі докази та враховуючи визнання позу відповідачами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги  підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України  у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході судового розгляду встановлено, що між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 2 липня 2008 р. було укладено договір позики (а.с. 6), згідно з яким позивач передав, а відповідач прийняла 12125000,00грн., що еквівалентно 2500000 доларів США, факт отримання коштів підтверджено розпискою ОСОБА_3 (а.с. 7) У відповідності до п. 2 договору позики, позичальник зобов’язується повернути позикодавцю суму, що буде становити еквівалент 2500000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ в строк до 1 липня 2011 р. Наведені зобов’язання були забезпеченні договором поруки між ОСОБА_2 та ТзОВ «Біля Універмагу» від 02.07.2008р. (а.с. 8) У відповідності до вимог п.3.1 договору поруки поручитель (ТзОВ «Біля Універмагу») зобов’язаний у разі порушення боржником обов’язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов’язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в десятиденний строк. З наявної в матеріалах справи вимоги «Про сплату коштів»(а.с. 9) вбачається,що позивач звертався до ТзОВ «Біля Універмагу»з вимогою виконати взяті на себе зобов’язання. На момент розгляду справи, вказані вище умови договору не виконанні, кошти позивачу не повернуті. Наведені факти  в ході судового розгляду не оспорювались та визнані сторонами, а тому у відповідності до вимог ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Підставність та законність позовних вимог також підтверджується вимогами цивільного законодавства України.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Отже відповідачі являються солідарними боржниками, а згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Право сторін визначити грошовий еквівалент зобов’язань в іноземній валюті передбачено ч. 2 ст. 524 ЦК України. Частиною 2 ст. 533 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Станом на день винесення рішення, за офіційним курсом НБУ України, одному долару США відповідає 7,97 грн. Таким чином, оскільки сторонами визначено еквівалент грошового зобов’язання в розмірі 2500000,00 доларів США, позивач правомірно визначає борг в сумі  19925000,00 грн.

Оцінивши в сукупності представлені по справі докази, суд дійшов висновку що вимоги позивача є підставним, визнання позову  відповідачами не суперечить закону та не  порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв’язку з чим позовні вимоги слід задоволити.

Крім цього, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідачів слід стягти в користь позивача понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст.10, 60, 174, 209, 212, 218, 228, 294 ЦПК України ст.ст.530, 533, 541, 543,553, 554,  1046 ЦК України, суд -        

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути солідарно з ТзОВ «Біля Універмагу»та ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 19925000,00 (дев’ятнадцять мільйонів дев’ятсот двадцять п’ять тисяч) грн. боргу та 1820 (тисячу вісімсот двадцять) грн. понесених судових витрат.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені ч.1 ст. 294 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.

Суддя:                                                                Жовнір Г. Б.