Справа  № 2-а-1369/2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

16 вересня 2011 року           Суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Далматова Г. А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати його здійснити перерахунок та виплатити пенсію з підвищенням її на 30% від мінімальної пенсії за віком у розмірі встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 23 лютого 2011 року по день винесення постанови та стягнути судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (далі по тексту Закон), є дитиною війни. Згідно ст. 6 зазначеного Закону, з 1 січня 2006 року їй мало виплачуватись щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але з 23 лютого 2011 року виплачувалось у значно меншому розмірі. Вважає, що такі дії Пенсійного Фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області є протиправними та такими, що суперечать Конституції та Законам України, оскільки рішенням Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" про обмеження прав дітям війни визнані неконституційними. Просить позов задовольнити.

Заперечення Управління пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області на позовну заяву надійшли до суду 14 вересня 2011 року. В запереченні відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що хоча ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" й передбачає підвищення пенсії позивача на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але щомісячне підвищення до пенсії дітям війни Управлінням Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську виплачувалась у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Пенсія за віком виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, які використовувати на інші цілі забороняється цим же Законом. В той же час, Законом України "Про соціальний захист дітей війни" передбачається фінансування встановлених ним державних соціальних гарантій за рахунок коштів Державного бюджету України, до якого кошти Пенсійного фонду України не включаються. Крім цього вважає, що не має під собою підґрунтя застосовувати Закон України N 1058-IV від 9 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при визначенні цього підвищення, оскільки ч. 3 ст.28 вказаного Закону встановлює, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Починаючи із 22 травня 2008 року нарахування соціальної допомоги дітям війни проводиться відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №530. І саме в такому розмірі передбачено державне фінансування. Крім того 19 червня 2011 року  набрав чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", яким передбачено, що в 2011 році норми і положення статті  6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України  на 2011 рік.

Дослідивши матеріали справи, заперечення відповідача, проаналізувавши положення чинного законодавства суд вважає, що наявних в справі доказів достатньо для розгляду справи в порядку скороченого провадження та приходить до такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-IV від 18 листопада 2004 року (далі по тексту Закон), ОСОБА_1 має статус дитини війни /а.с.6/.

Відповідно до ст. 6 Закону дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.   

Згідно ст. 3 Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.   

В запереченнях відповідач вказує, що доплата позивачу як дитині війни проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка набрала чинності з 22.05.2008 року. В пункті 8 зазначеної постанови передбачено, що дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів  війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної  допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться в розмірах: з 22.05.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн., з 01.10.2008 року – 49,80  грн.   

Відповідно до довідки управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області №3343 від 162 серпня 2011 року та довідки №3593 від 14 вересня 2011 року ОСОБА_1 у відділі пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду України м. Южноукраїнська отримує разом з пенсією надбавку як дитина війни у розмірі з 09.07.2007 року – 123,02 грн., з 20.10.2007 року – 123,30 грн., з 01.01.2008 року – 47,00 грн., з 01.04.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн., з 01.10.2008 року по теперішній час – 49,80 грн. /а.с. 7,14/.

Згідно з положенням ч. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, в тому числі і постановою Кабінету Міністрів України.   

Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру встановленого постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення у 2010-2011 роках повинен здійснюватися в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".   

П.п. 3, 4 ст. 22, ст. 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що Управління Пенсійного Фонду, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету, отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішенні  про місцевий бюджет.

Розмір мінімальної пенсії за віком встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" № 1058-VI від 09.07.2003 року, відповідно до якого за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до ст.2 ч.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.   

