_____________________________________________________________________________
Справа № 2-н-2616/11
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.09.2011 року суддя Київського районного суду м. Одеси Огренич І.В., розглянувши матеріали заяви Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за теплову енергію,-
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси»звернулося в суд з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за теплову енергію в розмірі 4800,80 гривен, яка утворилася станом на 01.07.2011 року та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 гривен.
Вивчивши матеріали, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу, виходячи з наступного:
Заявник звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника заборгованості за теплову енергію за період з 01.11.2006 року по 01.07.2011 року в розмірі 4800,80 гривен.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк , у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Таким чином заявник звернувся з вимогою про стягнення заборгованості за період за межами позовної давності.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Застосування строку позовної давності вирішується в судовому засіданні за клопотанням сторони у справі, тому при постановлені судового наказу буде порушено право боржника щодо застосування позовної давності. Договір про збільшення позовної давності у письмовій формі з боржником не укладався, тому із заяви і поданих документів суд вбачає спір про право.
При вирішенні питання про стягнення вказаної заборгованості з боржника в порядку наказного провадження, останній буде позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною заявою про застосування строків позовної давності, чим можуть бути обмежені його права.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 100 ЦПК України, суддя відмовляє у прийняття заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, із заяви і поданих документів вбачається спір про право, тому у прийнятті заяви про видачу судового наказу слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 256, 257, 267 ЦК України, ст.ст. 3, 5-8, 11, 14, 57, 64, 67-73, 96, 100, 101, 107, 109, 208-210, 212, 213, 293, 294 ЦПК України, суддя,-
УХВАЛИВ :
Відмовити Комунальному підприємству «Теплопостачання міста Одеси» у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за теплову енергію.
Заяву, разом з доданими до неї матеріалами, повернути КП «Теплопостачання м. Одеси».
Роз`яснити стягувачеві, що відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою завою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з цими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Суддя Огренич І. В.