Справа № 4-29/2011 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

       14 вересня 2011 року суддя Семенівського районного суду Чернігівської області Гнип О. І.,

при секретарі Бородіній В. В.,

за участю:

прокурора Лисенка Д. Л.,

представника скаржника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка  Чернігівської області справу за скаргою ОСОБА_2 на постанову Семенівського  РВ УМВС України в Чернігівській області від 14 серпня 2011 року про відмову у порушенні кримінальної справи,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Семенівського районного суду Чернігівської області зі скаргою на постанову дільничного інспектора міліції Семенівського  РВ УМВС України в Чернігівській області від 14 серпня 2011 року про відмову у порушенні кримінальної справи, у якій просила оскаржувану постанову скасувати та повернути матеріал про відмову у порушенні кримінальної справи для проведення додаткової перевірки. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 у скарзі зазначила про те, що 11 серпня 2011 року в селі Карповичі Семенівського району Чернігівської області у місцевого мешканця ОСОБА_3 вона придбала для власних потреб гриби лисички. У цей же день, повертаючись додому близько 18 години, її автомобіль марки «АЗЛК -2140», державний номер НОМЕР_1, був зупинений працівниками міліції, які затримали автомобіль, а її доставили до Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області, де тримали до 21 години 30 хвилин. Причиною затримання автомобіля і доставляння її до райвідділу міліції стало те, що скаржник не мала документів на вантаж, зокрема, гриби лисички. При цьому, жодним із працівників міліції не було названо, які саме документи потрібні для перевезення грибів, що придбавалися для власних не комерційних потреб. Затримавши автомобіль, працівниками міліції була ініційована перевірка, за результатом якої дільничний інспектор міліції Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області Солодовник В. С. 14 серпня 2011 року виніс постанову про відмову у порушенні кримінальної справи. Із зазначеною постановою скаржник змогла ознайомитись 23 серпня 2011 року, під час судового засідання з розгляду стосовно неї справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до оскаржуваної постанови про відмову в порушенні кримінальної справи приводом для організації перевірки стало безпосереднє виявлення інспектором ДПС Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області в її діях ознак злочину, як вона розуміє з оскаржуваної постанови, передбаченого ст. 203 Кримінального кодексу України. Хоча яким забороненим видом господарської діяльності є перевезення грибів для власних потреб, не зрозуміло. Дільничним інспектором Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області, котрий виніс постанову, зроблено висновок, що в її діях відсутній склад злочину, передбачений ст. 203 Кримінального кодексу України, але убачається склад правопорушення, передбаченого ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З таким рішенням скаржник не згодна, оскільки перевірка проведена не повно, однобічно, не об'єктивно, а рішення прийняте з порушенням норм кримінального та кримінально-процесуального права. Так, дільничний інспектор уважає, що достатнім доказом вчинення скаржником правопорушення, передбаченого ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є довідка Державної податкової інспекції у Семенівському районі, відповідно якої у 2011 році скаржник необхідні документи на заняття господарською діяльністю із закупівлі та заготівлі дикорослих грибів та ягід як приватний підприємець не оформляла. Однак, відомості, надані податковою інспекцією, дільничним інспектором оцінені не вірно через те, що в указаній довідці йдеться про те, що оформлення документів, подання декларації про дохід, необхідно тільки у тому випадку, якщо від закупівлі та заготівлі дикорослих грибів та ягід особа буде мати дохід. У матеріалах перевірки взагалі відсутні докази того, що скаржник або від перепродажу закуплених чи заготовлених дикорослих грибів, або від переробки цих грибів, наприклад консервування, з подальшою реалізацією має дохід, що в свою чергу вказує на відсутність в її діях будь-якого виду господарської діяльності. Зазначене, на думку скаржника, свідчить, що висновок дільничного інспектора про наявність в її діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є необґрунтованим та незаконним, а, відповідно, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 14 серпня 2011 року підлягає скасуванню з направленням матеріалу про відмову у порушенні кримінальної справи на додаткову перевірку, в ході якої необхідно вжити заходів, спрямованих на те, щоб або добути докази, що скаржник займалася господарською діяльністю, або, в противному випадку, зробити висновок про відсутність в її діях ознак будь-якого правопорушення.

У судове засідання скаржник ОСОБА_2 не прибула, направила в суд свого представника ОСОБА_1.

Представник скаржника, адвокат ОСОБА_1, у судовому засіданні скаргу підтримав повністю та пояснив про те, що за його правовою позицією доводи скаржника є слушними, а тому скарга підлягає задоволенню.

У судовому засіданні прокурор Лисенко Денис Леонідович висловив доводи про те, що, на його думку, скарга ОСОБА_2 заснована на надуманих мотивах, а отже, задоволенню не підлягає.

          Суддя, вислухавши у судовому засіданні представника скаржника та прокурора, вивчивши матеріали справи за скаргою та матеріал про відмову у порушенні кримінальної справи з оскаржуваною постановою, вважає за необхідне  залишити скаргу без задоволення за наступних обставин.

          За змістом ч. 1 ст. 99 Кримінально-процесуального кодексу України у контексті скарги прийняте органом дізнання оскаржуване процесуальне рішення про відмову у порушенні кримінальної справи засноване на констатації відсутності матеріально-правових підстав до порушення кримінальної справи, що по суті стороною скаржника не оспорюється. Винесена 14 серпня 2011 року дільничним інспектором міліції постанова про відмову у порушенні кримінальної справи за своєю правовою природою не є преюдиціальним актом для притягнення до іншого відмінного від кримінальної виду юридичної відповідальності, позаяк містить лише узагальнюючий опис установлених обставин і за правилами ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення не може бути самостійним замінником доказів вини особи у вчиненні адміністративного проступку. Висновок дільничного інспектора міліції про наявність у діяннях скаржника складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є лише оціночним судженням посадової особи правоохоронного органу, який в силу вимог ст. ст. 221, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає безумовній перевірці судом при розгляді по суті справи про згадане адміністративне правопорушення щодо скаржника. Отже, за викладеним, будь-який сенс у проведенні додаткової перевірки у порядку кримінально-процесуального законодавства обставин діянь скаржника з метою з’ясування наявності чи відсутності у її діях складу адміністративного правопорушення відсутній.

За таких обставин правових підстав для скасування постанови дільничного інспектора міліції Семенівського  РВ УМВС України в Чернігівській області від 14 серпня 2011 року про відмову у порушенні кримінальної справи та повернення матеріалу про відмову у порушенні кримінальної справи для проведення додаткової перевірки не убачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2362 Кримінально-процесуального кодексу України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

          Скаргу ОСОБА_2 –залишити без задоволення.

          Постанова може бути оскаржена прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом семи діб з дня її винесення до Апеляційного суду Чернігівської області шляхом подання апеляції.

Суддя:                                 О. І. Гнип