Справа №  2-а-916/11

                                            П О С Т А Н О В А   

                                     І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18.07.2011   року                                                                                          місто Глухів

Глухівський міськрайсуд Сумської області в складі:

головуючого судді -                    Тимощенко І.О.,

при секретарі                               Кабанової Л.О.

позивача                                       ОСОБА_1

представника відповідача          Воробйової Н.С.

 розглянувши справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Глухівської міської ради  про визнання протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Глухівської міської ради при нарахуванні та виплаті  щорічної допомоги на оздоровлення за 2008, 2009, 2010 роки в розмірах менших чим це передбачено ст.. 48 ст.. Закону України від 28 лютого 1991 року №796-Х11 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Глухівської місткої ради на його користь 9744,00 грн. недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2008, 2009, 2010 роки.

                                            В С Т А Н О В И В :

23 лютого 2011 позивач ОСОБА_1 звернувся до Глухівського міськрайсуду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що він є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС 2 категорії,    згідно зі статтею 48 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-Х11 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, яким заподіяно шкоду здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи,  виплачується щорічна допомога на оздоровлення в таких розмірах: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії –п’ять мінімальних заробітних плат на момент виплати допомоги, але в порушенні зазначеної правової норми відповідачем за 2008, 2009 та 2100 року така допомога виплачена в розмірі по 100,00 грн. за відповідний рік. 12 травня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог та просить суд визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Глухівської міської ради при нарахуванні та виплаті  щорічної допомоги на оздоровлення за  2010 рік в розмірах менших чим це передбачено ст.. 48 ст.. Закону України від 28 лютого 1991 року №796-Х11 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Глухівської місткої ради на його користь 4300,00 грн. недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за  2010 рік.

   Згідно до ч. 1 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду  збільшити  або  зменшити  розмір  позовних   вимог   або відмовитися   від  адміністративного  позову. У зв’язку з цим судом приймається до розгляду та розглядається заява позивача із зменшеними позовними вимогами.

    Представник відповідача управляння праці та соціального захисту населення Глухівської міської ради позовні вимоги не визнав, проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що він здійснював виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в межах наданих йому грошових коштів і при цьому керувався Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також наголошує на пропуску позивачем строку звернення до суду.

    Вислухавши пояснення позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд, приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

    Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС 2- категорії, що підтверджується посвідчення серії НОМЕР_1 виданим Сумською обласною державною адміністрацією 09 грудня 1992 року, копія якого (посвідчення) знаходиться в матеріалах справи, перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Глухівської міської ради, як особа, яка постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

   Згідно з довідкою відповідача від 09.02.2011 року № 01-40/292, позивачу 08.07.2010 року щорічна допомога на оздоровлення нарахована і виплачена в розмірі 100,00 грн.

    Згідно ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції яка діяла до 30.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

30.07.2010 року Законом України «Про судоустрій та статус суддів»від 07.07.2010 року зазначений строк звернення з позовом до адмінісративного суду було скорочено до шести місяців.

Таким чином, перебіг шестимісячного строку розпочався з 30.07.2010 року, оскільки до цієї дати для звернення до суду з позовом було встановлено один рік та позивач не був обізнаний про його скороченя.

Суд, виходячи з наведенного, вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин ч.2 ст.99 КАС України, яка діяла до 30.07.2010 року, виходячи з принципу юридичної визначеності та на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 28.03.2006 року по справі «Мельник проти України»(заява №23436/03).

Згідно до  ст. 70 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік" Кабінету Міністрів України в  2010 р. надано право встановлювати  розміри соціальних виплат, які відповідно  до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Кабінетом Міністрів України  на виконання зазначеної норми в  2010 р.  нормативно-правових актів, які б визначали розміри щорічної допомоги на оздоровлення  прийнято не було. При цьому, дію статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зупинено чи змінено не було.

