1 інстанція

код суду 2702

справа № 1-661/11

ВИРОК

іменем України

16 вересня 2011 року                                                                               м. Севастополь

Гагарінський районний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді                               Хорошева О.С.,

при секретарі                                Чердакової М.О.,

за участю прокурора                              Година Д.А.,

підсудного                                        ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А2291,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ковель Волинської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, що перебуває на контрактної службі на посаді стрільця-зенітника зенітно-ракетного відділення військової частини А2291, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 14 липня 2011 року о 19 годині 00 хвилині, діючи умисно, керуючись корисливою метою, скориставшись відсутністю капітана ОСОБА_3, проник через вікно у приміщення № 7 автомобільного парку військової частини А2291, дислокованої в м. Севастополі, с. Буря, та підійшовши до металевої скрині, шляхом викручування болтів петель, на яких тримався навісний замок, викрав грошові кошти загальною кількістю 1000 доларів США: 10 купюр, номіналом по 100 доларів США кожна, що в еквіваленті до офіційного курсу Національного банку України, станом на 14 липня 2011 року, складало 7971 грн. 40 коп., які знаходилися у картонній коробці, що перебувала у металевій скрині, якими, в подальшому розпорядився, на власний розсуд.

В судовому засіданні підсудний свою вину в скоєному визнав в повному обсязі при вищевикладених обставинах.

За погодженням прокурора, підсудного та потерпілого, не досліджувались докази фактичних обставин по справі, які ніким не оспорюються. Підсудному роз’яснено вимоги ст. 299 КПК України й те, що він не зможе в подальшому оскаржити докази по справі, проте зможе тільки оскаржити покарання за даним вироком.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 показав, що приблизно 2 липня 2011 року у зв’язку з тим, що він погано виконував свої службові обов’язки, капітан ОСОБА_3 забрав у нього військовий квиток та ОСОБА_3 було необхідно зробити відповідні відмітки у його військовому квитку. 14 липня 2011 року о 19 годині 00 хвилині у нього з’явився намір, з метою повернення свого військового квітка проникнути до службового приміщення –класу інженерів приміщення №7 автомобільного парку в/частини А2291, оскільки вважав, що його військовий квиток може знаходитись саме там. Для цього він через вікно проник до вказаного приміщення. Перебуваючи у приміщенні №7 автомобільного парку військової частини А2291, він помітив металеву скриню - сейф, що знаходився під столом. Вказана металева скриня була замкнена на навісний замок, що кріпився на металевих петлях. Знаходячись у вказаному приміщенні на шухляді столу він знайшов викрутку, взяв її та відкрутив два болти металевої скрині, що виконували функції петель. Відчинивши скриню, він пошукав свого військового квитка. Під час пошуку у металевій скрині він побачив мобільні телефони, які знаходилися у поліетиленовому пакеті білого кольору, зарядні пристрої до телефонів, кортик ВМС ЗС України зі спорядженням, коробку з дротами та ще одну коробку червоного кольору. Відкривши коробку червоного кольору, він побачив, що в неї знаходяться грошові кошти у сумі 1000 доларів США: 10 купюр номіналом 100 доларів кожна. Оскільки він перебував в тяжкому матеріальному становищі, він захотів присвоїти вказані кошти. Забравши вказані грошові кошти, він поклав на місце всі інші речі, нібито надавши їм вигляд, що в металевій скрині ніхто нічого не брав, замаскувавши таким чином свої дії. Після цього він виліз через вікно та пішов до казарми особового складу військової частини А2291. Перевдягнувшись у цивільний одяг, він залишив розташування військової частини А2291 та поїхав до м. Севастополя для того, щоб обміняти викрадені ним грошові кошти. У період з 14 липня до 20 липня 2011 року він витрачав викрадені ним грошові кошти на власний розсуд, роздав борги своїм товаришам, відвідував різноманітні розважальні заклади м. Севастополя.

Суд вважає, що вина ОСОБА_2 у скоєнні їм злочину, що передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, тобто крадіжка, поєднана з проникнення в інше приміщення, доказана свідченнями підсудного. Кваліфікація його дій правильна.

В судовому засіданні були дослідженні характеризуючи підсудного матеріали, відповідно до яких він по службі характеризується негативно, на обліку нарколога та психолога не перебуває, відповідно до службової картки має декілька стягнень.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом’якшують покарання підсудному, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, добровільне відшкодування збитків.

Обставини, що обтяжують покарання підсудному відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 12 КК України, злочин, що передбачений ч. 3 ст. 185 КК України класифікується як тяжкий злочин.

При призначенні покарання, суд також враховує особу підсудного, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, враховує особу винного, враховує майновий стан винного.

Враховуючи всі перелічені пом’якшуючи обставини та відсутність обтяжуючих обставин, думку прокурора, думку підсудного, думку потерпілого, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання у вигляді позбавлення волі, що передбачено ч. 3 ст. 185 КК України, а також про можливість перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства, у зв’язку з чим вважає можливим призначити ст. 75 КК України з покладенням на підсудного обов’язків, що передбачені ст. 76 КК України. Таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для перевиховання підсудного та засобом попередження скоєння підсудним нових злочинів.

Речові докази по справі відсутні.

В рамках кримінальної справи арешт на майно ОСОБА_2 не накладався.

Судові витрати в рамках кримінальної справи відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, що передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 роки.

Застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не скоїть нового злочину та виповнить покладені на нього судом обов’язки відповідно до ст.. 76 КК України, а саме:

- не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- своєчасно повідомляти органу кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

- періодично з’являтись в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну чинність ОСОБА_2 залишити колишню –нагляд Севастопольського ЗВ ВСП.

Цивільний позов по кримінальної справі не заявлено.

Речові докази по кримінальної справі відсутні.

В рамках кримінальної справи арешт на майно ОСОБА_2 не накладався.

Судові витрати в рамках кримінальної справи відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Севастополя протягом 15 діб з моменту його оголошення через Гагарінський районний суд міста Севастополя шляхом подання апеляції.

Головуючий: суддя                                                  підпис                               О.С. Хорошев

З оригіналом згідно.

Вирок не набув законної чинності.

Суддя Гагарінського районного

суду міста Севастополя О.С. Хорошев