У рішенні Конституційного Суду України № 26-рп/2008 від 27.11.2008 р зазначено, що зi змiсту частини другої статті 95 Конституцiї України, якою встановлюється, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-якi видатки держави на загальносуспiльнi потреби, розмiр i цiльове спрямування цих видаткiв, випливає, що вони не можуть визначатися iншими нормативно-правовими актами. Самі ж загальносуспільні потреби, до яких належить і забезпечення права на соціальний захист громадян України, проголошений у статтi 46 Конституцiї України, передбачаються у державних програмах, законах, інших нормативно-правових актах. Визначення вiдповiдних бюджетних видаткiв у Законi про Державний бюджет України не може призводити до обмеження загальносуспiльних потреб, порушення прав людини i громадянина, встановлених Конституцiєю України, зокрема щодо забезпечення рiвня життя для осiб, якi отримують пенсiї, iншi види соцiальних виплат та допомоги, що є основним джерелом iснування, не нижчого вiд прожиткового мiнiмуму, визначеного законом.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (в редакції до 19 червня 2011 року) дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинено.

Статтею 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 750 грн., з 1 квітня - 764 грн., з 1 жовтня - 784 грн., з 1 грудня - 800 грн., отже розмір належного мені підвищення, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має складати: з січня – 225 грн., з 1 квітня – 229,20 грн., з 1 жовтня – 235,20 грн., з 1 грудня - 240 грн.

Судом же встановлено, що з 23 лютого 2011 року належне позивачеві підвищення до пенсії виплачувалось у розмірі, що не відповідає розміру підвищення, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".   

Таким чином в період дії зазначеної норми в порушення принципу пріоритетності законів, як нормативних актів вищої юридичної сили, над підзаконними актами, якими є постанови КМУ, відповідач нараховував та виплачував позивачеві підвищення до пенсії не у розмірі, встановленому ст. 6 Закону № 2195-ІV, а у розмірі, встановленому підзаконним актом - постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, яка суттєву звужує право позивача щодо розміру належного підвищення.   

Тобто відповідач, виплачуючи позивачу соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 49,80 грн. діяв неправомірно.

Проте відповідно до п. 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року, в 2011 році норми і положення статті  6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України  на 2011 рік.

За даних обставин, із однопредметних  законодавчих норм рівної ієрархії за правильне необхідно застосовувати для вирішення справи правову норму,  яка прийнята пізніше в часі і є чинною, а саме положення Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік"  від  14.06.2011 р.

До набрання чинності нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України, прийнятого на виконання вимог пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік2, застосуванню підлягають положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

06 липня 2011року Кабінетом Міністрів України на виконання вимог пункту 4  Прикінцевих положень Закону України "Про  державний бюджет України на 2011 рік" прийнято Постанову "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" від 06.07.2011 р. №745, яка набрала чинності 23 липня 2011 року, в ст. 6 якої передбачено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

Як вже зазначалось позивач звернувся до суду 06 вересня 2011 року, тому відлік шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду починається з 06 березня 2011 року.  

За таких обставин відповідач з 06 березня 2011 року по 22 липня 2011 року  включно – до дня набрання чинності  Постановою Кабінету Міністрів  України від 06 липня 2011 року № 745 "Про встановлення  деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету",   діяв усупереч Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають задоволенню частково, а саме за період з 06 березня 2011 року по 22 липня 2011 року  включно.

У задоволенні  позовних вимог за період з 23 липня 2011 року до 01 вересня 2011 року включно суд  вважає необхідним відмовити, так як порушень у діях відповідача щодо  правильності нарахування та виплати позивачу  державної соціальної допомоги, як дитині війни,  в даний  період часу  не встановлено.

Виходячи з положень Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд вважає за можливе здійснити захист порушених прав, шляхом зобов’язання відповідача, здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Судові  витрати  по справі  підлягають розподілу відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження виконуються негайно.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 158-163, 167, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.   

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області щодо нарахування та виплат ОСОБА_1  щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 06 березня 2011 року по 22 липня 2011 року включно.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Южноукраїнську Миколаївської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" за період з 06 березня 2011 року по 22 липня 2011 року включно, з урахуванням фактично виплачених сум.

В позовних вимогах в частині виплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 23 лютого 2011 року по 06 березня 2011 року, та після 22 липня 2011 року відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 державне мито у розмірі – 3 (три) гривні 40 копійок.

В силу ч. 1 ст. 256 КАС України допустити негайне виконання постанови суду, в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного  суду через Южноукраїнський міський суд протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

Суддя Южноукраїнського

міського  суду
Г. А. Далматова