Таким чином, в 2010 р.  відповідач повинен був виплатити позивачу допомогу на оздоровлення в розмірі, встановленому ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в 2010 р. виплачено позивачу щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою встановлено щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесені до 2 категорії у розмірі  100 гривень.

Разом з тим,  пунктом 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а також ст.. 71  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що дія положень  цього  Закону  не  може  призупинятися   іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Так, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року N 796-XII (у редакції Закону України від 19 грудня 1991 року N 2001-XII з наступними змінами та доповненнями).

Статтею 48 зазначеного Закону встановлено,  особам, яким заподіяно шкоду здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи,  виплачується щорічна допомога на оздоровлення в таких розмірах: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії –п’ять мінімальних заробітних плат на момент виплати допомоги..

Водночас Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року N 2017-III (з наступними змінами та доповненнями) визначено правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій.  Статтею 19 якого встановлено, що виключно законами України визначається, зокрема, мінімальний розмір заробітної плати.

Так, мінімальний розмір заробітної плати, з розрахунку якої виплачується щорічна допомога на оздоровлення,  згідно із Законом України “Про  встановлення мінімальної заробітної плати ” та згідно з законами про Державний бюджет України на 2005 –2010 р.р., в зазначені роки був значно більшим ніж встановлений Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року розмір щорічної допомоги на оздоровлення.

Таким чином, аналіз наведених норм правових актів дає підстави дійти висновку, що встановлений Постановою № 562 від 12.07.2005 року фіксований розмір щорічної допомоги на оздоровлення суперечить статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою встановлено першочергово більший розмір такої допомоги з розрахунку п’ять мінімальних заробітних плат.

Окрім того, відповідно до статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

В 2005 році Кабінету Міністрів України не було надано права встановлювати розмір щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України N 796-XII.

Отже, Постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року, яка істотно звужує обсяг встановлених Конституцією та Законами України прав, застосуванню не підлягає.   

Таким чином, враховуючи викладене, а також виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що в 2010 р.  щорічна допомога на оздоровлення повинна бути виплачена позивачу відповідно до ст. 48 Закону України N 796-XII, тобто  в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати.

У Законі № 796-ХІІ викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, оскільки відповідно до частини 1 статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою, конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом № 796-ХІІ, є безпідставним.   

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

  Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28.02.1991 року в редакції закону від 09.07.2007 року, щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.

Отже,  обов’язок щодо здійснення позивачу виплати  щорічної  допомоги на оздоровлення  покладено на Управління праці та соціального захисту населення Глухівської міської ради.

Згідно до ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування  або  визнання  нечинним  рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;
 2) зобов'язання відповідача -  суб'єкта  владних  повноважень
прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання  відповідача  -  суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;   4) стягнення з відповідача  -  суб'єкта  владних  повноважень коштів на відшкодування шкоди,  завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення   наявності   чи   відсутності    компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7)  примусове  відчуження земельної ділянки, інших об'єктів
нерухомого  майна,  що  на  ній  розміщені,  з  мотивів суспільної необхідності.

  Станом на 08.07.2010 року розмір мінімальної заробітної плати становив 888,00 грн. 888,00 х 5 = 4440,00 грн.- сума щорічної допомоги, що підлягала нарахуванню та виплаті. 4440,00 –100,00 = 4300,00 –сума не доплаченої щорічної допомоги на оздоровлення.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 8, 19, 22, 46 Конституції України, ст.ст. 1, 48, 71 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  ст.ст.  8-9, 183-2 КАС України, суд ,-

                                     П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1  задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Глухівської міської ради  Сумської області у перерахунку та виплаті ОСОБА_1  недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до  ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ за  2010 рік.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Глухівської місткої ради на  користь ОСОБА_1 4300,00 грн. недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік.

Постанова суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Глухівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з моменту отримання копії постанови.                  

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі  подання  апеляційної скарги постанова,  якщо її не скасовано,  набирає законної  сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.   

Суддя: